Катастрофа ІЛ-76: що ми знаємо

Сьогодні у Павлоградському міськрайонному суді генерал-майора Віктора Назарова засудили до 7 років позбавлення волі за «недбале ставлення до військової служби в бойовій обстановці» у справі про катастрофу Іл-76. Літака, збитого бойовиками під Луганським аеропортом у 2014 році. Громадське зібрало інформацію щодо перебігу цієї справи протягом трьох років.

Як розбився ІЛ-76

У ніч на суботу, 14 червня 2014 року, близько 01:10 під час заходу на посадку в аеропорту Луганська двома ракетами з ПЗРК був збитий військово-транспортний літак ЗСУ. На борту перебували 49 військовослужбовців. Усі вони загинули.

За інформацією Міноборони, відразу дві ракети, випущені з переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) поцілили в український літак, коли Іл-76 перебував на висоті близько 700 метрів. На борту літака були 40 десантників з 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади і 9 членів екіпажу Мелітопольської авіаційної транспортної бригади.

На наступний день, 15 червня, лідер так званої «ЛНР» Валерій Болотов підтвердив, що український літак збили люди з «ополчення». Прокуратура України відкрила кримінальне провадження за статтею «терористичний акт».

Військово-транспортний літак Іл-76 забезпечував перевезення особового складу під час планової ротації військовослужбовців і мав доставити продовольство підрозділам, що виконували завдання на території Луганського аеропорту.

У Міноборони підтвердили, що літак збили з ПЗРК «Ігла». На позиції терористів поблизу Луганського аеропорту, з якої імовірно був вражений Іл-76, були знайдені три пускові труби 9П39-1 від ПЗРК 9К38 «Ігла». Два ПЗРК «Ігла» використані, один — технічно несправний (ракета залишилася в трубі). Також на місці засідки терористів знайдені порожні банки з-під консервів, випущених ЗАТ «Орелпродукт», місто Мценськ (Росія).

У липні 2014 року Олександр Чорноволенко, голова Тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин знищення літака ІЛ-76, розповів Громадському: «Таких польотів уже було здійснено на той момент 19. У тому числі у цей день один з них пролетів, збили другий літак, а третій не став там сідати. Після цього уже ніхто там не сідав. Але Антитерористична операція продовжується. Одне з питань – чи треба було взагалі туди перевозити таким способом? Найпростіше нікого не посилати і не воювати, тоді не будуть гинути. Але якщо на тебе нападають, так же ти не будеш робити. Тому питання, наскільки цей ризик був виправданий з точки зору професійності та з точки зору загальнолюдської моралі».

Через рік Валерій Гелетей, екс-міністр оборони, на питання, хто має нести відповідальність за катастрофу відповів: «Інформація, що така зброя є, у нас була уже місяць тому. Тобто працювали та ставили ризики, чи справді це виправдано. Звичайно, виправдати те, що збили літак… Ну тут важко про щось говорити. Ну так склалося. Це війна. І якщо вам скажуть, що є зброя, яка збиває літак, ви ж не кинете тих людей, які там знаходяться, ти будеш думати. Бо треба допомагати озброєнням і усією логістикою, яка тримає підрозділ».

Бойвики на місці падіння українського військового літака Іл-76 14 червня 2014 року

Фото: EPA

Кримінальне провадження проти Плотницького

6 липня 2016 року прокуратура Дніпропетровської області оголосила заочну підозру ватажку бойовиків «ЛНР» Ігорю Плотницькому та членам незаконних збройних формувань Андрію Патрушеву та Олександру Гурєєву у скоєнні теракту щодо літака Іл-76, збитого 14 червня 2014 року біля Луганського аеропорту.

У лютому 2017 року слідчі СБУ завершили досудове розслідування кримінального провадження стосовно ватажка «ЛНР» Ігоря Плотницького і двох командирів незаконних збройних формувань у справі збитого літака Іл-76.

«Слідчими СБУ отримано беззаперечні докази того, що ватажок терористичної організації «ЛНР» Плотницький, який на час скоєння злочину був командиром незаконного збройного формування «батальйон «Зоря», разом з Патрушевим (на той час його заступником) і командиром незаконного збройного формування «Витязь» Гурєєвим були безпосередніми організаторами терористичного акту», — заявили у відомстві.

У якості доказів СБУ оприлюднила перехоплені переговори бойовиків. На одному з аудіозаписів Патрушев говорить Плотницькому: «Зайшли два борти, один збили, другий сів». На іншому аудіо Гурєєв заявляє: «Ми там довбонули Іл-76, його потрібно погрузити і здати на металобрухт».

За версією слідчих, з метою блокування українських військових вони влаштували засідки і керували групами бойовиків, озброєних ПЗРК, перекривали авіаційне сполучення аеропорту Луганська.

Слідчі СБУ заявили про отримання ними беззаперечних доказів причетності ватажка незаконної «ЛНР» Ігора Плотницького (на фото в центрі) до катастрофи літака Іл-76

Фото: EPA

Кого визнали відповідальним

У грудні 2015 року в Павлоградському міськрайонному суді відкрили попереднє судове засідання у справі ІЛ-76. Генерал-майор Віктор Назаров, на той момент начальник штабу, звинувачений військовою прокуратурою за статтею про «Недбале ставлення до військової служби в бойовій обстановці».

За інформацією відомства, коли Назаров відправив 14 червня літак з Дніпропетровська до Луганська, він точно знав про наявність двох груп бойовиків з ПЗРК, які вирушили до Луганського аеропорту.

«Щодо отримання інформації від Департаменту контррозвідки: я отримав її опівночі коли літаки були в повітрі. Але навіть наявність такої інформації про пересування терористів для військових не є підставою аби скасовувати проведення операції. Якщо ми маємо інформацію про озброєння противника то ми не маємо туди рухатись? А як ми будемо добиватись перемоги? Це хибний посил який був покладений в основу слідчої роботи», – сказав Назаров.

18 листопада 2014 року слідчі вручили Назарову повідомлення про підозру у причетності до катастрофи Іл-76.

Одразу після цього Назаров вийшов на лікарняний із гіпертонічним кризом. Згодом суд обрав йому запобіжний захід у вигляді двох місяців у СІЗО або застави у 365 тисяч гривень. Назаров сплатив заставу. Пiзнiше суд зменшив заставу до 97 тисяч гривень.

Покази генерала Муженка

Генерал Віктор Муженко – свідок у справі збитого Іл-76. Його допитали в Павлоградському міськрайонному суді у червні 2016.

«Тоді ситуація була така, що у 25-ї бригади були проблеми і стояло питання її розформування. Щоб довести, що бригада є боєздатним з’єднанням, була сформована рота з добровольців. Вони самі погодились увійти до складу роти, яка мала вирушити до луганського аеропорту. За це честь їм і хвала», — сказав Віктор Муженко під час відеовключення.

На запитання адвоката потерпілих, від кого виходила ініціатива щодо залучення військових 25-ї бригади, Муженко відповів, що така телеграма була відправлена генералом Назаровим з його відома.

«Були відповідні розпорядження. Був запит від штабу АТО на залучення військових засобів. Були розпорядження Генштабу і командування Сухопутних військ, а для забезпечення було відповідне розпорядження командування повітряних сил. До прийняття підрозділу у своє підпорядкування штаб АТО не мав право віддавати йому ніяких наказів. Я вам не скажу, хто ставив завдання їм сісти в літак, це хтось із командування бригади. Накази на підготовку підрозділу всі є», — каже Муженко.

Восени 2014 року слідчі вручили Віктору Назарову повідомлення про підозру у причетності до катастрофи Іл-76

Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

Як проходив суд

У листопаді 2016 року суд оголосив генералу Назарову обвинувальний акт.

В акті вказано, що Назаров достеменно знав про розташування на аеродромі Луганська груп бойовиків, озброєних ПЗРК, тобто «усвідомлював, що політ літаків на вказаний аеродром буде здійснюватись на територію противника» і був поінформований про «терористичну загрозу».

За даними прокурора, Віктор Назаров як керівник штабу АТО не організував протидію групам бойовиків і не гарантував безпеку українських військовослужбовців, відправлених до Луганська, що «призвело до вчинення теракту й загибелі 49 військовослужбовців». Матеріальні збитки держави, за даними з акту, оцінені в понад 28,7 мільйона гривень.

Відкриту заяву на захист генерал-майора Віктора Назарова підписало понад 200 офіцерів оперативного командування «Схід», яких підтримали колеги з оперативного командування «Захід», а також співробітники кількох військкоматів. Військові заявили, що генерала не можна судити за «втрати», адже за такою логікою під суд підпадають всі командири, в чиїх підрозділах були загиблі.

До 11 травня 2016 року суд завершив допит потерпілих та перейшов до допиту свідків від сторони обвинувачення. Всього було заявлено 25 осіб.

У лютому 2017 року суд задовольнив клопотання постраждалих родин, визначивши відповідачем у справі Міністерство оборони України замість Генштабу Збройних сил та Антитерористичного центру при СБУ. Як заявив адвокат постраждалих – родин загиблих – Віталій Погосян, родичі загиблих військовослужбовців просили суд визначити відповідачем у справі Міністерство оборони України замість первісних відповідачів Генштабу Збройних Сил та Антитерористичного центру при СБУ, адже лише Міноборони уповноважене відшкодовувати потерпілим моральну шкоду.

На судовому засіданні 14 березня Назаров із стороною захисту просили винести виправдувальний вирок «через відсутність в його діях складу кримінального злочину» і скасувати йому запобіжний захід у вигляді внесення грошової застави в сумі 97 400 гривень, а саме кримінальне провадження закрити.

В ефірі Громадського Погосян повідомив: «Я вважаю, що особи, які бачили онлайн-трансляцію судового засідання, могли впевнитися, що вина Назарова доведена у повному обсязі і я сподіваюсь, що це буде саме обвинувальний вирок. На мій погляд, всі обставини були розглянуті судом, всі клопотання захисту щодо допиту навіть осіб, які не були свідками, було задоволено. Всі свідки підтвердили, що Назарову було докладено, що можливо, літаки будуть збиватися з ПЗРК(переносний зенітно-ракетний комплекс). Він не здійснив заходів, щоб забезпечити безпеку приземлення літаків», — сказав адвокат.

За його словами, Назаров у своєму останньому слові у суді перекручував факти та посилався на осіб, які не були свідками.

«Назаров це є військовослужбовець. Якщо він взяв на себе обв’язки начальника генерального штабу, він повинен був зробити всі заходити для того, щоб зберегти життя своїх підлеглих», — наголосив Погосян.

Пам'ятнні заходи по загиблим військовим у Дніпропетровську Фото: Громадське

Вирок суду

Сьогодні, 27 березня, суд визнав бездіяльність і службову недбалість в діях Назарова, що призвела до загибелі 49 українських військових в збитому Іл-76, і ухвалив рішення про засудження Назарова до 7 років позбавлення волі.

При цьому суд не позбавляє його звання генерал-майора, врахувавши, що він раніше не був судимий і має позитивної характеристики за місцем служби. Моральну шкоду, за рішенням суду, має компенсувати Міністерство оборони. Але компенсації у розмірі 500 тисяч гривень отримають тільки найближчі родичі загиблих.

Адвокат потерпілих Віталій Погосян в коментарі Громадському розказав, що родини загиблих бійців задоволені рішенням суду. При цьому він припускає, що захист засудженого Назарова вже наступного тижня буде подавати апеляційну скаргу, яка у свою чергу, буде розглянута протягом місяця.

«Тут процес не такий великий, як в суді першої інстанції. На мій погляд, ми з’ясували все можливе. Всі свідки були допитані. Я навіть не розумію, що можна розглядати в апеляційній інстанції», – вважає адвокат потерпілих.