Голова КС стверджує, що відпочинок у Дубаї обійшовся його родині у 242 тисячі гривень. Зараз він у відпустці

Про це повідомляє пресслужба суду.

У розпорядженні зазначено, що Тупицький перебуває у щорічній відпустці з 6 по 13 січня. Разом з дружиною та сином вони вилетіли до ОАЕ.

Суд наголошує, що вартість пакету послуг, наданого туристичним оператором на трьох людей, становить 242 116 гривень. У вартість туру входить авіапереліт в обидва боки, проживання у двокімнатному номері готелю, дворазове харчування, трансфер, страхування та вартість туристичного обслуговування.

Пресслужба суду також оприлюднила квитанцію туроператора, на якій нібито вказана вартість туру для сім'ї Тупицького.

«Зазначене спростовує неправдиві заяви окремих осіб та ЗМІ стосовно оренди Олександром Тупицьким спільно із сім’єю королівської вілли в Дубаї вартістю 300 тисяч гривень на добу», — вказують у КС.

Водночас там повідомили, що Тупицький отримав зарплату за грудень 2020 року у розмірі 433 тисяч 538 грн, яка «повністю покриває суму витрат на туристичну поїздку».

Також, за словами глави КС, інформація про його відпочинок в Дубаї з українськими та російськими бізнесменами, які причетні до кримінального світу, є «відвертою брехнею».

«У разі оприлюднення персональних відомостей про зазначених осіб вони самостійно можуть скористатися своїм правом на захист честі, гідності й ділової репутації та спростування неправдивої інформації. Водночас голова суду вказав, що надав вичерпну інформацію з цього приводу і подальше спілкування із вказаного питання припиняє», — додали у КС.

Про які заяви ЗМІ йдеться?

«Цензор.нет» та Telegram-канал «Карточный Офис» 10 січня опублікували фото з відпочинку глави Конституційного суду України Олександра Тупицького у Дубаї. Як зазначало видання, вартість добової оренди вілли в готелі Kempinski Palm Jumeirah перевищує 300 тисяч гривень.

Чому така увага до Тупицького?

Крім того, що розкішний відпочинок голови Конституційного суду сам по собі може викликати інтерес платників податків, ще причина в конституційній кризі в Україні, до якої Тупицький має безпосередній стосунок.

Розпочалося все з низки скандальних рішень Конституційного суду, після яких Офіс президента Зеленського і сам глава держави неодноразово заявляли про необхідність перезапуску КСУ.

Поштовхом для посилення протистояння між КСУ та ОП стала публікація журналістами «Схем» «плівок Тупицького» — вони свідчать, що нинішній очільник Конституційного суду брав тіньову участь у приватизації «Зуївського енергомеханічного заводу». Після цього його викликали до Офісу генпрокурора. Тупицький не прийшов, тому про підозру йому повідомили поштою.

Згодом Зеленський провів засідання Ради нацбезпеки і оборони, після якого відсторонив Тупицького від посади судді КСУ. Однак у самому суді такий указ глави держави вважають юридично нікчемним, а також пригрозили Зеленському відповідальністю.

Скандальні рішення КСУ

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

До того часу посадовці за неправдиве декларування могли отримати від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. Також 27 жовтня КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень. НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції просили ухвалити законопроєкт про відновлення відповідальності за неправдиву інформацію в деклараціях до кінця грудня, інакше чиновників не можна було б притягнути до відповідальності за брехню в деклараціях за 2020 рік.

23 грудня Зеленський підписав закон, який повертає відповідальність за декларування неправдивої інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації. Однак у новому законі позбавлення волі як покарання не передбачене.