5 питань про хвороби серця: як лікуватися і зберегти життя в критичному стані

Як зберегти здоров’я серця, як змінюється система надання допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями в Україні, на яку державну безкоштовну допомогу можуть розраховувати пацієнти з гострим інфарктом міокарда та іншими гострими станами, Громадському розповів кардіолог Максим Соколов.

Максим Соколов — член правління Асоціації інтервенційних кардіологів України, спеціаліст експертної групи з кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров'я України та провідний науковий співробітник відділення Інтервенційної кардіології Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска»

Як зменшити смертність від серцево-судинних хвороб?

Ішемічна хвороба серця, від якої помирає переважна більшість пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, — це одна з небагатьох проблем, яку доволі просто вирішити.

Головне — навчитися виявляти пацієнтів з ішемічною хворобою серця, а всіх інших відсіювати і відправляти на лікування до інших фахівців.

Хворих треба перестати лікувати пігулками і почати застосовувати правильні технології лікування — стентування, аорто-коронарне шунтування, діагностику та УЗД (ультразвукова діагностика) клапанів серця й лікування цих клапанів

На жаль, дуже довго в Україні не було новітніх технологій для лікування хвороб серця, тому всіх людей, хворих на серцево-судинні захворювання, в нас лікували однаково.

Тепер розбудовується мережа кардіоцентрів, закуповується необхідне обладнання, включно з ангіографами, а українські лікарі можуть працювати за міжнародними протоколами. Але щоб зміни відобразились у статистичних даних, потрібен час.

Кардіохірурх Максим Соколов (у центрі) разом з колегами виконує стентування. Процедура дозволяє відновити кровопостачання серця. Фото: Ганна Соловйова/ Громадське

У нас повинна з'явитися справжня кардіологія європейського рівня, яка складатиметься з трьох напрямків: кардіології, інтервенційної кардіології та кардіохірургії. І тоді лікування хворих буде послідовним.

Якщо кардіолог не може вилікувати пацієнта пігулками, він відправлятиме його на катетеризацію до відділення інтервенційної кардіології. Інтервенційні кардіологи після ангіографії виявлятимуть причину захворювання і, якщо можуть, — усуватимуть її, а якщо ні, — відправлятимуть до кардіохірургів на операцію. Тобто хворий потрапляє в ланцюжок, з якого вийде абсолютно здоровим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спалах кору в Україні: симптоми, профілактика, лікування

Що таке стентування і коли варто його робити?

Стентування — це процедура механічного усунення перешкоди (тромбу і атеросклеротичної бляшки) в судині за допомогою каркаса (стента). Таку процедуру проводять для відновлення кровопостачання серця.

Пацієнту може знадобитись один або більше стентів — залежно від важкості випадку й запущеності хвороби. Що більше стентів встановлять одночасно, то вищою є ймовірність рецидивів. Саме тому лікарі зазвичай направляють пацієнтів, які потребують 5 і більше стентів, до хірургії на аорто-коронарне шунтування. Також бувають закриті судини, які ми не можемо відкрити. Хірурги можуть обійти цю судину й пришити шунт.

Для пацієнтів в екстрених випадках усі послуги безоплатні — стенти, ангіографію (рентгенологічне дослідження судин за допомогою введення в кровоносні судини пацієнта контрастної речовини) та розхідні матеріали для них покриває держава

При планових втручаннях пацієнти в більшості випадків оплачують вартість стентів, ангіографічного обстеження й розхідних матеріалів.

З 2017 року в Україні розбудовується мережа реперфузійних кардіоцентрів, де в режимі 24/7/365 надають допомогу пацієнтам з гострим інфарктом міокарда та іншими гострими станами. На фото — процедура стентування, яку проводять для відновлення кровопостачання серця. Фото: Ганна Соловйова/ Громадське

В Україні вже підготували 200 фахівців з інтервенційної кардіології. Для початку цього достатньо.

Від 2017 року в Україні працює урядова програма з розбудови всеукраїнської мережі реперфузійних кардіоцентрів, в яких у режимі 24/7/365 можуть надавати допомогу пацієнтам з гострим інфарктом міокарда та іншими гострими станами. Це може запобігти близько 3 тисячам летальних випадків щороку

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Лікарська практика на Гаїті стала щепленням від незадоволення українською медициною»

Які симптоми інфаркту міокарду, і як допомогти пацієнту в критичному стані?

Найпоширеніша причина інфаркту — це стеноз або звуження судин. Він може утворюватися повільно. Серце адаптується до цього — виростають дрібні судини, відбувається компенсація. Хворий приймає ліки і йому стає краще.

Але настає мить, коли це звуження запалюється. Це призводить до утворення тромбу і судина, яка два роки звужувалася, за кілька хвилини повністю перекривається тромбом. Кровотік припиняється. Різке закриття судини викликає у хворого різкі болі, що ми називаємо інфарктом міокарду.

Симптоми дуже прості: біль за грудиною понад 20 хвилин, а на ЕКГ — особливі хвилі. Тобто виявити його дуже просто. Але проблема в тому, щоб довезти пацієнта туди, де йому швидко відкриють закриту судину. Якщо це зробити за дві години, то інфаркт не встигає завдати великої шкоди міокарду

Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування мають проводити в перші дві години контакту пацієнта з медичним персоналом (максимум — 12 годин від початку симптомів). З часом шкода стає дедалі більшою, а якщо взагалі не відкрити судину, то 20% пацієнтів помруть, а половина з тих, хто виживуть, залишаться інвалідами.

Тому дуже важливо робити раннє відкриття судини. Для цього пацієнта потрібно якомога швидше (не пізніше, ніж за 2 години від часу виклику) доставити туди, де його чекатиме бригада спеціалістів — у реперфузійний центр, який працює 24/7/365.

Скільки має бути реперфузійни​х центрів в Україні?

Згідно зі світовими стандартами, один такий центр повинен обслуговувати від 300 тисяч до 1 мільйона людей. Тобто в кожному обласному центрі України повинен працювати мінімум один реперфузійний центр. І бажано 1-2 в області.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Туберкульоз в Україні: виліковна хвороба з «аурою непристойності»

Якщо ми зможемо доставляти хворих до реперфузійних центрів за дві години, це радикально змінить ситуацію з інфарктами в Україні і призведе до різкого зниження смертності від серцево-судинних захворювань.

В кожному обласному центрі України повинен працювати мінімум один реперфузійний центр. І бажано 1-2 в області. На фото — процедура стентування, яку проводять для відновлення кровопостачання серця. Фото: Ганна Соловйова/ Громадське

Нам потрібно близько 60 реперфузійних центрів. Але в кожному центрі повинно бути мінімум 2 ангіографи. Один — для планових хворих, а інший — для тих, які потребують невідкладної допомоги. І що більше ми прогресуємо, то більше в нас має ставати планових хворих.

Як попередити серцево-судинні захворювання?

Активне впровадження здорового способу життя призведе до того, що в майбутньому буде менше пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Але  профілактика залежить від культури. Що культурніша країна, то правильніше живуть у ній люди, то ефективніше в них налаштована первинна профілактика. Рухатися і робити зарядку, їсти здорову їжу, не палити — як змусити людину це робити? Люди не робитимуть цього, доки в них не відбудеться зсув у мозку. Практично нам потрібно впровадити нову культуру (здорового способу життя).

/Ганна Соловйова