ENRU

Вихідці з Центральної Азії на службі ІДІЛ та міжнародного тероризму

8de59859cb013122e
У 2015 році в Нью-Йорку арештували трьох чоловіків, уродженців Узбекистану та Казахстану, за підтримку ІДІЛ. На фото — скетч із зали суду. Jane Rosenberg/EPA

31 жовтня в Нью-Йорку чоловік невеликою вантажівкою в’їхав у натовп людей на велодоріжці. Загинуло восьмеро людей, 11 постраждали. Теракт скоїв виходець з Узбекистану — 29-річний Сайфуллах Хабібуллаєвич Саїпов, який з 2010 року мешкав у США. Працював водієм Uber, у 2013 році одружився з уродженкою Узбекистану. Як розповідають знайомі Саїпова, був доброзичливою людиною, заразом йому подобалося в США.

У квітні в Санкт-Петербурзі стався вибух у метро. Смертником був Акбаржон Джалілов з Киргизстану. За кілька днів Стокгольмі вантажівка в’їхала в натовп. Це зробив 39-річний самаркандець Рахмат Акілов, громадянин Узбекистану. А після розстрілу відвідувачів нічного клубу Reina в Стамбулі в ніч на 1 січня, затримали громадянина Узбекистану Абдулгадіра Машаріпова.

Громадське розбиралося, чи дійсно Центральна Азія стала новим «постачальником» бойовиків, і що відбувається з радикальними ісламістськими течіями в цьому регіоні.

Новий халіфат

У 2017 позиції Ісламської держави (ІДІЛ) у Сирії та Іраку значно послабли. У 2015-му бойовики ІДІЛ контролювали приблизно 70% території Сирії і 40% Іраку. Тоді ісламісти успішно відбивали території й нарощували сили. У 2014 році CNN оцінив річний бюджет ІДІЛ у 2 мільярди доларів. Проте основне джерело його поповнення — продаж нафти — поступово скорочувалося.  

2016-2017-й — роки повітряної та сухопутної боротьби з ІДІЛ за участі міжнародної коаліції та, насамперед, арабських і курдських військ — урядових в Іраку, державних і повстанських у Сирії. Улітку 2017-го в Іраку вдалося звільнити столицю «Ісламської держави» Мосул. У Сирії ІДІЛ теж продовжує зазнавати поразок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підпільна журналістика в столиці «Ісламської держави»

Відмінність ІДІЛ від терористичного угруповання «Аль-Каїда» полягала в тому, що в основі їхньої ідеї — створення держави й контроль над територією. Якщо хтось переймався ідеологією ІДІЛ — то мав за обов’язок їхати до Сирії та Іраку, як це зробило чимало іноземних бойовиків із Західної Європи, Північної Африки, російського Кавказу й Центральної Азії. Утрата ж територій «іділівцями» означає, що вони повернуться до звичної в 2000-ні практики терористичних атак за межами арабського світу.

Хаб для екстремістів?

Згідно з даними доповіді Soufan Group, Центральна Азія постачає в ІДІЛ більше бойовиків за будь-який інший регіон. Це приблизно 5 тисяч осіб. Центральна Азія — великий регіон, який включає в себе північно-західну частину Китаю, Монголії, Казахстан, Туркменістан, Таджикистан, Киргизстан і Узбекистан. Найбільше бойовиків — з останніх трьох країн. Заданими Soufan Group, до лав ІДІЛ приєдналося понад 1,5 тисячі вихідців з Узбекистану (дані станом на травень 2016 року), 1300 — з Таджикистану (липень 2017 року), понад 500 — з Киргизстану (червень 2016-го).

Бідність, безробіття й утиски консервативних вірян — ідеальний ґрунт для радикалізації, а надто якщо той межує із зонами конфлікту. Авторитарні режими Центральної Азії використовують боротьбу з тероризмом для утисків політичних опонентів, що підживлює порочне коло насильства, відтак ісламістам набагато легше вербувати релігійну молодь.

«Це пов’язано насамперед із ситуацією в тих країнах, звідки їдуть ці люди, — сказав у коментарі Громадському спеціальний кореспондент «Новой газеты» в регіоні В’ячеслав Половинко. — Щодо прав людини й соціальних гарантій, ці країни перебувають далеко не на перших позиціях. Люди відчувають постійний дискомфорт і труднощі. Тому для вербувальників ІДІЛ вони ласий шматок — їм обіцяють соціальну справедливість через установлення халіфату. Це стосується і смертників — якщо ви постійно думаєте, що у вас усе погано, а тут вам кажуть, що можна піти, зробити щось і все стане добре».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Вони постійно били мене й казали, що я не зможу від них утекти»: Як репресовані мусульмани шукають притулку в Україні​

За даними Програми розвитку ООН в Узбекистані (ПРООН), 75% узбеків живе в сільських районах у доволі скрутних умовах. За межею бідності — майже 16% населення.

У Таджикистані, за даними Всесвітнього банку, рівень бідності зменшився вдвічі, але все одно за межею бідності залишається майже третина населення країни. У Киргизстані — 32% населення. Ош — друге за величиною місто Киргистану —  уважається центром радикальних угруповань. Звідти родом і Саїпов, і Джалілов (виконавець теракту в Санкт-Петербурзі).

Представник Державного комітету національної безпеки Киргизстану в серпні 2016-го зазначив, що до ІДІЛ долучилися понад 600 громадян країни.

Заданими Soufan Group, до лав ІДІЛ приєдналося понад 1,5 тисячі вихідців з Узбекистану, 1300 — з Таджикистану, понад 500 — з Киргизстану. На фото — скетч із зали суду, що зображає затриманих у 2015 році в Нью-Йорку за підтримку ІДІЛ уродженців Узбекистану та Казахстану. Фото: Jane Rosenberg/EPA

«Завдяки технологічному буму, різко скорочується кількість зайнятих у сільському господарстві. Чому ми говоримо про Центральну Азію, Близький Схід, Кавказ? Тому що там величезна кількість сільського населення, — уважає російський соціолог, фахівець з пострадянського простору Денис Соколов. — Сьогодні воно взагалі нікому не потрібно. Якщо раніше була козацька станиця або аул, з населенням у 5 — 10 тисяч людей, які підтримували сільське господарство, нині замість усієї цієї армії достатньо п’яти комбайнів. Ці люди не потрібні, вони не можуть прогодувати себе і свої родини».

Релігійний радикалізм

Знайомі бойовиків, здебільшого, характеризують їх як досить аполітичних людей. Родичі й сусіди Акбаржона Джалілова в розмові з російськім РБК називали його «тихим і неконфліктним», він ніколи не захоплювався релігією. Імами й парафіяни навколишніх мечетей не пам’ятають його, він не здійснював регулярні намази й не ходив на традиційну п’ятничну молитву. Тобто був завербований терористами не в рідному місті, а вже в Росії.

Соколов пояснює, що зараз ми стикаємося з поколінням мігрантів, які не були інтегровані в сільське життя, водночас не можуть знайти себе у великому місті. Тому легко потрапляють під вплив вербувальників ІДІЛ, які поводяться як досвідчені психологи.

Розвитку тероризму в Центральній Азії (йдеться не лише про ІДІЛ, а й інші терористичні угруповання) сприяє ще й політична ситуація в країнах. Як зазначає В’ячеслав Половинко, місцева влада «проспала паростки зародження радикального екстремізму».

«Радикальних течій достатньо, інша річ, що влада намагалася знищувати у зародку будь-які течії, що не відповідали генеральній лінії духовного керівництва мусульман. Це призвело до зворотного ефекту. Коли регіону не дають свободи, тоді, зазвичай, отримують ще більших радикалів, незадоволених не стільки соціальною несправедливістю, скільки неможливістю віросповідання», — каже журналіст.

Політика стискання

На загрозу тероризму влада традиційно відповідає закручуванням гайок. Торік у Казахстані ухвалили цілий пакет антитерористичних поправок до існуючих законів. Зокрема уряд пропонував заборонити пропаганду релігійних ідей за межами мечеті, а під час проведення антитерористичних операцій блокувати інтернет і зв’язок у країні.

«Влада Казахстану збільшує покарання за участь в екстремістських угрупованнях. У принципі, там усе віддано на відкуп комітету нацбезпеки, тобто, країну ставлять під один великий ковпак, — коментує В’ячеслав Половинко. — Напевно, тотальний контроль усе ж має ефект, позаяк цього року в Казахстані все спокійно. Але, я гадаю, що це короткостроковий ефект, тому що, як я вже казав, чим більше ви затискаєте країну, тим голоснішим буде вибух».

Що стосується інших країн регіону, там не вщухає боротьба з радикальними ісламістськими течіями. Інше питання, що без відчутного поліпшення рівня життя, ці заходи досить половинчасті й не матимуть потрібного ефекту.

Соколов зазначає, що останні кілька терактів формують негативне ставлення до вихідців з Центральної Азії, хоча бойовиками вербується досить малий відсоток людей. Це призводить до того, що вихідці з Узбекистану, Киргизстану й інших країн приїжджають у нові країни за кращим життям, уже маючи певне тавро. Це заважає інтегруватися в суспільство й штовхає до радикальних ісламістів. Виходить замкнуте коло.

У Росії після квітневого теракту в Санкт-Петербурзі почастішали облави на громадян Центральної Азії, а в липні Державна Дума РФ ухвалила закон, що дає змогу скасувати указ щодо «позбавлення російського громадянства терористів». Раніше посмертно був позбавлений громадянства Акбаржон Джалілов. Офіційна версія — подання неправдивих відомостей його батьком. Але такий запобіжний захід підходить більше для внутрішнього використання, позаяк не впливає на мотивацію радикалів, пояснює Соколов. Він має показати населенню, що влада бореться з проблемою, але на практиці це не працює.

Єдиний варіант розв’язати проблему — це активна інтеграція мігрантів у нове суспільство. На думку Дениса Соколова, дерадикалізація колишніх бойовиків працює, але тільки в тому випадку, якщо людина сама хотіла стати на шлях виправлення. Що стосується інших, то для зниження привабливості радикальних ісламських ідей потрібно в першу чергу підвищувати рівень життя.