Із «яструбів» у «голуби»: як Аваков дійшов до плану щодо Донбасу

За чотири роки після тих подій Аваков переконує: війну на Донбасі можна припинити завдяки «дрібним крокам та компромісам» і наголошує на необхідності діалогу.

Чому Аваков раптом вирішив опікуватися зовнішньою політикою та чому трансформувалася його риторика — у матеріалі Громадського.

Зміна парадигми

«Мирний сценарій» для Донбасу Арсен Аваков оприлюднив напередодні візиту до США, де в голови МВС заплановані зустрічі з представниками ФБР та міністерства юстиції. Його пропозиції (по суті, а не в порядку виконання) не суттєво відрізняються від Мінських угод. А ще донедавна його однопартійці від «Народного Фронту»  критикували Мінські угоди, вимагаючи вилучити згадки про них із закону про реінтеграцію Донбасу.

«План Авакова» відрізняється від офіційної позиції України на переговорах щодо Донбасу, яку займає президент Петро Порошенко. Голова держави наполягає — для припинення війни на території сепаратистів потрібно розмістити миротворчий контингент ООН. Передусім миротворці мають узяти під контроль ділянку українсько-російського кордону — «дірку», через яку Росія постачає сепаратистам військових, зброю, техніку й усе необхідне.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Про мир домовляються з ворогами, а не друзями: експерти — про шляхи і ризики врегулювання конфлікту на Донбасі

Голова МВС не відкидає ідею миротворчої місії ООН, однак пропонує повертати Донбас «частинами». На його думку, миротворці мають зайти не на всю територію сепаратистів, а лише в окремі райони, що межують з лінією зіткнення. Тож, план передбачає, зокрема:

• Російські військові та бойовики повинні залишити частину районів окупованих територій;
• на територію цих районів повинні зайти миротворці ООН;
• на кордоні звільнених районів і території сепаратистів треба розмістити українських прикордонників;
• у райони, які залишили сепаратисти, мусять зайти «органи української юстиції» та провести там місцеві вибори за українським законодавством;
• за підсумками виборів у повернутих районах має бути сформована «перехідна адміністрація». До її складу повинні увійти переможці місцевих виборів і представники державної влади України;
• відтак Україна має ухвалити закони про амністію та про колаборантів;
• українські правоохоронці можуть патрулювати територію спільно з представниками місцевих територіальних громад;
• мешканців повернутих територій тимчасово позбавлять права брати участь у загальноукраїнських виборах строком на 5 — 10 років.

Аваков також повідомив — «перехідні позиції щодо спеціальних статусів для мов, особливих економічних зон та іншого» його «взагалі не турбують». До останнього часу за схожі висловлювання політиків включали до списку «зрадників», які публікує сайт «Миротворець». А у 2015-му році питання «особливого статусу» Донбасу коштувало життя 4-м бійцям Нацгвардії.

Свої пропозиції Аваков називає тактикою «дрібних кроків», яким «аплодують усі», а саме:

• українське суспільство, адже на частину окупованих територій повернеться українська влада, там майорітиме український прапор, працюватимуть українські державні інститути, а вибори пройдуть за українським законодавством;
• український народ, який нині перебуває в окупації, бо отримає доступ до всіх благ мирного життя;
• Росія, бо зможе сказати, що «домоглася» статусу для російської мови, виборів, якийсь «їхній» Іванов обраний до райради та встановлена спеціальна економічна зона;
• українська влада, бо стратегічно через декілька років поверне свою територію та «зможе розвиватися за стратегією української державності».

Аваков переконує: війну на Донбасі можна припинити завдяки «дрібним крокам та компромісам» та наголошує на необхідності діалогу (на фото — міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков (у центрі) під час річної підсумкової колегії міністерства, Київ, 27 січня 2018 року) Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Президентське питання

Відповідно до Конституції зовнішньополітичною діяльністю України керує президент. Він представляє державу в міжнародних відносинах, веде переговори та укладає угоди.

Від часу обрання головою держави Петро Порошенко привчив українських чиновників і політиків, що «питання Донбасу» можна скільки завгодно обговорювати всередині країни, але озвучувати власне бачення врегулювання конфлікту на міжнародному рівні не варто.

Показовою стала історія власника корпорації EastOne Віктора Пінчука. Торік у січні він опублікував статтю в The Wall Street Journal під назвою «Україна має піти на болючі компроміси заради миру з Росією». У статті мільярдер не виключав, що Україні треба буде погодитися на проведення місцевих виборів на Донбасі до того, як Київ отримає контроль над кордоном з Росією.

Крім того, Пінчук наголошував, що питання Криму не повинно вплинути на перемовини щодо миру на Донбасі. Стаття мільярдера викликала бурхливу реакцію в Україні, зокрема і серед політиків з команди президента, а Петро Порошенко демонстративно відмовився відвідувати «український ланч», який Віктор Пінчук традиційно влаштовує на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

Згодом мільярдер змушений був виправдовуватися, що нібито журналісти перекрутили його слова та не погодили з ним заголовок статті.

Андрієві Артеменку, народному депутату від «Радикальної партії», його «мирний план» коштував дорожче. У квітні минулого року Артеменко повідомив, що передав адміністрації Дональда Трампа власний «план», згідно з яким нібито пропонувалося віддати Крим в оренду Росії на 50 чи 100 років, а також зняти з Кремля санкції в обмін на завершення війни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відомо про депутата  Артеменка і його «план примирення України з Росією».

РПЛ виключила Артеменка з фракції, відтак він утратив депутатський мандат, а Генеральна прокуратура України відкрила проти колишнього народного обранця кримінальне провадження за звинуваченням у державній зраді.

Після цього Андрій Артеменко виїхав за кордон. Від того часу в інформаційному просторі країни більше не фігурували альтернативні «мирні плани» щодо Донбасу. Доки Аваков не наважився оприлюднити своє бачення миру.

Порошенко привчив українських чиновників і політиків, що зовнішньополітичною діяльністю України керує президент і озвучувати власне бачення врегулювання «питання Донбасу» на міжнародному рівні не варто (на фото — міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков (ліворуч), секретар РНБО Олександр Турчинов та президент України Петро Порошенко (в центрі) під час засідання Антикорупційної ради у Києві, 6 жовтня 2015 року) Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

На зустрічних курсах

За чотири роки на посаді голова МВС Арсен Аваков не пропонував альтернатив позиції щодо Донбасу. До 16 квітня. Група депутатів, що орієнтується на Авакова у фракції НФ, голосувала «за» продовження дії закону «Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» — складову Мінських домовленостей.

Підтримував Аваков і закон про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях. Цей документ — ініціатива Олександра Турчинова — секретаря Ради національної безпеки та оборони та однопартійця Авакова по «Народному фронту».

За словами Турчинова закон, який депутати ухвалили в січні 2018-го, передбачає зокрема й можливість звільнення окупованих територій військовим шляхом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про Донбас не виключає звільнення окупованих територій військовим шляхом — інтерв'ю з Турчиновим

Натомість голова МВС стверджує: планувати військову операцію з повернення окупованих територій не можна через ризик повномасштабного зіткнення з армією РФ. Натомість пропонує шукати компроміси. Чому Аваков з прихильника «силових дій» раптом перетворився на прихильника «мирного сценарію» щодо Донбасу?

Сам голова МВС запевняє, що має певну інформацію, зокрема у вигляді «сигналів» від різних груп у Кремлі, яка дозволяє йому казати — мирне вирішення «питання Донбасу» реальне.

Натомість міжнародники з команди президента переконані — насправді «план Авакова» — лише ще один епізод у їхньому із президентом конфлікті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обшук, вибухи, прорив: як виник конфлікт між Аваковим та Порошенком

Аваков стверджує, що не можна планувати військову операцію зі звільнення Донбасу, водночас підтримуючи закон про особливості державної політики Турчинова, який не виключає можливості «силового сценарію» (на фото — міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (ліворуч) та секретар РНБО Олександр Турчинов на Київському безпековому форумі, 13 квітня 2018 року) Фото: Богдан Кутєпов/Громадське

Адже фактично голова МВС «влазить» у сферу, яка належить виключно до компетенції МЗС і президента.

Ідеї Авакова вже знайшли підтримку у фракції «Народного фронту». Так, Сергій Пашинський, заступник голови цієї фракції, запевнив Громадське, що підтримує ідеї голови МВС.

«Арсен Аваков озвучив план такого «повзучого» повернення. Так, я підтримую цей план, тому що концентрація бойовиків на Донбасі дуже велика, і ми не можемо піти на відкрите зіткнення», — каже він.

Натомість союзники НФ по парламентській коаліції з президентської фракції БПП поставилися до ідей Авакова прохолодно:

«Будь-який громадянин може обговорювати будь-які стратегії, парламент може під ці стратегії ухвалювати закони, але звільняти наші території — це виключно повноваження верховного головнокомандувача», — каже нардеп від БПП Іван Вінник.

«Не під запис» його колеги з БПП висловлюються про «план Авакова» ще різкіше. Мовляв, «він ще злочинність не поборов, а вже збирається Горлівку звільняти».

Утім, голова МВС, схоже, не надто переймається ставленням союзників із БПП до його ініціатив. За його словами, в парламенті він розраховує на підтримку різних фракцій, починаючи з «Батьківщини» «Самопомочі», Олега Ляшка (РПЛ — ред.), закінчуючи «Опозиційним блоком». Останній фракції, на переконання голови МВС, це буде «жахливо цікаво», як і НФ та БПП.

Однопартієць Авакова Сергій Пашинський (другий праворуч) підтримує ідеї голови МВС, натомість колега по коаліції Іван Вінник (другий ліворуч) з фракції БПП ставиться до ідей Авакова з прохолодою (на фото праворуч — спікер Ради Андрій Парубій із заступницею Іриною Геращенко (ліворуч), засідання Верховної Ради, Київ, 20 березня 2018 року) Фото: Олександр Космач/УНІАН

В Адміністрації президента «план Авакова» коментувати відмовляються. Один із заступників голови АП пояснив це просто — команда президента не бажає втягуватися в обговорення пропозицій голови МВС, оскільки не ставиться до них серйозно. Мовляв, публічна дискусія, якої домагається Аваков, може зашкодити українській позиції на переговорах з міжнародними партнерами. Адже дасть підставу представникам Росії апелювати до того, що в Україні немає єдиної думки, де саме розміщувати миротворців на Донбасі.

Нагадаємо, Росія пропонує, щоб вони розмістилися на лінії зіткнення між Україною та сепаратистами.

«Немає ніяких альтернативних позицій. Єдність нашого бачення зафіксована голосуванням парламенту за закон «Про відновлення суверенітету над тимчасово окупованими територіями». Крапка», — каже співрозмовник Громадського.

У команді президента переконують — намагання вплинути на зовнішньополітичну позицію України не мине для Авакова безслідно, та анонсують, що вже в США на голову МВС чекає «виховна робота», після якої він навряд чи дозволить собі подальше просування «мирного плану».

Тим часом Аваков вже почав просувати свій «план» у Сполучений Штатах. У своєму Тwitter він опубліковав фотографію із заступником Державного секретаря США з питань Європи та Євразії Уессом Мітчелом. За словами голови МВС, вони з Мітчеллом «детально обговорили план повернення Донбасу та Криму за стратегією step by step».

Яким би «добрим» чи «поганим» не був «план Авакова», він точно виглядає передчасним. Адже досі не погоджена навіть сама діяльність миротворчої місії ООН. Це рішення має підтримати Рада безпеки ООН, в якій Росія має право вето.

Отже, що буде на Донбасі після введення миротворців — питання варте широкої публічної дискусії, але наразі все ж абстрактне.