Державне бюро розслідувань: примара правоохоронного органу?

До 20 листопада 2017 року в Україні мав би запрацювати новий правоохоронний орган — Державне бюро розслідувань (ДБР). Ця вимога прямо прописана в Кримінально-процесуальному кодексі. Однак більш ніж за півтора року народні депутати, урядовці й члени конкурсної комісії не створили умов для своєчасного і повноцінного запуску цього надважливого органу.

Наразі навіть не обрали директора ДБР і його заступників. Тож, якщо депутати терміново не внесуть зміни до КПК, якими вкотре відтермінують запуск бюро, після 20 листопада в Україні настане колапс правоохоронної системи — Генеральна прокуратура втратить можливість розслідувати нові злочини, а ДБР існуватиме лише на папері.

Що таке ДБР і навіщо його створювати

Державне бюро розслідувань покликане розслідувати злочини посадовців найвищого рівня — від екс-президента, усього Кабінету міністрів і керівників відомств, до правоохоронців та суддів. Орган забере в Генеральної прокуратури функцію слідства. Тож, у разі створення ДБР, підлеглі Юрія Луценка зможуть лише наглядати за розслідуванням кримінальних справ і представляти їх у суді. Крім того, до підслідності ДБР належатимуть військові злочини, які наразі розслідує військова прокуратура.

Не «вестиме» Держбюро лише окремі корупційні злочини, які належать до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Так, саме ДБР мало б розслідувати справи про розгін Євромайдану та розстріл Небесної Сотні, трагедію 2 травня в Одесі, стрілянину та вбивство 5 поліцейських у Княжичах. Загалом орган нараховуватиме 1500 співробітників у центральному апараті та семи територіальних управліннях.

Державне бюро розслідувань хотіли створити ще в 1997 році, шляхом об’єднання управлінь МВС у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Однак пізніше цей процес визнали неконституційним.

Удруге повернулися до цього у 2005 році, за рішенням президента Віктора Ющенка. Розпорядження скасували у 2008-му. За третю спробу брався у 2012-му Андрій Портнов, екс-чиновник Адміністрації президента Януковича. Саме в Кримінально-процесуальному кодексі 2012 року й була прописана вимога щодо створення ДБР до 20 листопада 2017 року.

Чому ДБР досі не створили

Конкурсна комісія, до якої входять народні депутати, правники й урядовці, вже півтора року не може обрати директора ДБР і його заступників. Ще на початку 2017-го комісія збиралася майже щотижня, а з 25 квітня процес фактично зупинився. Члени комісії не могли визначити, хто і як фінансуватиме тестування кандидатів на поліграфі. Проблему вирішили тільки наприкінці жовтня.

«До 20 листопада ми однозначно не вкладаємося, тому що була перерва й комісія не працювала — не було положення про поліграф. Доки Міністерство охорони здоров’я розробило положення, доки Кабмін затвердив — минуло багато часу», — прокоментував Громадському член конкурсної комісії, народний депутат від БПП Микола Паламарчук.

Поліграф — один із заключних етапів конкурсного відбору, після нього комісія має проводити фінальні співбесіди з кандидатами. Далі — фінальне голосування й обрання директора ДБР.

У фінал конкурсу на посаду керівника ДБР і його заступників  пройшли 19 кандидатів з 50. Від органів прокуратури шестеро кандидатів: четверо від Національної поліції, троє — від СБУ. У списку фіналістів також є суддя, держслужбовець з Адміністрації президента, працівник органів юстиції, чиновник фіскальної служби та двоє професорів.

Народні депутати й правники, з якими спілкувалися журналісти Громадського, виокремлюють чотирьох кандидатів, які мають найбільше шансів очолити ДБР. Зокрема це голова військової прокуратури Анатолій Матіос, екс-помічник президента Олексій Горащенков, прокурорка ГПУ Ольга Варченко й народний депутат від БПП Юрій Македон.

Детальніше про кожного з них Громадське писало в матеріалі Хто контролюватиме Держбюро розслідувань?

Тоді джерела Громадського в Генпрокуратурі та парламенті, повідомляли, що Петро Порошенко хотів бачити керівником ДБР саме свого колишнього помічника Олексія Горащенкова. Але переговори між фракціями ще тривали.

Тож відкидати політичну складову затримки створення ДБР не варто. Крім того, Генеральний прокурор Луценко заявив про необхідність зміни самого механізму створення органу:

«З моєї точки зору, експеримент щодо призначення ДБР політиками провалився. Гадаю, якщо до Нового року цей механізм не спрацює, необхідно вносити зміни до закону й прописувати інший механізм створення Державного бюро розслідувань. Без нього країна не може бути цивілізованою».

На думку генерального прокурора Юрія Луценкаексперимент щодо призначення ДБР політиками провалився. Фото: УНІАН

У чому небезпека

Упродовж наступних десяти днів перед народними депутатами постане ключове питання: що робити зі створенням Держбюро розслідувань. Наразі розглядається лише один варіант: унести зміни до Кримінально-процесуального кодексу й укотре відтермінувати запуск ДБР. Зокрема про це йшлося на засіданні парламентського комітету з правоохоронної діяльності 8 листопада.

«Наразі слідство передавати нікому. Водночас закон чітко визначає, що з 21 листопада функції слідства, крім проведення слідства в старих справах, у Генпрокуратури України не буде», — заявив на комітеті генеральний прокурор Юрій Луценко.

За його словами, Генпрокуратура в такому разі має передати близько 20 тисяч кримінальних справ до НАБУ.

«У прокуратури 20300 кримінальних справ, ще 15600 — у слідства військової прокуратури. Загалом це близько 36 тисяч. З них близько 15 тисяч підслідні Державному бюро розслідувань, якого немає. Тож до НАБУ передадуть ще більше — близько 20 тисяч. І це, як ви розумієте, для них проблема, з огляду на необхідність доходити до суті справ, з урахуванням кількості прокурорів і детективів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», — зазначив генпрокурор.

У тому числі в НАБУ передадуть справи екс-прем’єра Павла Лазаренка й екс-президента Віктора Януковича. «Величезна кількість справ величезного обсягу вже зшивається й готується до передачі в НАБУ», — повідомив Луценко.

Що буде зі справами Майдану

Про необхідність зміни законодавства каже й керівник Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк. Саме його підлеглі розслідують резонансні справи Майдану. Приміром, нещодавно прокурори оголосили підозру в злочинах проти Майдану трьом колишнім посадовцям МВС, двоє з них і досі працюють на керівних посадах у поліції.

«Підслідність ДБР — це справи й злочини під час Майдану, які ми розслідуємо. 20 листопада ця підслідність набуває чинності. Але ДБР не створили, тобто продовжити розслідування злочинів ДБР не може», — розповів на брифінгу Горбатюк.

За його словами, є перехідні положення, які дозволяють слідчим прокуратури впродовж ще двох років завершити вже розпочаті справи щодо подій Майдану, які належать до підслідності ДБР.

«Але нічого нового реєструвати слідчі прокуратури не мають права. Тобто, якщо вони виявлять якийсь додатковий злочин, це зможе зареєструвати лише ДБР, якого наразі немає», — наголосив Горбатюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ФБР по-українськи: коли запрацює Державне бюро розслідувань і хто хоче його очолити»

Не директором єдиним

Для повноцінного запуску Державного бюро розслідувань недостатньо обрати лише директора і його заступників. Щонайменше, потрібно обрати керівників центрального апарату й регіональних підрозділів, а також співробітників департаменту внутрішнього контролю. Загалом це близько 150 осіб.

Проблема в тому, що обирати їх має та сама конкурсна комісія, що й директора. Якщо не внести необхідні зміни до закону, створення ДБР розтягнеться на роки.

«Ми оберемо і голову ДБР, і його заступників. Але питання в іншому: ми не можемо рухатися далі, адже зміни до закону про ДБР, які ми внесли щодо відбору інших кандидатів, просто не розглядаються Верховною Радою, вони зависли. Це блокує нашу роботу», — зазначає Паламарчук.

Державне бюро розслідувань — не перший правоохоронний орган, керівництво якого обирає конкурсна комісія. Приміром, за таким же принципом створювалося Національне антикорупційне бюро.

«Конкурс на посаду керівника НАБУ тривав три місяці й завершився призначенням цієї посадової особи. А конкурс на ДБР розтягнувся. Тому прогнозувати, коли він закінчиться, наразі дуже важко. Чесно кажучи, мені здається, що конкурс зайшов у глухий кут», — визнає в коментарі Громадському директор НАБУ Артем Ситник.

Якщо ДБР не створять, з генпрокуратуридо НАБУ передадуть близько 20 тисяч справ. Фото: Громадське

Підписуйтесь на наш канал у Telegram