В Україну з Казахстану прилетів літак із 33 українцями. МЗС працює над поверненням решти громадян (ОНОВЛЕНО)

Зі столиці Казахстану Нур—Султана до Борисполя ввечері 9 січня прилетів літак із 33 українцями на борту. У Міністерстві закордонних справ запевняють, що працюють над поверненням решти наших громадян.

Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, а також свідчить сервіс відстеження польотів Flightradar.

Доповнено 21:45. За інформацією інформаційного табло аеропорту «Бориспіль», літак уже приземлився в Україні.

За словами Кулеби, наступні рейси з казахстанської столиці заплановані на 13 і 16 січня. Проте українське МЗС працює над поверненням українців не лише з цього міста, але й з Алмати. «Україна не кидає своїх, це непорушний принцип», — написав Кулеба.

Повернення українців із Казахстану

Як нам раніше 9 січня розповідав речник МЗС Олег Ніколенко, українців серед постраждалих і затриманих у Казахстані немає. За інформацією відомства, зараз найбільша кількість українців в Алмати — 116.

Проте аеропорт цього міста призупинив обслуговування цивільних літаків і використовується лише для військово-транспортної авіації.

За словами Ніколенка, Кулеба доручив дипломатам пропрацювати альтернативні шляхи виїзду наших громадян із Казахстану в разі істотних затримок відновлення регулярного авіасполучення.

Чому люди вийшли на протести у Казахстані?

Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Протестувальники вимагали вдвічі знизити ціну, а область забезпечити постійним запасом газу, оскільки наразі вони стикаються зі збоями в його подаванні.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.

Після цього в Казахстані оголосили надзвичайний стан, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.

На тлі масових протестів у країні президент Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про «терористичну загрозу». У відповідь на це країни ОДКБ відправили до Казахстану свій контингент.

Скільки військових та протестувальників загинули або постраждали унаслідок протистояння, наразі невідомо. Офіційний Telegram-канал МОЗ Казахстану 9 січня писав про 164 загиблих, але згодом відомство від цієї заяви відхрестилося.