Документ передбачає, зокрема, позбавляти ліцензії або штрафувати на 25% ліцензійного збору, або анулювати ліцензії, якщо порушення протягом місяця не усунуть і телеканали продовжать транслювати вислови, що виправдовують окупацію України.

Телеканали повинні відповідати за «мову ворожнечі» — так вирішили депутати й узялися регулювати інформпростір. 

3 жовтня на розгляд Комітету Верховної Ради з питань інформаційної політики та свободи слова надійшов законопроект щодо «посилення відповідальності за трансляцію висловів, які підтримують окупацію території України та поширюють мову ворожнечі».

Документ передбачає, зокрема, штрафувати на 25% ліцензійного збору, якщо телеканали транслюватимуть вислови, що виправдовують окупацію України. За умови, що такі вислови містять «заклики до агресії». За повторне порушення протягом місяця анулюватимуть ліцензії.

А 4 жовтня Верховна Рада підтримала звернення до РНБО щодо санкцій проти 7 телеканалів. Одне з медіа перебуває у власності «NewsOne», решта належить «112 Україна». 

Що це означатиме для телеканалів, чого в цих рішеннях більше — політики чи піклування про нацбезпеку, і чи справді це захист державних інтересів, а не цензура? Громадське розпитало про це дотичних до створення проекту, а також членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, медіа-експертів та юристів. 

Що означає «розпалювання ворожнечі»

Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності або релігійних переконань.

Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

«Розпалювання ворожнечі» — не загальне поняття, каже голова профільного Комітету з питань інформаційної політики та свободи слова Вікторія Сюмар. За її словами, в європейському законодавстві це застосовують давно і є відповідні вироки Європейського суду, за якими можна робити відповідний аналіз щодо таких випадків.

До того ж, Вікторія Сюмар підкреслює, що потрібно розрізняти, хто доносить висловлювання, які можна вважати мовою ворожнечі — чи це коментує пересічна людина на вулиці чи високопосадовець в прямому ефірі телеканалу.

Чи заборонять використовувати абревіатури «ЛНР/ДНР» 

Закон не забороняє використовувати абревіатуру «ДНР/ЛНР» і жодним чином цього не стосується. Це в ефірі «Нині Вже» пояснила виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. 

Натомість Вікторія Сюмар наполягає, що в українському законодавстві є визначення, як називаються ці території: «Якщо ми визнаємо, що там є так звані республіки, то ми вже використовуємо російську термінологію». На її думку, це нав'язані терміни, як і «громадянська війна», у використанні яких зацікавлена передусім Росія.

Сергій Костинський з Національної ради з питань телебачення і радіомовлення наголошує, що питання не в тому, які абревіатури використовуються: «Певні спікери приходять на ефіри, і відкритим текстом, зауважуючи — «на мою особисту думку», «я так вважаю», — починають цитувати тези російської пропаганди». Саме на такі випадки, каже він, повинна реагувати Нацрада.

Хто визначатиме, чи звучить в ефірі «мова ворожнечі»

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, — пояснила Вікторія Сюмар. Покаранням буде, зокрема, штраф. Що вищий статус чиновника, який про це заявляє в ефірі, то глибшою має бути відповідальність.

Водночас повинні з'явитися критерії, щоб чітко визначати, що є порушенням закону, каже Сергій Костинський. Останнім часом повноваження Нацради збільшуються: зокрема, застосовують штрафи за порушення мовних квот, а також за пропаганду органів держави-агресора. На думку Сергія Костинського, це «дуже сприятливо позначилося на ринку». А зацікавленими в розширенні повноважень Нацради мають бути передусім журналісти, вважає він, адже це дозволить відділити журналістику від пропаганди. 

Коли і як запрацює закон

В Інституті масової інформації припускають, що цей закон навряд чи втілять на практиці. Про це Громадському розповіла виконавча директорка інституту Оксана Романюк. Річ у тім, що в проекті чітко прописали прив'язку — не просто «мова ворожнечі», а «мова ворожнечі, що супроводжується закликом до агресії».

«А такої мови ворожнечі насправді дуже мало, — каже вона. — Умовно кажучи, якщо когось називають якимось поганим словом — наприклад, жителі такого-то регіону, вони всі — такі-то. А заклик до агресії — це «давай, бий, ріж їх». Ми системно моніторимо контент й інтернет-медіа, зокрема, і телеканали. І закликів до агресії дуже мало — на рівні якогось 1%».

На сьогодні в Україні є стаття 161 Кримінального кодексу, яка регулює питання мови ворожнечі. Але, як розповіла Оксана Романюк, правозахисники завжди вважали, що стаття дуже слабка і не працює на практиці, адже довести в суді, чим саме мова ворожнечі зашкодила в реальному житті, вкрай складно.

Нацрада натомість і не чекає на ухвалення закону і діє вже зараз, користуючись чинними нормами законодавства. Так, перевірку за розпалювання ворожнечі нещодавно призначили телеканалу NewsOne.

«Ми вбачаємо не лише прямі заклики, але й приховані: коли в ефірі телеканалу з’являється, що надання томосу українській церкві призведе до крові, що треба готуватися, що люди будуть вбивати одне одного — ми вбачаємо в таких заявах прихований заклик до агресії. І вже в суді будемо відстоювати цю позицію», — розповів Сергій Костинський.

Проект закону щодо «посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері» наразі очікує розгляду. Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації рекомендує парламенту ухвалити його в першому читанні.

Та на підготовці законопроекту депутати не зупинилися.

Політика чи нацбезпека? 

4 жовтня Верховна Рада підтримала звернення до РНБО щодо санкцій проти 7 телеканалів. Одне з медіа перебуває у власності саме «NewsOne», решта належить «112 Україна». Депутати просять РНБО, зокрема, анулювати або зупинити ліцензії та дозволи на мовлення цих телеканалів, заборонити використання частот і телекомунікацій заблокувати гроші та активи, запобігти виведенню капіталу з України.

«Постанова здивувала» — так про рішення депутатів висловилася в ефірі «Нині Вже» виконувачка обов'язків директора Незалежної асоціації телерадіомовлення Тетяна Мясникова.

Адже існує легітимний спосіб позбавлення ліцензії за такі порушення, пояснює вона: Нацрада з питань телебачення і радіомовлення накладає на телеканал санкції й подає до суду на позбавлення ліцензії. Однак у цьому випадку парламент уперше вирішив узяти на себе функцію регулятора. 

«Як на мене, це політичне рішення, — сказала Тетяна Мясникова. — Це й певне свідчення, що держава нездатна штатними засобами регулювати питання пропаганди й втручання в інформаційний простір. Адже парламент не є органом, який має ухвалювати такі індивідуальні рішення — він повинен створювати закони».

Що в ухвалі депутатів більше політики, ніж піклування про нацбезпеку, впевнений і голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко: 

«Це політичне рішення і певне перевищення їхніх повноважень. Фактично вони визнають, що хочуть заблокувати або зупинити діяльність українських телеканалів, залучивши мандат РНБО», — прокоментував він Громадському. 

На думку Сергія Томіленка, якщо політики мають претензії до редакційної політики NewsOne чи «112», то повинні подати до суду. Це єдиний спосіб залишитися в правовому полі.

Тетяна Мясникова зауважує, що виклики інформаційної війни сьогодні дійсно існують і влада повинна реагувати. Але правова держава не може вдаватися до дій, які за своєю суттю є неправовими і неконституційними. 

«Я сподіваюсь, що РНБО, розуміючи правову хиткість цього рішення, зреагує відповідно», — сказала вона в ефірі Громадського. 

Що буде далі

Генеральний продюсер телеканалу NewsOne Василь Голованов уважає ризики подібних рішень дуже серйозними.

«Чим нинішня влада краща за Януковича, якщо вони дозволять або ініціюють закриття ЗМІ? — прокоментував він Громадському. — Якщо є питання, треба звертатися у відповідні органи або до нас. Але в жодному разі не повинно бути цензури. Ми не можемо дозволити це собі як країна, яка заявляє про європейські цінності».

Василь Голованов також заявив, що на NewsOne є «самоцензура, збалансована подача думок і журналістські стандарти», в чому можна переконатися, подивившись їхній ефір.

Натомість Оксана Романюк каже, що наразі жодних ризиків телеканалу NewsOne немає. А постанова Верховної Ради не матиме жодної юридичної сили, адже в Україні телеканал можна позбавити ліцензії виключно через суд і виключно якщо є реакція регулятора.

«NewsOne може позиватися до суду і заявляти про порушення цілої низки законів, — прокоментувала Оксана Романюк Громадському. — Я не думаю, що це матиме якусь юридичну силу. Це радше піар для всіх учасників цього процесу».

Що стосується законопроекту про «посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері», то й медіа-юрист Роман Головко вважає його «половинчастим». Він наголошує, що в проекті поєднали, зокрема, «порушення територіальної цілісності», «заклики до агресії» тощо з «мовою ворожнечі». А такі порушення фіксують дуже рідко.

Утім, проект містить інші речі, які не стосуються мови ворожнечі, але теж можуть не сподобатися телеканалам. Адже спрощують застосування санкцій.

«Нині закон прописаний так, що не за всі випадки, коли телекомпанія щось порушила і отримала попередження, можна виписати штраф, — пояснив Громадському Роман Головко. — І це нелогічно, тому що порушення є, а попередження впливає тільки на те, що телекомпанія не зможе без конкурсу податися на отримання ліцензії, коли в неї строк ліцензії спливе за 7 чи 8 років».

До того ж, як пояснив медіа-юрист, існує практика, як знімати попередження — це закріплено в документі Нацради. А законопроект повинен ці вади виправити. 

Поділитись: