Жити по-новому: Грузія без пластикових пакетів

Громадське публікує матеріал видання Jam-News у межах партнерства незалежних медіа Східної Європи

На грузинському ринку частка одноразових пакетів становить близько 40 відсотків від загальної кількості поліетиленових пакетів. Відповідно, вже з 1 жовтня використання цих пакетів в країні зменшать. Грузія стане першою країною регіону, де з’явиться така заборона.

Що передбачає заборона?

14 вересня 2018 року в «Законодавчому віснику Грузії» оприлюднили урядову постанову №472, технічний регламент — про порядок регуляції пластикових і пакетів, що здатні біологічно розкладатися.

У постанові йдеться, що від жовтня на території Грузії допускається використання виробництво, імпорт і реалізація лише компостованих пакетів і таких, що біологічно розкладаються.

У документі, підписаному прем'єр-міністром Грузії Мамукою Бахтадзе, значиться, що мета нових правил — «зменшення шкоди, якої завдають пластикові пакети довкіллю і здоров'ю людини».

Навіть якщо не брати до уваги шкоду для навколишнього середовища, ухвалення цієї регуляції закладене в договорі про асоціацію Грузії та ЄС — Грузія поетапно повинна привести законодавство у відповідність до європейського.

Що буде, якщо продовжити виробництво поліетиленових пакетів та їхнє використання в торговельній мережі?

Порушникам закону загрожує штраф. Виробництво заборонених пакетів та їхній імпорт від 1 жовтня будуть каратися штрафом у 500 ларі (близько 200 доларів). При повторному порушенні, сума підвищиться вдвічі — до 1000 ларі (близько 400 доларів). Відповідні поправки вже внесли до адміністративного кодексу.

Що робити з уже пакетами, які вже виробили? Їхнє використання теж карається штрафом?

Ні, штрафи запроваджуються лише щодо виробників пакетів, їхніх імпортерів і реалізаторів. Пересічних громадян, в яких є поліетиленові пакети, карати не будуть. А ось нові пакети люди купувати не зможуть. У магазинах також їх не надаватимуть.

Хто контролює виконання нового закону?

Контролюватиме це одразу кілька відомств.

Виробників контролюватиме Департамент захисту навколишнього середовища Міністерства навколишнього середовища і сільського господарства Грузії. Імпортерами опікуватиметься Міністерство фінансів. А реалізтори пакетів (крамниці, аптеки тощо) матимуть справу з органами місцевого самоуправління.

Фото: Леван Микадзе/ JAMnews

Поліетиленові пакети експортуються з Грузії. Як зміниться ця сфера?

Більшість поліетиленових пакетів, що використовуються в Грузії, імпортується. У 2017 році Грузія придбала таких виробів на 3,2 мільйонів доларів. Аналогічний максимальний показник зафіксували у 2013 році, він становив 5,6 мільйонів доларів.

Проте Грузія не лише імпортує, але й експортує поліетиленові пакети. Наприклад, у 2017 році з країни вивезли пакетів на 404 тисячі доларів.

Від 1 жовтня 2018 року в Грузії припиниться виробництво тонких пакетів (товщина менше 0,15 мм). Отож припиниться і їхній експорт. А з 1 квітня 2019 року та ж доля спіткатиме всі поліетиленові пакети.

Як відрізнити пакети, що біологічно розкладаються, від інших?

Згідно з новим законом на пакетах, що біологічно розкладаються, повинна міститися така інформація: виробник пластикового пакету, товщина пластику й склад пластику. Також повинен бути обов’язковий підпис — «компостований пакет, що біологічно розкладається». Але цей напис робитиметься лише після перевірки відповідними органами й на підставі їхнього висновку.

Візуально пакет, що біологічно розкладається, не надто відрізняється від звичайного.

Деякі торгові мережі в Грузії, наприклад, «Гудвіл», «Нікора» і кілька супермаркетів уже досить давно використовують пакети, що біологічно розкладаються. Покупці часто скаржаться на їхню якість — вони справді менш міцні за звичайні. Перевага ж у тому, що в природних умовах вони розкладаються за три-шість місяців, а за рік-два повністю зникають.

Фото: Леван Микадзе/ JAMnews

У Грузії використовують багато пакетів?

Дуже багато! За даними Центру освіти і захисту навколишнього середовища, за рік один мешканець Грузії використовує 525 пластикових пакетів. Цей показник росте з року в рік і значно перевищує аналогічні показники європейських країн. Приміром, в Ірландії й Данії кожен мешканець використовує всього 14 пластикових пакетів на рік.

Особливу любов до пластикових пакетів у Грузії можна побачити неозброєним оком. Наприклад, коли купуєш в аптеці три пігулки, їх обов'язково кладуть у тонкий поліетиленовий пакет. Використання пластикових пакетів у торговельних мережах у Грузії вважається гарними манерами й проявом уваги до покупця.

Цей знайомий усім кадр знятий не на вулицях Тбілісі. Це фінальна сцена оскароносного американського фільму «Краса по-американськи» — багато критиків вважають її геніальною:

Хоча останнім часом деякі аптеки та магазини змінили підхід і почали використовувати паперові пакети чи так, що біологічно розкладаються.

Найкращою альтернативою пластиковим пакетам вважаються сумки з міцних і легких матеріалів, хоча в Грузії небагато людей, які ходять за продуктами зі своїми сумками.

Чи дійсно пластикові пакети шкідливі для навколишнього середовища?

Поліетиленові пакети через хімічний склад розкладаються дуже довго — на руйнування в природних умовах ідуть сотні років. Одноразові пакети зазвичай викидають після використання. Вони потрапляють у навколишнє середовище, забруднюють ґрунт і воду.

У відеоролику National Geographic добре видно, якої непоправної шкоди океану й фауні завдають пластикові пакети, що потрапили у воду:

У Грузії донині не налагодили повноцінну переробку залишків поліетиленових пакетів. Їх, до речі, не можна спалювати, адже вони не згорають повністю, а при горінні виділяють шкідливі речовини.

Виробництво пластику у світі почалося всього 60-70 років тому. Протягом цього часу загалом виробили 8,3 мільярдів тонн пластмаси, що можна порівняти з вагою близько мільярда слонів.

Спеціаліст промислової екології Каліфорнійського університету професор Роланд Греєр пише, що більшість пластику продовжує існувати в тій чи іншій форм. Наприклад, 6.5 мільярдів тонн перетворилися на сміття, яке продовжує шкодити навколишньому середовищу — його й досі не знищили. У своєму дослідженні Греєр стверджував, що майже половину всієї цієї пластмаси світ виробив протягом останніх 14 років.

Пакети, що біологічно розкладаються — вихід із ситуації?

Такі пакети — не панацея. Звісно, вони розкладаються куди швидше, ніж звичайні пакети. Але швидкість розкладання залежить від температури навколишнього середовища — взимку, в холоді процес дуже уповільнюється.

І паперові пакети не вирішують проблему повністю. Їхнє виробництво часто потребує більше часу й енергії, ніж виготовлення пластикових пакетів. Плюс у тому, що паперовий пакет розкладається швидко та майже безслідно.

Найкращим виходом здаються симпатичні сумки з матерії. Деякі торгові об'єкти Грузії вже пропонують споживачам такі сумки, але культура їхнього використання ще не усталена.

Загалом у країні, зануреній у серйозні політичні й економічні проблеми, екологічна тема лише нещодавно набула актуальності. Тому ситуація з навколишнім середовищем ускладнюється ще й через невисоку екологічну інформованість населення.