Воля для Умерова і Чийгоза: як звільняли кримських політв'язнів

Те, що 25 жовтня Кремль звільнив двох заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу, стало несподіванкою не лише для всіх небайдужих, а й для них самих.

У середині вересня так звані «суди» в окупованому Криму винесли вироки Ахтемові Чийгозу та Ільмі Умерову. А вже вчора, замість російської в’язниці, вони опинилися в Анкарі, звідки найближчим часом вирушать до Києва.

Громадське з’ясувало деталі їхнього звільнення.

Майже несподіванка

Ахтем Чийгоз мав провести в російській колонії 8 років, Ільмі Умеров — 2 роки із забороною публічних виступів ще на 3 роки. І Умеров, і Чийгоз вироки не визнавали та подали апеляції. Чийгоз залишався в СІЗО, в Умерова — підписка про невиїзд, але останні п’ять днів він провів у лікарні, куди потрапив з високим тиском.

25 жовтня обоє прибули спершу до Анапи, а звідти полетіли в Анкару.

Ахтем Чийгоз (праворуч) та Ільмі Умеров в аеропорту Анкари, Туреччина, 26 жовтня 2017 року Фото: Namık Kemal Bayar

Рідні, дипломати й колеги по Меджлісу зізнаються, що перемовини про звільнення Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова велися на найвищому рівні. Вони активізувалися два тижні тому, після зустрічі президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана з президентом Росії Володимиром Путіним, а потім — з президентом України Петром Порошенком.

На чому зійшлися лідери достеменно невідомо. Проте відомі деякі умови, які висувала окупаційна влада Криму безпосередньо політв’язням. Так, за інформацією народного депутата та лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, у камеру СІЗО до Ахтема Чийгоза приходили два російські генерали, які розповіли про існуючу домовленість між Путіним і Ердоганом щодо його звільнення, проте зауважили, що є «формальність». Мовляв, «треба написати прохання про помилування й відкликати апеляційну скаргу».

«Ахтем Чийгоз сказав, що ніяких прохань про помилування він не писатиме, а от відкликати апеляційну скаргу з трактуванням, що в Росії взагалі-то немає жодного правосуддя й нічого від цієї апеляції не чекає, — він може», — розповів Джемілєв телеканалу АТР. З подібними пропозиціями зверталися й до Ільмі Умерова. Утім, його реакція була такою ж.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ​Ахтем Чийгоз: 8 років колонії суворого режиму

На яких умовах звільнення політв’язнів зійшлися лідери держав достеменно невідомо (на фото — президент України Петро Порошенко (другий праворуч) і президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган (у центрі) під час зустрічі в Києві, 9 жовтня 2017 року) Фото: Михайло Палінчак/POOL/УНІАН

Однак для звільнення політв’язнів Росія все ж має провести певні процедури. Одна з них передбачає наявність прохань про помилування. За легендою Кремля, начебто з таким проханням звернувся муфтій Криму Еміралі Аблаєв. А Путін підписав відповідні укази. Проте з невідомої причини вони засекречені.

Як сказала Громадському Айше Умерова — донька Ільмі Умерова — ні про деталі переговорів, ні про можливий формат звільнення родичам не розповідали:

«Ми знали, що останні кілька тижнів тривав переговорний процес на рівні президентів держав, дипломатів, політиків. Але не знали, як технічно це відбудеться. Про те, що їх вивезуть до Туреччини, ми дізналися, коли вони вже летіли через Анапу до Анкари. Батько зателефонував і сказав: «Ми тут якось опинились у Туреччині, в Анкарі». Тобто для нього це теж стало несподіванкою. Потім уже розпитали про здоров’я. Він розповів, що одразу після прильоту їх обстежили лікарі, знайшли аналоги всіх необхідних медпрепаратів, адже він не планував нікуди летіти, тож не мав із собою ліків.

Тепер можна буде повноцінно зайнятися його лікуванням, чого ми вимагали ще з минулого літа — були звернення Ангели Меркель щодо його виїзду на лікування до Німеччини та українського МОЗ».

Після прильоту до Анкари Ахтем Чийгоз розповів виданню QHA, що коли вранці за ним у СІЗО приїхала машина, він морально готувався до етапування в колонію. Зрозумівши, що його справді звільняють, він сподівався опинитися на адмінмежі з Україною. Каже, психологічний ефект їхнього із Умеровим звільнення важко переоцінити:

«Символічність у тому, що всі звикнулися з думкою, що Чийгоз сидітиме довго й далеко, десь у таборах Росії. І я, в принципі, теж готувався піти етапом до табору. Я думаю, що це величезна подія для всього народу України. Звісно ж, і мої співвітчизники отримали «послання», що безкарна несправедливість, репресії — не пройдуть».

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров (ліворуч) та його заступник Ахтем Чийгоз перед урочистою церемонією отримання повноважень новообраними членами Меджлісу кримськотатарського народу, у Бахчисарайському ханському палаці в Криму, архівне фото, 1 листопада 2013 року Фото: Світлана Борисовська/УНІАН

Перше звільнення за півтора роки

Останніми українськими політв’язніми, яких удалося звільнити з російських тюрем, були кримчанин з «групи Сенцова» Геннадій Афанасьєв та пенсіонер Юрій Солошенко — їх обміняли на двох проросійськи налаштованих і засуджених за сепаратизм одеситів. Після цього ні обмінів, ні звільнень не було.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ​Сепаратизм на обмін: Що відомо про одеських журналістів-сепаратистів Гліщинську та Діденка?

Звільнені з російських тюрем українці Юрій Солошенко (праворуч) і Геннадій Афанасьєв (ліворуч) в аеропорту «Бориспіль», 14 червня 2016 року Фото: Михайло Палінчак/POOL/УНІАН

Адвокат Ахтема Чийгоза Микола Полозов, який також довго вів справу Ільмі Умерова (а ще раніше — Надії Савченко, Хайсера Джемілєва) зауважує, що самих лише політичних рішень для звільнення політв’язнів недостатньо:

«Процес звільнення був тривалим і важким. Крім безпосередньо юридичної роботи на попередньому слідстві в судах, проведена значна політична робота. Насамперед це стосується зусиль президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана й президента України Петра Порошенка.

Проте на порожньому місці політичні домовленості виникнути не можуть. Для цього мав бути проведеній значний обсяг підготовчих юридичних робіт. Необхідно переконати світову спільноту, договірні сторони, що справа не має під собою ніякої реальної основи, є абсолютно надуманою й замовною. Цього можна досягти лише шляхом реалізації юридичних інструментів.

Справа Чийгоза тривала понад рік. Ми доводили неспроможність пред’явлених звинувачень. Те ж стосується й справи Ільмі Умерова. Інакше не було б про що домовлятися. Кремль наполягав би на законності вироків. Підстав виходити на політичний рівень не було б», — розповів Полозов. (Дивіться повне інтерв’ю в програмі  «Громадське.Крим»).

Вдала «партія» Ердогана

Причетні до переговорів розповідають, що комбінацію зі звільнення Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза розробляли на міжнародному рівні. Ще торік Москва несподівано таки погодилася на візит до Криму українського омбудсмена Валерії Лутковської, яка зустрілася з Чийгозом у СІЗО Сімферополя.

Утім, на подальші поступки чи припинення репресій Кремль не йшов. Навіть після рішень міжнародних судів про незаконність переслідування Меджлісу кримськотатарського народу та доповідей ООН про масові порушення прав людини в окупованому Криму.

Українська влада постійно порушувала питання політв’язнів на міжнародній арені. Не меншу роботу провели й кримські правозахисні організації, а надто Меджліс кримських татар.

Та вмовити Кремль піти на поступки вдалося саме президентові Туреччини Реджепу Тайїпу Ердогану. З його боку «шахова партія» була блискучою — заяви про підтримку кримських татар як братнього туркам народу, зустріч з Путіним, особисті переговори з Порошенком, після яких Ердоган ще раз чітко підкреслив невизнання Туреччиною російської анексії Криму та занепокоєння долею кримських татар. Деталі зустрічей нам невідомі, але вже за два тижні з’явився результат. Репутаційно саме Ердоган виглядає переможцем цієї «партії».

Умовити Кремль піти на поступки вдалося саме президентові Туреччини Реджепу Тайїпу Ердогану (на архівному фото — зустріч Путіна з Ердоганом у російському місті Сочі, 3 травня 2017 року) Фото: EPA/YURI KOCHETKOV

Що далі?

Одразу після звільнення український президент Петро Порошенко зателефонував Умерову та Чийгозу.

«Щасливий разом з усім українським народом, що ми маємо можливість нарешті вітати вас зі звільненням. Це ще не остаточне свято. Остаточне буде, коли ми звільнимо Крим і весь кримськотатарський народ, коли усі кримчани зможуть опинитися нарешті на волі в Україні. Але я дуже щасливий, що моя домовленість із президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом… тоді ми не могли оприлюднювати ці домовленості, але я проінформував і Мустафу-ага Джемілєва, і наших партнерів про те, що найближчими днями цього чекаємо. І, на щастя, це відбулося», — сказав Порошенко Ахтемові Чийгозу.

Той у відповідь подякував та наполіг на якнайшвидшій особистій зустрічі в Києві. Ільмі Умеров був лаконічнішим: «Найголовніше наше завдання — відновити кордони України».

Оскільки Росія не оприлюднювала жодних указів Путіна стосовно процедури їхнього звільнення, важко сказати, чи мають тепер уже колишні політв’язні можливість повернутися до Криму. Найпевніше, ні — про це кажуть і рідні, і адвокати — тож Умерову та Чийгозу, після медичної реабілітації, доведеться жити й працювати в Києві.

Тож частково Москва таки домоглася свого, фактично усунувши лідерів кримськотатарського національного руху з Криму. Раніше так учинили з головою Междлісу Рефатом Чубаровим і лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим, яким просто заборонили в’їзд на півострів.

Зліва направо: національний лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемілєв, голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров та голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час закладки капсули на місці будівництва майбутньої Соборної мечеті в Сімферополі, архівне фото, 3 березня 2011 року Фото: УНІАН

«Сепаратист» та «організатор масових заворушень»

Ахтема Чийгоза, заступника голови Меджлісу кримських татар, російські силовики затримали й арештували на початку 2015 року. Формальним приводом стала так звана «справа 26 лютого» — протистояння проукраїнських та проросійських активістів під стінами Верховної Ради Автономної республіки Крим 26 лютого 2014 року. Тоді в багатотисячній тисняві загинули двоє людей. Провину поклали на кримських татар. Нікого з активістів «Русского единства», іншого організатора мітингу, на лаві підсудних немає й досі.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз (у центрі) намагається стримати натиск людей на мітингу 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі Фото: krymr.org (RFE/RL)

Більше двох років Чийгоз провів у СІЗО. За цей час відбулося близько 150 судових засідань, слідчі допитали 200 свідків, переглянули півтори тисячі фотографій і сотні годин відео.

11 вересня цього року так званий «верховний суд» окупованого Криму визнав Чийгоза винним в організації масових заворушень на мітингу під будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року в Сімферополі — у переддень так званого референдуму. Чийгоза засудили до 8 років ув’язнення з відбуванням у колонії суворого режиму.

Ахтема Чийгоза привезли до суду в Сімферополі, архівне фото 2015 року Фото: krymr.org (RFE/RL)

Ільмі Умерова окупаційний «суд» визнав винним у публічних закликах до сепаратизму через його інтерв’ю каналу АТР, де Умеров висловив думку про необхідність посилення міжнародного тиску на Росію, щоб змусити її піти з півострова. Судове слідство супроводжували численні експертизи, тиск з боку «прокуратури» та ФСБ, і навіть примусова каральна психіатрія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Репортаж з психлікарні в Криму: як Ільмі Умеров проходить примусову експертизу»

Наприкінці вересня «суд» ув’язнив Умерова на два роки до колонії-поселення. Переслідування та слідство підірвали здоров’я Умерова — 21 жовтня він потрапив до лікарні, звідки вранці 25 жовтня його й забрали співробітники Федеральної служби виконання покарань Росії.

Засідання у справі Ільмі Умерова в Сімферополі, 6 вересня 2017 року Фото: Ayshe Umerova

За ґратами в Криму досі лишаються десятки кримчан-політв’язнів — фігуранти справ «26 лютого», «Хізб ут-Тахрір», «українські диверсанти», журналісти й проукраїнські активісти.