ENRU

Генеральна передача справ: хто розслідуватиме злочини високопосадовців

94e56fb849a615372
Генпрокуратура втратила право розслідувати злочини, пов’язані з корупцією та злочинами високопосадовців, і має передати усі матеріали ДБР та НАБУ (на фото — генеральний прокурор Юрій Луценко під час брифінгу, 15 лютого 2017 року) Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

20 листопада сплив п’ятирічний термін дії перехідних положень Кримінально-процесуального кодексу. Тепер Генеральна прокуратура України втрачає функцію слідства і має передати розслідування важливих злочинів, пов’язаних з корупцією та злочинами високопосадовців, Державному бюро розслідувань і Національному антикорупційному бюро. Однак перше так і не розпочало роботу, а друге і без того завалене поточними справами.

Як саме тепер працюватиме українське слідство й чому правоохоронці називають поточну ситуацію колапсом, розбиралося Громадське.

Ще рік без ДБР

На створенні Державного бюро розслідувань — спеціального органу, який має займатися розслідуванням кримінальних справ щодо посадовців середнього й вищого щаблів — генпрокурор Юрій Луценко наполягав ще у 2014-2015 роках, коли очолював пропрезидентську фракцію парламенту. Це мало б остаточно завершити реформу ГПУ, розмежувавши слідчі та, власне, прокурорські функції контролю й представлення держобвинувачення.

Однак до останнього критичного дедлайну — п’ятої річниці дії КПК — створити новий слідчий орган не встигли. Лише минулого тижня конкурсна комісія змогла обрати голову та двох заступників ДБР. За словами його очільника Романа Труби, запустити повноцінну роботу бюро він зможе до липня 2018 року. Генпрокурор песимістичніший у прогнозах: на його думку, ДБР почне функціонувати ближче до кінця 2018-го.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Директор Держбюро розслідувань: хто такий Роман Труба і з ким змагався за посаду

Однак законодавчо прописані дедлайни ніхто не скасовував — відсьогодні Генпрокуратура втратила право розслідувати злочини, підслідні ще неіснуючому органу.  

У прес-службі ГПУ пояснюють: щодо вже існуючих кримінальних проваджень продовжує діяти перехідний період, і слідчі матимуть ще два роки щоб довести до суду відкриті справи. Після закінчення дворічного строку справи в тримісячний строк слід буде передати ДБР.

Водночас начальник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк звертає увагу, що відповідно до КПК норма про «дорозслідування» стосується лише проваджень, розпочатих слідчими органів прокуратури.

«Заразом головне кримінальне провадження щодо подій на Майдані за фактами вчинення вбивств 80 осіб під час протестів, підпалу Будинку профспілок та іншими епізодами, зареєстроване, тобто, розпочате слідчими органів внутрішніх справ, а розслідується наразі ГПУ. Є й інші подібні провадження: замах на вбивство Чорновол, убивство Вербицького тощо, які також розпочаті міліцією», — каже прокурор. Він уже не перший місяць перебуває у внутрішньому конфлікті з керівництвом ГПУ, стверджуючи, що такі справи не підпадатимуть під норму про «дорозслідування».

У прес-службі ГПУ в понеділок не змогли оперативно прокоментувати зазначену колізію. Але, на думку Горбатюка, якщо прокуратура продовжить розслідування таких справ, уся зібрана інформація в суді може бути визнана недопустимим доказом.

У будь-якому разі, Генпрокуратура відсьогодні не зможе відкривати нові справи проти високопосадовців. Це знову таки має робити неіснуюче ДБР.

У такій ситуації в ГПУ запропонували досить заплутаний вихід.

«Вирішенням проблеми може стати використання керівниками прокуратур повноважень з доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування», — повідомила прес-служба Генпрокуратури в понеділок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перша антикорупційна: що відбувається між старими та новими правоохоронними органами

Фактично йдеться про передоручення справ проти високопосадовців слідчим Нацполіції чи СБУ. Однак хто вноситиме нові провадження до Єдиного держреєстру досудових розслідувань за умов відсутності таких прав у генпрокуратури — незрозуміло.

«Усі додаткові провадження у справах Майдану фактично зупиняться. Бо за новими фактами слідчі не зможуть відкривати провадження», — зазначає адвокатка Євгенія Закревська, що представляє інтереси родичів загиблих учасників Євромайдану.

На усуненні вищезгаданих колізій, пов’язаних із затримкою запуску ДБР, неодноразово наголошували і керівництво ГПУ, і адвокати.

10 листопада депутати з парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на чолі з Андрієм Кожем’якіним зареєстрували проект нових поправок до перехідних положень КПК, які б відтермінували передачу справ з ГПУ до ДБР до 1 січня 2019 року. Однак минулого тижня парламент провалив включення законопроекту до порядку денного.

Головне кримінальне провадження по подіях на Майдані розслідується наразі ГПУ, але має буди передане ще недоформованому органу — Державному бюро розслідувань (на фото — мітингувальники відтягують важкопораненого на вулулиці Інститутській у Києві, 20 лютого 2014 року) Фото: Євген Малолєтка/УНІАН

Нові старі справи для НАБУ

Ще один дедлайн, пов’язаний зі слідчими функціями Генпрокуратури, стосується Національного антикорупційного бюро. 20 листопада закінчився граничний термін дорозслідування ГПУ справ про корупцію посадовців, відкритих до грудня 2015 року — моменту, коли повноцінно запрацювало НАБУ.

Наразі таких незавершених проваджень близько 3500. Від понеділка слідчі ГПУ не мають жодних прав продовжувати розслідування — усі вони протягом найближчого часу мають бути передані до НАБУ.

Зокрема, за словами генпрокурора Юрія Луценка, НАБУ мають відійти справи щодо колишнього президента Віктора Януковича.

У самому Антикорупційному бюро не в захваті від таких перспектив.

«Передача такої кількості проваджень до НАБУ, у штаті якого працює близько 200 детективів, фактично зупинить усі поточні розслідування Бюро щодо топ-корупціонерів», — зазначає прес-служба відомства.   

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Державне бюро розслідувань: примара правоохоронного органу?

Із цією думкою погоджується і Сергій Горбатюк, департамент якого має передати до НАБУ 42 провадження.

«Утрата повноважень призведе до фактичної зупинки розслідування, а для багатьох проваджень може настати кінець: десь закінчуються строки слідства, десь багатоепізодні та багатотомні провадження можуть стати просто непідйомним вантажем для нового слідчого», — пояснює він.

Співрозмовники Громадського в НАБУ наразі не змогли розкрити конкретний механізм передачі справ від Генпрокуратури.

«Ніяких “КАМАЗів” з томами кримінальних проваджень поки немає. Спочатку призначать відповідальних у ГПУ, потім у нас розподілять справи між детективами», — коментує співрозмовник у керівництві Бюро.

Скасувати передачу старих справ від ГПУ до НАБУ мали б поправки до судової реформи, запропоновані цьогоріч улітку депутатками від “Самопомічі” Оленою Сотник та Оксаною Сироїд. Упродовж літа вони разом з безліччю інших зауважень до судової реформи пройшли обговорення в профільному комітеті й мали б увійти до фінального тексту закону, ухваленого парламентом на початку жовтня. Цей фінальний текст ще не опубліковано, попри те що на підпис президента його відправили ще три тижні тому.

Однак голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін підозрює АП у фальсифікації вже ухваленого парламентом документа. Він стверджує: у розісланому 31 жовтня Секретаріатом Кабміну тексті зміненого КПК, скан-копії якого організація отримала з власних джерел, відсутня саме ця поправка Сотник-Сироїд про скасування передачі справ від ГПУ до НАБУ.

Співрозмовник Громадського в АП, причетний до підготовки судової реформи, не зміг прокоментувати інформацію щодо «зниклої» поправки. Водночас в адміністрації обіцяють: усе проясниться з публікацією фінального тексту закону, який президент повинен підписати до кінця тижня.

НАБУ мають відійти справи щодо колишнього президента Віктора Януковича (на фото — судове засідання у справі біглого президента Януковича, 28 листопада 2016 року) Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO