Коаліції депутатів більше немає – чи розпустить Верховну Раду Зеленський?

Спікер Андрій Парубій (ліворуч) прийняв заяву про вихід з коаліції від голови фракції «Народний фронт» Максима Бурбака під час засідання Ради, Київ, 17 травня 2019 року
Спікер Андрій Парубій (ліворуч) прийняв заяву про вихід з коаліції від голови фракції «Народний фронт» Максима Бурбака під час засідання Ради, Київ, 17 травня 2019 рокуМусієнко Владислав/POOL/УНІАН

У Верховній Раді розпалась коаліція. Фракція «Народний фронт» оголосила, що розриває союз із Блоком Петра Порошенка. Що це означає та як може завадити планам Володимира Зеленського розпустити парламент, пояснює Громадське.

Що сталось?

17 травня, в останній робочий день Ради до інавгурації Володимира Зеленського, депутати оголосили про розпад коаліції «Європейська Україна». Її створили 2014-го після парламентських виборів. З 2016-го в ній залишилось дві фракції БПП та «Народний фронт». Тепер НФ вийшов із союзу з БПП, більшості в Раді наразі немає, спікер Андрій Парубій оголосив, що коаліція припинила існування.

За Конституцією, депутати мають місяць на те, щоб об’єднатися в нову більшість. Цей строк спливає 17 червня. За законом, президент має право розпустити Раду, якщо коаліція не сформована протягом 30 днів. Але є нюанс.

У чому нюанс?

У юристів немає однозначної думки, коли саме припиняються повноваження чинного складу Ради. За однією версією – 27 листопада, через п’ять років після початку роботи Ради цього скликання. За іншою – 14 грудня, це орієнтовний день початку роботи парламенту наступного скликання. 30 днів, відведені законом для створення нової коаліції в Раді, спливуть 17 червня. Тож навіть якщо відраховувати півроку від 14 грудня, на той момент заборона президенту розпускати парламент вже діятиме.

Кому це вигідно?

«Народному фронту» та іншим парламентським фракціям, які за останніми соціологічними опитуваннями не набирають прохідні 5%, або балансують на межі, якщо вибори в парламент відбудуться не восени, а раніше. Йдеться про «Радикальну партію Ляшка», «Самопоміч», а також частину «Опозиційного блоку».

Зліва направо: народні депутати від фракції БПП Олександр Співаковський, Ніна Южаніна та лідер фракції Артур Герасимов під час засідання Ради, Київ, 17 травня 2019 рокуМусієнко Владислав/POOL/УНІАН

Тобто Зеленський втратив шанс розпустити парламент?

Ні. «Сьогодні одна з фракцій у Верховній Раді вирішила вийти з «коаліції». Але як можна вийти з того, чого немає?», – йдеться у заяві Зеленського. Що він має на увазі? Коаліція має нараховувати мінімум 226 депутатів. Але ще у 2016-му з фракції БПП вийшло декілька депутатів і в результаті фракції БПП та НФ разом не нараховують 226 депутатів. Тобто у таборі обраного президента наполягають: коаліції не існує вже три роки і Зеленському не потрібно чекати 30 днів – він зможе розпустити Верховну Раду одразу після інавгурації.

Юридичною підставою для цього у Зекоманді вважають рішення суду. Раніше Окружний адміністративний суд Києва звернувся до апарату Верховної Ради з вимогою надати дані про персональний склад коаліції станом на 28 лютого 2019 року. Зараз БПП та НФ нараховували 215 депутатів. На цій підставі суд може визнати, що президент може розпустити Раду.

Чому Зеленському вигідно розпустити парламент?

Тому що в його партії «Слуга народу» зараз найвищий рейтинг від усіх. Відповідно до спільного опитування центру «Соціальний моніторинг», Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка і Соціологічної групи «Рейтинг», вона набрала б майже 40% голосів громадян, які підуть на вибори та визначились, за кого голосувати.

Кому це ще вигідно?

Петру Порошенку, Юлії Тимошенко та Віктору Медведчуку. Партія Порошенка БПП, за останніми опитуваннями, набирає 10,6% голосів. Майже стільки ж (10,9%) громадян готові проголосувати за «Опозиційну платформу “За життя”» Медведчука та Юрія Бойка. Ці дві партії ділять другу сходинку парламентських виборів. «Батьківщина» з 9% – третя.

А ще це вигідно депутатам, як обрались в Раду по мажоритарним округам. Зеленський обіцяв, що запровадить систему відкритих партійних списків, а його юрист Андрій Богдан пропонує повернутись до системи закритих виборчих списків. Обидва варіанти передбачають скасування мажоритарки.

Якщо ж Зеленський розпустить парламент, то дострокові вибори пройдуть за чинним законодаством, адже за законом вибори мають відбутись через 60 днів після підписання указу, і часу змінити законодавство вже не буде.

Народні депутати депутатського об'єднання «Опозиційна платформа – За життя» Юрій Бойко, Юлій Іоффе і Сергій Дунаєв під час засідання Ради, Київ, 17 травня 2019 рокуМусієнко Владислав/POOL/УНІАН

Що далі?

Перший варіант: можлива політична криза. Президент буде вимагати від Центральної виборчої комісії призначити дату дострокових виборів. Чинна Верховна Рада буде працювати і наполягати на своїй легітимності. Питання, скільки депутатів погодяться піти на протистояння із президентом – відкрите.

Другий варіант: президент і депутати домовляться. Наприклад, про зміни виборчого законодавства, в обмін на те, що вибори Ради мають відбутись за планом, 27 жовтня.