Життя

Філарет, кандидат від МП і «темна конячка від Константинополя» — хто претендує очолити нову українську церкву

Життя/Філарет, кандидат від МП і «темна конячка від Константинополя» — хто претендує очолити нову українську церкву
Зберегти
Вигляд
lead
Вселенський патріархат укотре підтвердив право України на самостійну православну церкву на синоді 28 листопада. Тепер доля незалежної церкви вирішиться на Об’єднавчому соборі українського православ’я вже в Києві — дату його проведення назвуть сьогодні, 29 листопада. Хто саме претендуватиме на очільництво Української помісної церкви достеменно стане відомо під час самого собору.

Утім, Громадське з’ясувало, хто з кандидатів на пост предстоятеля майбутньої церкви має найкращі шанси.

Київський патріархат і Філарет

Представники Української православної церкви Київського патріархату будуть на соборі в більшості.

«Київський патріархат упродовж 27 років боровся за незалежність української церкви, тому вони по праву вважатимуть, що помісну українську православну церкву повинна очолити людина з їхніх лав», — каже релігієзнавець Юрій Чорноморець.

Очевидною й найпершою кандидатурою від Київського патріархату є патріарх Філарет. Він очолює УПЦ КП з 1995 року. Нині представники Київського патріархату заявляють, що саме Філарет і буде єдиним кандидатом від УПЦ КП на пост предстоятеля. Для цього він навіть змінив свій церковний статус — з патріарха на митрополита.

Річ у тім, що 11 жовтня Вселенський патріархат у Константинополі скасував указ 1686 року щодо підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату. А відтак відновив Київську митрополію у складі Константинополя. Тобто де-юре в Україні головною церквою є Вселенський патріархат, а Україна — лише її складовою. Саме тому до створення помісної церкви з її окремим патріархом в Україні можуть існувати лише митрополити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Філарет без анафеми: що означає рішення Константинополя щодо предстоятеля УПЦ КП

Отже, Філарет спеціально змінив свій статус, щоб указати на визнання покровительства Константинополя та згодом отримати право брати участь в Об’єднавчому соборі.

Щоправда, представники Української православної церкви Московського патріархату заявляють: Константинополь заборонив Філаретові брати участь у майбутніх виборах предстоятеля. Кажуть, начебто існує відповідний лист від Вселенського патріархату. Але такого листа ніхто дотепер не бачив.

«Важко сказати, чи є заборона чи це радше гра від Москви. Можливо, з боку Константинополя й справді проголошуються якісь рекомендації щодо неучасті Філарета у виборах предстоятеля. Такий висновок можна зробити хіба що на основі суджень джерел, наближених до Фанара (резиденція Вселенського патріархату). Приміром, редактор видання Orthodoxia у своїй колонках писав текст з критикою Філарета», — ділиться власними спостереженнями директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський.

«Філарет, звісно, може запропонувати іншу кандидатуру на пост предстоятеля для того, щоб іще більше об’єднати всіх православних України. Тому що, відверто кажучи, до Філарета скептично ставляться не лише представники Московської патріархії, але й миряни — він тривалий час вважався розкольником, хоча тепер уже повернув собі статус канонічності від Константинополя», — розповідає релігієзнавець Юрій Чорноморець.

В один голос експерти зізнаються: Філарет може зробити «хід конем» — запропонувати замість себе іншого кандидата з Київського патріархату. Той відтак отримає потужну підтримку від найавторитетнішого священнослужителя УПЦ КП та буде менш одіозним у сприйнятті представників інших конфесій.

Такою компромісною фігурою може стати патріарший намісник Філарета — митрополит Переяславський та Білоцерківський Епіфаній. За церковними мірками, він молодий — 39 років. Митрополит Епіфаній є «правою рукою» Філарета в церковному управлінні УПЦ КП.

«Перевагою Епіфанія є той факт, що він добре знає адміністративну складову розбудови церкви. До того ж, митрополит має дуже поміркований характер та знає грецьку мову, що теоретично дозволить проводити прямі перемовини з Вселенським патріархатом», — пояснює Юрій Чорноморець.

Зліва направо: архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря), предстоятель Української православної церкви Київського патріархату патріарх Філарет та єпископ УПЦ КП, митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній під час прес-конференції «Українська церква на шляху утвердження автокефалії», Київ, 26 жовтня 2018 року   

Соколовська Інна/УНІАН

Серед інших ймовірних кандидатів з лав єпископів Київського патріархату називають також митрополита Львівського і Сокальського Димитрія та митрополита Луцького і Волинського Михаїла.

Думки щодо єдиного кандидата дотримується Тарас Антошевський: «Сумнівно, що Київський патріархат буде висувати когось іншого, крім Філарета. Спроба будь-кого з єпископів з УПЦ КП бути обраним предстоятелем майбутньої помісної церкви може розцінюватися як розкольництво всередині УПЦ КП».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Сам собі пан: хто і коли надавав томос церквам, і хто писав його для України

Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату патріарх Філарет (в центрі) та митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (ліворуч) після ранкової служби на подвір'ї Михайлівського чоловічого монастиря у Києві, 8 січня 2008 року   

Олександр Синиця/УНІАН

Протеже Президента та кандидат від Московського патріархату

13 листопада в Українському домі в Києві єпископи Московського патріархату повинні були зустрітися з президентом України. Натомість почергово відбувся синод та собор УПЦ МП, що завадило архієреям відгукнутися на запрошення Порошенка. Та зустріч таки відбулася — туди прийшли троє єпископів УПЦ МП.

Одним з них був митрополит Вінницький і Барський Симеон. Його називають кандидатом на пост предстоятеля нової церкви з крила Московської патріархії. Видання «Новая газета» стверджує, що саме Симеона бачать очільником помісної церкви в Адміністрації президента. Один з аргументів — Симеон очолює єпархію на батьківщині Порошенка, тож вони давно знайомі.

«Насправді дружба між президентом та владикою Симеоном є дещо перебільшеною», — запевняє нас релігієзнавець Юрій Чорноморець. Однак, за його словами, митрополит Симеон і справді є впливовою фігурою в українському православ’ї.

По-перше, під час екстерного собору УПЦ МП у Києво-Печерській Лаврі (що відбувся замість зустрічі з Президентом) він єдиний із 83 учасників наважився не підписати постанову щодо наміру Константинополя надати автокефалію українській православній церкві.

По-друге, після собору він-таки пішов на зустріч з Президентом, чим виявив своє зацікавлення в майбутній церковній інституції.

По-третє, митрополит Симеон був претендентом на пост глави УПЦ МП після смерті митрополита Володимира (Сабодана) у 2014 році. Тоді митрополит Вінницький і Барський брав участь у цих виборах і посів третє місце з 9 голосами. Нинішній предстоятель УПЦ МП Онуфрій отримав 36 голосів, а керівний справами УПЦ МП митрополит Бориспільський і Броварський Антоній — 24.

Однак релігієзнавці все одно не вірять у шанси єпископа з УПЦ МП перемогти у виборах на Об’єднавчому соборі.

«Якби з Московського патріархату в нову церкву перейшло б єпископів 40, тоді можна було б обговорювати цю кандидатуру. Наразі такого немає», — запевняє Чорноморець.

Митрополит Вінницький і Барський Симеон освятив престол храму у селі Мізяків Калинівського району, Вінницька область, 13 жовтня 2018 року   

Прес-служба Вінницкої єпархії

Інші кандидати

Серед кандидатів немає представників Української автокефальної православної церкви.

«Предстоятель УАПЦ митрополит Макарій відкрито сказав, що не претендуватиме на пост предстоятеля нової церкви. Та й загалом позиція автокефалів виглядає доволі слабкою. Я гадаю, що їм варто очікувати хіба що на декілька місць у синоді Православної церкви в Україні», — вважає релігієзнавець Юрій Чорноморець.

«Навіть якщо хтось з автокефалів і має амбіції, щоб очолити нову церкву, вони їх не реалізують на соборі», — підраховує шанси кандидатів Тарас Антошевський. Хоча й не приховує: можуть з’явитися «темні конячки від Константинополя».

«Саме Константинополь виступив зовнішньою об’єднавчою силою для українського православ’я. Ми не знаємо їхніх планів. Якщо Вселенський патріархат запропонує свого кандидата — він матиме потужну підтримку», — підсумовує він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Молитися по-новому: що таке помісна церква і навіщо вона потрібна

Пов`язані новини