УКРАЇНА

Гра в чесність: що відомо про іноземних спостерігачів на «виборах» у Криму

30 квітня, 2018 15:58
УКРАЇНА/Гра в чесність: що відомо про іноземних спостерігачів на «виборах» у Криму
Зберегти
Вигляд
lead
Ні Євросоюз, ні ОБСЄ не відряджали жодних спостерігачів на російські президентські «вибори» в анексованому Криму. Міжнародні організації не визнають владу Москви на півострові й контрольовані Росією «вибори» вважають нелегітимними.

Водночас 43 іноземні спостерігачі отримали акредитацію від Центральної Виборчої Комісії Росії та незаконно прибули в Крим. Більшість із них має зв'язки з Москвою. Про це йдеться в доповіді політолога, дослідника праворадикальних рухів в Європі Антона Шеховцова. Йому вдалося розпізнати 35 спостерігачів, серед яких є і українка.

Хто приїхав у Крим?

«У порівнянні із псевдо-референдумом у 2014 році, політична репрезентація цих спостерігачів була нижчою. Аналіз показав, що всі вони так чи йнак брали участь в іншій прокремлівській діяльності», — розповів Громадському автор звіту Антон Шеховцов.

Серед іноземних спостерігачів, яких авторам доповіді вдалося ідентифікувати, є політики з Кіпру, Данії, Франції, Австрії, Німеччини, Італії, Іспанії, Швеції, США тощо. Серед них — діючі політики, громадські діячі й навіть колишні члени спостережних місій ОБСЄ на виборах.

«Центральна виборча комісія РФ уже кілька років не публікує списки міжнародних спостерігачів за виборами в Росії та на окупованих територіях, — пояснив політолог. — Тому доводилося збирати ці імена в соціальних мережах, російських медіа та в окупованому Криму. Я намагався завжди верифікувати інформацію, адже не всі спостерігачі, навіть ті, чиї імена називали імена в ЗМІ, насправді були спостерігачами».

У списку розпізнаних осіб є й українка — Тетяна Меле. Однак, за словами Шеховцова, судячи з її профілів у соцмережах, вона вже давно не проживає в Україні.

«Можливо, в неї й залишається українське громадянство. Вона деякий час мешкала в Санкт-Петербурзі, і називала себе не Тетяна, як пишуть російські медіа, а Татьяна. У цілях пропаганди ЗМІ важливо було показати, що деякі українці виправдовують анексію Криму», — пояснив автор доповіді.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залишатися українцем у Криму — спецрепортаж з окупованого півострова

З Фінляндії, яка нещодавно дозволила будівництво «Північного потоку-2» у своїй економічній зоні, прибула делегація з 9 осіб, включно зі спостерігачем Йоганом Бекманом.

Йоган Бекман у Криму, 18 березня 2017 року Фото: Johan Bäckman

Що цікаво, серед спостерігачів були представники партій різного політичного спектру — як праві, так і ліві. Зокрема, йдеться про Андреаса Маурера з німецької партії «Ліві» (Die Linke), яка, з одного боку, назвала анексію Криму «незаконною», а з другого — має серед членів прихильників Росії та Радянського Союзу.

Окрім спостерігачів, під час президентських виборів до Криму й приїхали люди, акредитовані як журналісти, вони супроводжували спостерігачів. А також понад 20 студентів, учасників форуму «Росія — країна можливостей». Згідно з матеріалами доповіді, подію організувала президентська адміністрація. Хоча вони не були акредитовані ЦВК, однак відвідували виборчі дільниці, а згодом — давали коментарі про хід голосування, тоді їх помилково протитрували як спостерігачів.

«Таким чином учасники форуму стали інструментами кремлівської пропаганди», — йдеться в доповіді.

Андреас Маурер (у центрі) в Сімферополі, Крим, 18 березня 2018 року Фото: Andreas Maurer

(Не)залежні спостерігачі

Іноземні спостерігачі повинні бути незалежними і не мати інтересів у виборах у країні, до якої приїжджають. Вони покликані стежити за тим, щоб процес голосування відбувався чесно та без фальсифікацій.

«Я можу сказати, що ці вибори надзвичайно прозорі. Вони добре організовані, все гарно влаштовано, я не бачу жодних проблем», — прокоментував «РИА Новости» запрошений до Криму Йоган Бекмен напередодні виборів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як співголова руху «Крим наш» бореться з «Артеком» — репортаж із Гурзуфа

Однак незалежність Бекмена, як і інших спостерігачів, сумнівна. У доповіді Шеховцов повідомляє, що Бекмен був спостерігачем і на незаконному референдумі в Криму у 2014-му. Того ж року він назвав себе представником так званої «ДНР» у Фінляндії.

Німецький політик, глава фракції лівих у місті Оснабрюк, Андеас Мурер з 2016 року кілька разів незаконно побував у Криму. Після першого візиту він запропонував визнати «статус Росії» на Кримському півострові. Політик регулярно дає коментарі російським державним медіа. А в 2018-му відвідував території «ДНР», представившись лідером проекту «Народна дипломатія Німеччини».  

Роберто Чіамбетті вперше приїхав у Крим у 2016 році у складі делегації з двадцяти італійських політиків і бізнесменів. Президент регіональної ради Венето (район Італії — ред.) та голова так званої «Ради Республіки Крим» Володимир Констрантінов підписали спільну заяву про розвиток міжрегіональної співпраці. Рада Венето та сусіднього району Ломбардії у 2016 визнали анексію Криму та закликали владу Італії скасувати санкції проти Москви.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Парламент Венеції» за російський Крим?

На виборчій дільниці в анексованому Росією Криму, 18 березня 2018 року Фото: Johan Bäckman

Що це означає

У доповіді йдеться, що присутність іноземних спостерігачів у Криму переслідувала дві мети.

Перша — забезпечити відчуття легітимності російських президентських виборів на анексованому півострові як для жителів Росії, так і для кримчан.

«Це зробили передусім для легітимізації анексії Криму всередині країни. На цих виборах була рекордна кількість іноземних спостерігачів у Росії. Тому керівництву РФ потрібно було показати, що Крим нічим не відрізняється від будь-якого іншого регіону РФ», — пояснив Шеховцов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Операція «Троя»: витік інформації з Кремля про таємні методи захоплення України

Друга — щоб спостерігачів, які приїхали на голосування та підтримали «возз'єднання Криму з Росією», почули на міжнародній арені. Таким чином вони зможуть просувати ідею визнання анексії півострова у своїх парламентах.

Доповідь написана для німецької організації «Європейська платформа по демократичних виборах», яка досліджує участь європейських політиків у подібних незаконних виборах. Зазвичай у таких випадках вони звертаються до Європейського парламенту. Антон Шеховцов упевнений, що вони порушуватимуть це питання, щоб протистояти спробам легітимації анексії Криму.

Пов`язані новини