УКРАЇНА

«Я не вірю, що мій батько шпигун», — інтерв’ю з дочкою політв'язня Романа Сущенка

5 лютого, 2018 14:53
УКРАЇНА/«Я не вірю, що мій батько шпигун», — інтерв’ю з дочкою політв'язня Романа Сущенка
Зберегти
Вигляд
lead
Український журналіст Роман Сущенко, якого утримують у московському СІЗО за звинуваченням у шпигунстві, отримав премію Сахарова. Журналіста заочно нагородили премією «За мужність». Нагороду приймали дружина Сущенка і його дочка. Наприкінці січня їм удалося відвідати Романа в СІЗО. Про зустріч, тюремний побут, а також перспективи справи Громадському розповіла дочка журналіста Юлія.

Український журналіст Роман Сущенко, якого утримують у московському СІЗО за звинуваченням у шпигунстві, отримав премію Сахарова. Журналіста заочно нагородили премією «За мужність».

Нагороду приймали дружина Сущенка і його дочка. Наприкінці січня їм удалося відвідати Романа в СІЗО. Про зустріч, тюремний побут, а також перспективи справи Громадському розповіла дочка журналіста Юлія.

Чи знав Роман про вручення премії імені Сахарова, чи казав, що вона для нього означає, коли ви зустрілися в СІЗО?

Так, безумовно, він знав, що став лауреатом. Він розповідав адвокатові, що це дуже несподівано, а надто приємно, що це сталося саме з боку Росії. Адже це означає, що є люди, які вірять у його невинуватість, у те, що справа сфабрикована з політичних мотивів.

Наскільки складно було організувати зустріч з Романом?

Щоразу це важко, необхідно пройти багато щаблів, бюрократичних процесів: починаючи з подачі заяви на ім'я слідчого, усе затверджується на якихось своїх рівнях.

Поїхали ми 23 січня, мама з батьком зустрічалися вчетверте, я — втретє. Пройшло все нормально, попри те, що затримувалися в дорозі та безпосередньо перед самою зустріччю. Нам довелося чекати близько трьох годин, доки нас пустять. Передали деякі продукти.

Не дозволили передати малиновий джем — не можна в склі або жерстяній банці. Пояснили, що хтось колись додумався в цьому СІЗО варити алкоголь абощо. М'ясо не все пропустили, фініки теж не можна, бо з кісточками. Тобто, є певні правила, яких слід дотримуватися, щоб адресат усе отримав.

Зліва направо: дочка Романа Сущенка Юлія, дружина Анжела та голова НСЖУ Сергій Томіленко під час акції, присвяченої річниці незаконного арешту в Москві власного кореспондента «Укрінформу» у Франції Романа Сущенка, Київ, 29 вересня 2017 року Фото: Інна Соколовська/УНІАН

Про що і як довго ви розмовляли?

Побачення тривало трохи більше години. На жаль, час на зустріч скорочують, на перших побаченнях давали 2 — 2,5 години, минулого разу — півтори. Щоразу ми не знаємо, скільки часу нам дозволять спілкуватися, в нас немає телефонів, годинників.

Саме побачення проходило через скло і по телефону, який був один на двох у нас із мамою.

Але загалом відчуття хороші. Тато дуже радий був нас бачити, як і ми його, це була довгоочікувана зустріч. Настрій у нього був гарний, він був бадьорий, намагався всіляко нас підтримати.

Він ніколи не розповідає, якщо а нього щось болить або йому погано, щоб не хвилювати нас зайвий раз.

У нього, наприклад, були проблеми із зубами. Він пив антибіотики, тепер усе наче в порядку. Про це ми дізналися від адвоката.

Чи приходить до Романа лікар, і хто допомагає вирішувати проблеми зі здоров'ям?

Лікар приходить, якщо його щось турбує — зуби, застуда... 

У нього також проблеми із зором через погане освітлення. Він багато читає і малює, а камера освітлюється дуже погано. Можливо, передамо окуляри.

Якщо він повідомляє про це, то в медпункті видають якісь ліки, якщо вони є. Деякі медикаменти можна передавати в посилках, якщо візьмуть. Цього разу ми йому вітаміни та мазь для ясен передали.

Чи допомагають йому місцеві правозахисники й небайдужі люди?

З Росії небайдужі люди пишуть, що вірять у його невинуватість, що це все сфабриковано.

Посилки може відправляти будь-хто. Потрібно прийти в це СІЗО, вказати персональні дані — паспорт, реєстрацію тощо. Посилками опікуються місцеві правозахисники. Ми з ними погоджуємо, і вони вже безпосередньо приносять у СІЗО.

На місяць ліміт — 30 кілограмів. Це книжки та речі, а не лише продукти. Таким чином хоч якось можна його підтримувати  нормальною їжею, передавати вітаміни. Якщо вживати тільки місцеву їжу СІЗО, можна і не дожити до суду.

Акція на підтримку затриманого в Росії українського журналіста Романа Сущенка біля російського посольства у Києві, 06 жовтня 2016 року Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

Чим ваш батько займається в СІЗО?

Розмір камери 2 на 2 метри, він там із сусідом. Там же, вибачте, туалет. Розвернутися особливо ніде і займатися там нічим. Є маленьке віконце. Він читає дуже багато, малює. Уже передавав нам малюнки в листах, ще п'ять малюнків з травня ніяк до нас не дійдуть.

Книжки можна замовляти тільки на певному сайті, який робить доставку в СІЗО, і потім цензор їх читає 

Останній лист, датований серпнем, прийшов у листопаді чи вересні. Після цього листів не було. Він розповідає, що також повторює мови, позаяк знає французьку та англійську, а в місцевій бібліотеці є можливість якісь словники взяти. На жаль, книжки іноземною мовою не можна передавати.

Та й, узагалі, книжки можна замовляти тільки на певному сайті, який робить доставку в СІЗО, і потім цензор їх читає. Це займає час, книжки йому через місяць-два, напевно, приходять.

А що він читає?

Від класичної української літератури до закордонної фантастики. Усе, що надсилають, радо читає. Розповідав, що всього Франка перечитав, тому що була можливість російською передати. Поезію читає.

Річ у тім, що з тих книжок, що він замовляє, перекладені російською небагато. Він хотів книжку французькою, але не можна, либонь, цензор не володіє французькою і не може перечитати.

Які в нього стосунки із сусідом по камері?

Йому не можна розповідати нічого про сусіда, одразу роблять зауваження... Під час побачення він почав розповідати про побутові речі, і співробітник СІЗО зробив зауваження, мовляв, не можна на цю тему розводитися.

Головне, що сусід нібито адекватний. Цього достатньо. Але ми не  знаємо, хто це і чому там перебуває.

Чи змінюється якось ситуація з доставкою листів? Ви казали, що понад сто листів досі Роману не доставили.

Ситуація не змінюється. Невідомо, коли вони до нього потраплять і чи потраплять узагалі. У батька є можливість отримати реєстр усіх листів, де написано, від кого надійшов лист і коли. Але самі листи він не може отримати. Можливо, цензори побачили щось і вирішили не віддавати, хтозна. 

Або вони просто в черзі на прочитання. Коли вперше мама летіла до батька, вона взяла малюнок брата — там зображена Ейфелева вежа. Малюнок був підписаний і тому його не пропустили, мовляв, це може бути шифр.

Ну, вони ж його підозрюють незрозуміло в чому, хоча очевидно було, що це дитячий малюнок і дитячою рукою написано: «Ейфелева вежа». Відтоді всі світлини, що ми йому привозимо — родини, батьків його, всі без підпису. Ми не хочемо, щоб їх просто викинули.

Наскільки ці поїздки безпечні для вас? Хто гарантує безпеку?

Статися може що завгодно. Є дуже багато прикладів, коли ні за що  людей хапали. У нашій ситуації доводиться просто переступати через ці страхи.

Бажання побачитися з рідною людиною понад усе. Зрозуміло, що  йому це теж потрібно, адже він сидить там один у чужій країні, не бачить близьких, не спілкується. Хоча завжди був соціально активним.

Убезпечити нас ніхто не може, оскільки зрозуміло, куди ми їдемо. Наші візити обговорюються на певному рівні, тобто і МЗС наше знає, і там знають. Якщо станеться щось, це не залишиться непоміченим. Гадаю, все буде нормально. 

Дружина Романа Сущенка Анжела (праворуч) і дочка Юлія під час презентації фільму «В'язні Кремля», присвяченого зокрема і незаконно утримуваному в Росії українському журналістові Роману Сущенку, Київ, 6 лютого 2017 року Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

Не могли б ви розповісти про поїздку Романа з Парижа в Москву до родичів у 2016-му році, коли його затримали?

Я мешкаю в Києві, батьки — у Франції. Мені тато не завжди розповідає про свої плани. Передбачалося, що він на кілька днів з'їздить. У нього там двоюрідний брат. 

Це була не перша поїздка до брата, який мав проблеми зі здоров'ям. Ніхто й уявити не міг, що таке станеться. Він їхав туди не по роботі, йому не потрібна була акредитація, він їхав у приватних справах. Досі є дуже багато питань, на які ми не можемо отримати відповіді.

Під час його попередніх поїздок до Москви не помічав він чогось підозрілого? Стеження?

Мені він про це не казав. Не можу відповісти. Мабуть, ні.

Як ви гадаєте, його можуть обміняти?

За словами адвоката, найпевніше, це вирішиться за допомогою обміну. Адже вірити в російське правосуддя, на жаль, — справа марна. Якщо 15 місяців людину тримають у СІЗО, не пояснюючи  причин, навряд чи на суді вони скажуть — вибачте, ми помилилися, ми відпускаємо вас.

З попереднього досвіду, обмін відбувається вже після суду, коли є вирок. Тому, можливо, якесь зрушення відбудеться вже після суду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Воля для Умерова і Чийгоза: як звільняли кримських політв'язнів

За прогнозами адвоката, суд може початися в лютому-березні. На  останньому слуханні батькові продовжили термін утримання під вартою до 30 березня. Припускаємо, що в лютому-березні щось буде відомо.

Під час ваших зустрічей в СІЗО він що-небудь казав про звинувачення?

Він не має права нічого казати про справу. Ми можемо розповісти йому про підтримку, про акції, новини, заяви міжнародних організацій щодо його справи.

Якось його батько під час дзвінка почав розповідати про акцію підтримки в Києві і дзвінок заглушили. Кілька секунд було очевидно, що зв'язок не перервали, а просто вимкнули звук на півслові, а потім усе відновилося. Там не надто хочуть, щоб це обговорювалося.

Адвокат каже, що на Романа тиснуть, щоб він визнав провину. Який це тиск: психологічний або фізичний?

Це психологічний тиск. Фізичного не було, це дуже важливо, ми цього побоювалися. Було багато негативних прикладів з іншими українцями, до яких застосовували тортури.

Психологічно намагаються тиснути. Є певні тактики. Йому кажуть, що про нього може розповісти хтось з інших затриманих. Але тато не піддається на провокації і вперто йде до того, що рано чи пізно повернеться додому.

Дочка журналіста Романа Сущенка, затриманого в Росії, Юлія Сущенко Фото: Громадське

Це була заява (адвоката) Марка Фейгіна про те, що нібито інший затриманий у Білорусі український журналіст Шаройко...

Так. У мене іншої інформації немає. Оскільки я читаю ЗМІ, як і ви.

8 лютого день народження Романа. Як українці чи громадяни інших країн можуть надіслати йому листа?

Адресу я публікувала у себе у Facebook. Можна надсилати листівки, листи, тільки бажано, щоб вони були російською мовою, так більше шансів, що  лист потрапить адресатові.

Дуже багато листів з інших країн. На останній зустрічі він показував, що діти з Канади надсилали листівки підтримки.

А щодо дня народження можна флешмоб організувати. Наприклад, вийти з плакатом #FreeSushchenko, сфотографуватися, запостити, хештег поставити... Будь-який крок буде позитивним. Адже завдяки таким маленьким речам можна дійти до чогось більшого. Це теж знак небайдужості.

Як вам здається, навіщо Росії потрібен Роман Сущенко?

Я думаю, що це просто персонаж, який відповідає їхнім планам та  стратегії. На місці батька міг опинитися будь-який громадянин України, який би підходив під сценарій.

Я не вірю, що мій батько шпигун і зробив або намагався зробити щось погане. Це абсурд повний. Він просто став заручником відносин між нашими країнами. Його просто використали в цій ситуації.

Пов`язані новини