Голова Ради підписав закон про декларування, який закликали ветувати. Тепер рішення за президентом

Зранку 12 вересня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав закон про електронне декларування (№9534) та направив його на підпис президентові Володимиру Зеленському. Петиція із закликом ветувати цей закон набрала рекордну кількість голосів.

Про це повідомив народний депутат («Голос») Ярослав Железняк.

«Чекаємо на швидку реакцію президента у вигляді технічного вето і виправлення правки про відкриття декларацій одразу», — написав Железняк.

За його інформацією, за графіком це має відбутися цього тижня, а вже у вересні Рада змінить текст, щоб декларації були відкриті.

Доповнено о 10:25. Зеленський наклав вето на закон про декларування з закритими деклараціями.

Окрім того, за даними депутата, на підпис президентові також уже відправили закон №9587-д. У ньому є правка, яка дозволяє посадовцям-порушникам у разі сплати штрафу не бути внесеними до Єдиного держреєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Петиція із закликом до Зеленського ветувати закон про декларування набрала 25 тисяч необхідних голосів за рекордні три години. А станом на зараз за петицію проголосували понад 83 тисячі людей — це рекордна цифра за весь час існування інструменту подання петицій.

Сам президент перед цим, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що ухвалить рішення щодо підписання закону лише після консультацій.

Більше контексту

Нещодавно Верховна Рада підтримала законопроєкт №9534 про відновлення електронного декларування, проте не ухвалила головну правку про негайне відкриття реєстру декларацій. Аби закон набув чинності, його має підписати президент.

Голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін заявляв, що закритий реєстр декларацій порушить обіцянки влади перед міжнародними партнерами, особливо в частині вступу до ЄС. Саме тому посли G7 окремо наголосили на відкритості реєстру.

Того ж дня депутати проголосували ще за один закон №9587-д — про притягнення до відповідальності за несвоєчасне декларування. Як писала фундація DEJURE, він має шкідливу правку: у разі брехні в декларації на суму до 1,3 млн гривень порушнику загрожує штраф від 17 тисяч грн — після сплати цього штрафу чиновника не вважатимуть таким, що притягувався до відповідальності. Тобто не вноситимуть до відповідного реєстру.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зазначало, що має намір звернутися до Зеленського з проханням накласти вето на законопроєкт №9587-д.

Чому законопроєкт про е-декларації такий важливий?

Відновлення електронного декларування для посадовців потрібне, зокрема, для виконання Україною семи рекомендацій на шляху до вступу в ЄС. Уже в жовтні Єврокомісія має надати звіт з оцінкою виконання Україною цих кроків. В уряді запевняли, що до цього часу в Раді буде остаточно ухвалений закон щодо е-декларування.

Окрім того, на важливості відновлення декларування для чиновників наголошував Міжнародний валютний фонд. Це потрібно для виконання зобов'язань України за Меморандумом у межах програми EFF.

Однак після термінового ухвалення законопроєкту в першому читанні народні депутати подали 457 правок до законопроєкту, причому багато з них є однотипними. Це могло затягнути розгляд.

А в переддень засідання голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін повідомив, що депутати на правоохоронному й антикорупційному комітетах розглянули нові правки до закону, які, зокрема, пропонують залишити декларації закритими.

Депутат Ярослав Железняк не впевнений, чи зарахують законопроєкт про повернення декларування як виконання одного зі структурних маяків МВФ через норму про те, що декларації ще рік будуть закритими для громадськості.