Хто такий Микола Коханівський, через якого розгромили Святошинський суд

Три дні поспіль Святошинський районний суд Києва намагався обрати запобіжний захід керівникові громадської організації «Добровольчий рух ОУН» Миколі Коханівському. Правоохоронці затримали його 21 жовтня в Києві поблизу станції метро «Академмістечко» через стрілянину з пневматичного пістолета.

Дружина Коханівського Катерина в коментарі Громадському повідомила, що конфлікт стався між її чоловіком та екс-командиром одного зі взводів «Правого сектору» Русланом Качмалою з позивним «Рем».

Уночі 23 жовтня прихильники Коханівського захопили та заблокували залу суду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖПрихильники Коханівського вночі розтрощили зал засідань Святошинського райсуду (ФОТОРЕПОРТАЖ)​

У відповідь правоохоронці застосували газ. Блокувальники вимушені були покинути будівлю, однак незабаром повернулися й почали трощити залу засідань.

24 жовтня зранку поліція взяла штурмом заблокований прихильниками Коханівського суд. Під час штурму представники поліції особливого призначення побили журналіста Громадського Дмитра Реплянчука, а також репортера інформагенства УНІАН Сергія Лефтера.

Тим часом спливли 72 години, протягом яких, за законом, поліція може тримати обвинуваченого до обрання запобіжного заходу. Тож учора Коханівський вийшов на свободу.

А сьогодні йому обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.​

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ​Як розглядали справу Коханівського: барикади в суді, штурм і побиття журналістів

Що відомо про керівника націоналістичної організації, прихильники якого розтрощили приміщення Святошинського районного суду, — у матеріалі Громадського.

3 роки за Леніна

Миколі Коханівському 46 років. До націоналістичного руху, за його власними словами, долучився 2003 року. Тоді він переїхав до Києва із Запоріжжя, де мав невеликий бізнес на місцевому базарі.

У Києві Коханівський вступив до Конгресу українських націоналістів. Широкому загалу став відомий після того, як разом із групою однодумців пошкодив пам’ятник Леніну на Бессарабській площі в Києві. Правоохоронці порушили проти Коханівського кримінальне провадження. Судовий процес закінчився лише у 2013 році, Коханівського засудили до трьох років умовного ув'язнення.

Обвинувачений в пошкодженні пам’ятника Леніну на Бессарабській площі Микола Коханівський (другий ліворуч) під час церемонії вшанування пам'яті лідера ОУН Степана Бандери біля пам'ятника Богдану Хмельницькому у Києві, 15 жовтня 2009 року. В цей час буро розпочато судові засідання у Шевченківському суді за скаргою адвоката Сидора Кізіна на постанову про порушення кримінальної справи щодо націоналістів, які пошкодили пам’ятник Леніну на Бессарабці. Миколі Коханівському, Андрію Тарасенку, Олександру Задорожному, Івану Срібному і Богдану Франту було пред’явлено звинувачення у хуліганстві та незаконному пошкодженні пам’ятки Національного значення. Суди тривали аж до 2013 року Фото: Сергій Світлицький/УНІАН

Поки тривав судовий процес, Коханівський брав участь у парламентських виборах 2012 року — балотувався в 97-му мажоритарному окрузі (Київська область) від Конгресу українських націоналістів. Проте в підсумку набрав трохи більше 1% голосів виборців.

Приблизно тоді ж долучається до ще однієї громадської організації «Свобода політв’язням», яка боролася за звільнення, зокрема, так званих «Васильківських терористів» (члени соціал-націоналістичних організацій, яких звинувачували у підготовці теракту на День Незалежності у 2011 році). Правоохоронці обвинувачували її членів, серед яких був Ігор Мусійчук (нині народний депутат від РПЛ), у підготовці вибуху все того ж пам'ятника Леніну на Бессарабці.

Зліва направо: адвокат В'ячеслав Мартинюк, член виконкому Соціал-національної асамблеї (СНУ) Володимир Шпара, ідеологічний референт СНУ і організації «Патріот України» Олег Однороженко, член виконкому СНУ, депутат Васильківської міської ради Ігор Мосійчук, координатор Комітету звільнення політв'язнів Микола Коханівський і депутат Васильківської міської ради Сергій Бевз під час прес-конференції 23 серпня 2011 року. Адвокати тоді просили прокуратуру провести перевірку законності затримання членів патріотичних організацій за підозрою в намірі здійснити теракт у Києві на День Незалежності у 2011 Фото: Олексій Чернишов/УНІАН

Сотник Самооборони Майдану і комбат батальйону ОУН

Під час Революції гідності Коханівський очолив одну із сотень Самооборони Майдану, яку сформували переважно з членів ОУН — націоналістичної організації, до якої на той час належав і Коханівський.

Член Організація українських націоналістів (ОУН), сотник Самооборони Майдану Микола Коханівський під час засідання парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, 5 березня 2014 року Фото: Євген Малолєтка/УНІАН

У липні 2014-го очолив добровольчий батальйон ОУН, що вирушив воювати на Донбас. Його бійці дислокувалися в селищі Піски й боронили Донецький аеропорт. Це не завадило Коханівському в жовтні того ж року стати одним з організаторів акції під Верховною радою на підтримку ухвалення закону про амністію «політв'язнів».

У березні 2015-го Коханівського виключили зі складу ОУН. Офіційно через те, що він разом з частиною бійців батальйону ОУН відмовився вступити до лав Збройних сил. Пізніше Борис Гуменюк, який був заступником Коханівського в керівництві батальйону, підтвердив це в інтерв'ю.

«90% складу нашого батальйону мобілізувались у 71-шу десантну бригаду та в 93-тю бригаду. Коханівський не захотів іти в Збройні сили. За ці дії його виключили з лав ОУН. Нині він цивільна людина», — казав тоді Гуменюк.

Зліва направо: керівник проводу київської міської організації ОУН Леонід Осіпчук, голова організації ОУН Богдан Червак, командир добровольчого батальону ОУН Микола Коханівський і замкомбата Борис Гуменюк під час передачі автомобіля добровольчому батальйону ОУН у зону військового конфликту на сході України, 17 вересня 2014 року Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Від СКМ до «Сбєрбанку»

Відтак Коханівський заснував власну громадську організацію «Добровольчий рух ОУН» і поринув у політику. Тоді ж створив іще одну громадську організацію — «Всеукраїнське об'єднання «Революційні Праві Сили» (ВО РПС). До її складу ввійшли представники добровольчих батальйонів, зокрема «Айдару», ОУН, «Донбасу» тощо.

У листопаді 2015 року Коханівський був одним з організаторів так званого «віче» на Майдані Незалежності, де він запропонував установити «національну диктатуру» й вимагав відставки президента Петра Порошенка та уряду.

Учасники «віче» разом із Коханівським штурмували центральний офіс корпорації СКМ Ріната Ахметова по вулиці Десятинній.

«Зайшли, трохи поганяли охорону, походили поверхами, передали Ахметову, щоби забирався з України, поки живий. Ми вирішили не вчиняти погром, хоча й хотілося. Може, це було неправильно, але так вирішили», — написав тоді Коханівський на сторінці у Facebook.

20 лютого 2016 року він знову був одним з організаторів акції протесту. Цього разу з вимогою звільнити політв’язнів. Учасники акції пікетували Адміністрацію президента. А відтак розгромили київський офіс російського «Альфа-банку» й захопили готель «Козацький».

У листопаді 2016-го в чергову річницю початку Революції гідності Коханівський знову вивів своїх прихильників на мітинг. І вони знову потрощили офісні приміщення. Цього разу постраждав «Сбєрбанк Росії» та крамниця, розташована поряд з офісом громадської організації «Український вибір» Віктора Медведчука.

Мітинг націоналістів у третю річницю початку Євромайдану, 21 листопада 2016 року. Микола Коханівський (другий праворуч). Після Віче на Майдані Незалежності частина мітингувальників пішла до Європейської площі, де були приготовані автомобільні шини для спалення. Це спричинило конфлікт із правоохоронцями Фото: EPA/ROMAN PILIPEYПізніше вони потрощили офісні приміщення. Зокрема, відділення «Сбєрбанку Росії» та крамницю, розташовану поряд з офісом громадської організації «Український вибір» Віктора Медведчука Фото: EPA/ROMAN PILIPEY

Однак затримали Коханівського не за це, а через стрілянину з пневматичного пістолета 21 жовтня, яка сталася під час сутички з Русланом Качмалою — бійцем ДУК «Правий сектор».

Коханівський запевняє, що з його боку це був самозахист. Він звинувачує Качмалу в намаганні захопити приміщення гуртожитку для ветеранів і переселенців у Святошинському районі Києва. Своєю чергою Качмала запевняє: сутичка сталася через те, що Коханівський почав його ображати.

Керівник громадської організації «Добровольчий рух ОУН» Микола Коханівський (в центрі) у супроводі правоохоронців і лікарів швидкої допомоги виходить із зали засідань Святошинського райсуду Києва, 24 жовтня 2017 року. Коханівському обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 20 грудня Фото: УНІАН