«Один із таких нападів може підірвати й так непростий регіон — Одесу»: інтерв'ю з активістом Олегом Михайликом

У політичній партії «Сила людей» заявили, що за нападом на Олега Михайлика стоїть місцева влада Одеси на чолі з міським головою Геннадієм Трухановим. Про деталі нападу на себе та конфлікт з мерією Олег Михайлик розповів в ексклюзивному інтерв’ю Громадському.

Скажіть, як себе почуваєте, що діагностують лікарі? Нині ви вдома, або в лікарні ще?

Почуваю себе краще, з урахуванням того, що я переніс клінічну смерть динаміка спостерігається позитивна. Сьогодні я вдома. У мене двостороння пневмонія через потрапляння інородного тіла в легені. Кулю й досі не видаляли, вона в лівій легені.

І що кажуть про кулю? Як планують будувати далі лікування?

Найближчим часом мають зняти шви. Потім я повинен показатися торакальному хірургу, зробити планові знімки, зробити МРТ, рентген, щоб переконатися, що куля в лівій легені «закапсулювалася», тобто обросла тканиною. І приблизно через 4-5 тижнів її можна буде видаляти. Ще до вчорашнього дня був у доволі слабкому стані. Як людині, що звикла провадити доволі активний спосіб життя, перебувати в такому стані вдвічі важче, коли розумієш, що не можеш самостійно одягти шкарпетки або взяти однією рукою пляшку, стакан.

Вам, мабуть, не дуже хочеться про це говорити, але чи могли б ви відтворити той день — 22-го вересня від самого початку. Що відбувалося? Здається, була акція.

Так, була акція, анонсована раніше. Ні для кого не було секретом, що депутат одеської міської ради Андрій Кисловський, який раніше належав до «Комуністичної партії», а нині є членом партії мера Труханова «Доверяй делам», проводить забудову на узбережжі. Свого часу ми намагалися відвоювати паркову зону, поряд з дельфінарієм «Немо», яку перетворили на парковку — для того, щоб підвищити статус готелю. Тому що готель, що не має власної парковки, не може претендувати на отримання трьох, чотирьох зірок у міжнародному рейтингу. Кисловський вирубив більш ніж 60 дерев і збудував парковку. На сьогодні під «липовими» документами щодо реконструкції човникової станції, якої там ніколи не було, триває будівництво ще одного корпусу готелю. Ми виступали проти вирубки дерев і захвату території загального користування й виходили вже раніше. У суботу я був зі своїми колегами, соратниками на пляжі «Ланжерон», щоб, по-перше, подивитися, що там насправді відбувається, по-друге, за можливості протистояти незаконному захопленню й грабуванню частини пляжу в одеситів. До речі, є постанова про закриття такого ж дельфінарію в Києві. Він також називався «Немо», його збудували незаконно, завдяки сприянню на той час працівника КМДА Михайла Кучука. Ні для кого не секрет, що дельфінарій «Немо» належить двом людям: Андрієві Кисловському й В’ячеславу Кучуку — брату одного з колишніх працівників одеської міськради, заступника мера Едуарда Гурвіца, який свого часу перебрався в Київ. І щойно він там з’явився, за деякий час там з’явився і незаконний дельфінарій.

Чим завершилася акція 22-го вересня?

Нічим не завершилася. Радикально налаштовані хлопці знесли паркан, будівництво охоронялося поліцією, всі ще раз переконалися, що всі розмови та запевнення міського голови, що там не будуть проводити будівельні роботи до підтвердження законності та наявності документів, виявилися звичайною брехнею. Як і все, що відбувається останнім часом в Одесі.

Що було після акції?

Я підвіз свою соратницю до Куликового поля, вона їхала на одеські схили саджати квіти. Це була ще одна акція, що триває багато років — активісти засаджують одеські схили квітами й деревами. Відтак повернувся в центр та їздив по роботі до вечора. Я повернувся додому, поставив машину на стоянку, вийшов у магазин «Таврія» за рогом будинку, повернувся додому. Але потім вийшов ще раз — купити кавун. Ніс його майже на плечі, він був достатньо важким. І в якусь мить у мене дуже сильно запекло в районі ребер. Водночас не чув пострілу, до мене ніхто не підходив. Дивним чином мені одразу стало зрозуміло, що в мене стріляли. Було одне бажання — дістатися додому, щоб зрозуміти, що трапилося і щоб мені надали допомогу. Я пам’ятаю лише, як ледь відкривав кодовий замок, а потім — нічого. Як розповідають моя дружина й сусіди, намагаючись пройти подвір’я я ще тричі впав, сили мене залишали, я почав захлинатися та задихатися. Сусіди намагалися надати першу допомогу й викликали швидку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Літр кислоти на голову — це замах на вбивство» — радниця міського голови Херсона Катерина Гандзюк

Чи отримували ви до цього якісь погрози, відчували, що за вами стежать? Це вже не перший напад на вас.

Так, справді не перший. Перший був у грудні 2016 року.

З чим це було пов’язано?

Тепер це дуже важко, неможливо довести, адже факти знищені поліцією й прокуратурою. Моїй родині тоді погрожували, попереджали, що постраждають діти, якщо я не закрию рота, телефонували дружині, мовчали у слухавку. А потім зустріли біля офісу, коли я сідав у машину, та намагалися проломити голову кастетом. Били в основу черепа. Це доволі відомий міліцейський прийом — зламати шию, впавши з висоти власного зросту, тобто довести дуже важко, що людину вбили, тому що ламається основа черепа. Я, мабуть, відвернувся, і коли мене били, в основу черепа не попали, попали в потилицю.

Ви бачили цих людей?

Так, мені передали привіт від Селезньова, є такий будівельний аферист. Коли я проходив повз них, мені кивнули головою, ніби я з ними знайомий, але це не так.

Нікого не покарали?

Ні. У приватних бесідах мені сказали, що мене шкода, що я несправедливо постраждав, але це організував колишній начальник одеської міліції В'ячеслав Добринін, тому ніхто нікого не знайде. Але коли почали отримувати із серверів «Київстар» записи з погрозами моїй дружині, цих погроз не було, тобто їх почали підчищати, або в поліції, або в прокуратурі.

Щодо даного нападу, чи стежили за вами, були погрози?

У теперішній ситуації за мною стежили.

Ви це відчували, помічали?

Першим мені сказав про це один із моїх знайомих, який має відповідну кваліфікацію.

Працює в правоохоронних органах?

Я б не хотів уточнювати. Але досвід дії в різних ситуаціях у нього досить великий, він дуже поважна людина. Ми зустрічалися, говорили на різні теми: про те, що варто навчатися, потрібно в політику йти, щось змінювати. І одного разу, коли ми зустрічалися, він сказав: «Олеже Станіславовичу, ви дуже популярна людина, за вами стежать». Я не одразу повірив, але він показав, хто стежив. Наступного разу, коли виїжджав з офісу, побачив, що якісь люди заглядали мені в машину, а потім пішли. Та і у ситуації з нападами на громадських діячів, з тим, що я постійно присутній на судах, що ми, зокрема, продовжуємо відстоювати свої права на вкрадені в нас квартири, якоюсь мірою я міг спрогнозувати, що таке станеться. Тому в той час, коли я це міг робити, ходив з офіційно зареєстрованою зброєю.

Ви казали, що вам показали, хто стежив за вами.

Так.

Це не ті люди, яких затримали?

По-перше, я не бачив, кого затримали. Я бачив їх тільки в ЗМІ. По-друге, якщо довіряти тій людині, яка про це сказала мені, стежило, як мінімум 5 людей. Він мені пропонував установити відеореєстратор, або поїздити за мною.

Від кого ці люди він не називав?

Він не знає. Просто професійним поглядом оцінив, що ведеться стеження.

Як давно це було?

Незадовго до нападу. У мене є пост у Facebook. Я думав, що за мною стежить СБУ.

Ці троє затриманих, на вашу думку, можуть бути виконавцями? Чи знайомі вони вам? Ви десь їх бачили раніше?

Мені не знайомі ці люди. Спеціально ми з ними ніколи не перетиналися. Могли десь випадково бачитися — Одеса маленьке місто. Але я їх точно не знаю. Це перше.

Друге. Одразу виникає питання замовника. Я не маю ніякого стосунку й ніколи не мав ні до криміналітету, ні до великого бізнесу, ні до бізнесу, пов'язаного з розпилом бюджетних коштів. Я звичайний мешканець Одеси. Але одразу постає питання: якщо це виконавці, в чому я сумніваюсь...

А чому?

Тому що один із імовірних виконавців, як я дізнався зі ЗМІ, — інвалід. І не просто, згідно з якимись довідками, як дуже часто в нас буває, а вже два чи три роки. Кажуть, що він їздив лікуватися в різних зарубіжні клініки й ніхто не зміг йому відновити здоров’я. Отож бачити інваліда, який стріляє в здорового чоловіка, якось у моїй голові не дуже вкладається. Хто два інші затримані — я не знаю. Я не бачив не тільки їх обличчя, я навіть пострілу не чув.

Версії щодо замовників ви для себе встановили? Хто це міг бути й кому вигідно?

Інших замовників, окрім пов’язаних з одеською міською владою в мене нема. Я не маю ніякого великого бізнесу, бізнес-конфліктів, у мене є маленька компанія, яка за великим рахунком нікому не потрібна. Тому замовники повинні бути пов’язані з одеською владою. Це або Невзоров, який фактично керує одним зі злочинних угруповань, яке відбирає в людей квартири. Вони знаходять недобудовані об’єкти житлового будівництва, отримують права власності, оренду земельних ділянок під цими недобудовами, а потім стають власниками великої кількості квартир, які вони просто відбирають. Усе це відбувається за участі міської влади. Так відбувалося з житловими комплексами «Гагарін Плаза», «Золотий берег». Фактично особисто мер Труханов передавав у власність ці недобудовані об’єкти, а відтак люди втрачали квартири.

А це угруповання продавало їх тричі, чотири, п’ять разів. Щодо їхньої діяльності є ціла низка кримінальних проваджень.

Головін про це чудово знає, адже всі ці люди, і я зокрема, були в нього на прийомі неодноразово. Керівник обласної прокуратури Жученко про це теж знає та завдяки його діям частину квартир у межах кримінального провадження арештували, що принаймні не дозволяє наразі перепродати їх вдруге, втретє. Але всі удають, що цієї проблеми не існує, а люди просто лишаються без власних квартир.

Чому саме місцева влада? Можливо, це самі забудовники?

Немає ніяких забудовників. Усе йде особисто від мера Труханова, який неодноразово давав слово розв'язати проблему недобудов в Одесі, давав слово добудувати будинки й ні в якому разі не залишити нікого без квартир. Є ще скасовування рішення щодо плану зонування території будівництва — я постійно відвідую суди. Ми вважаємо, що його ухвалили абсолютно незаконно. Й іншого джерела, якому було б вигідно моє фізичне усунення, я не бачу.

Погрози від місцевої влади були?

Останнім часом ні. З мером Трухановим ми особисто знайомі.

В яких стосунках?

У нього до мене особиста неприязнь, це точно.

У чому це проявляється?

Коли ошукані вкладники приходили до нього, він завжди переводив це в якісь вимоги не практичні, господарські, а в політику. Мовляв, ви прийшли сюди не відстоювати свої права, а робити піар Михайлику. Був випадок, коли нам довелося захопити актову залу в Одеській мерії й чекати керівників, щоб вони зустрілися з нами. Труханов завжди казав, що таким чином ми нічого не досягнемо й це все політичні потуги Михайлика, щоб заробити собі бали.

Крім того, у 2016 році, коли в Одесі стояв антитруханівський майдан, на Маразліївській вулиці правоохоронці зупинили мікроавтобус з ветеранами АТО, які їхали на одну із баз відпочинку під Одесою. Їх оточив спецбатальйон поліції, і випадково там опинився я. Я спробував залучити до висвітлення цієї проблеми журналістів. Про це доповіли Труханову й він сказав, що такі люди, як Михайлик, намагаються дестабілізувати місто, привозить якихось «тітушок» — так він назвав воїнів АТО, — а він не дозволить це зробити.

Чи довіряєте слідству, поліції? Вірите, що встановлять справжніх замовників?

Я б дуже хотів, щоб знайшли справжніх замовників, хотів би, щоб напади не повторювалися, адже це все загроза національній безпеці. Один із таких нападів може стати детонатором і підірвати й так не надто простий регіон — Одесу. Але, аналізуючи роботу правоохоронців, з якими я неодноразово зіштовхувався, на жаль, я не дуже вірю, що замовників зможуть або захочуть встановити.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Хто замовив Катю Гандзюк?» — Hromadske.doc