Кібератаки глобального масштабу: кого і чому атакували російські хакери

«Викрито причетність російської військової розвідки до кампанії кібератак». З таким заголовком зранку 4 жовтня вийшла заява на сайті Національного центру кібербезпеки Великої Британії.

Британський міністр закордонних справ Джеремі Хант заявив: ідеться про причетність російського ГРУ до хакерських атак в Об'єднаному Королівстві, США, Малайзії, Швейцарії та Нідерландах.

Того ж дня Нідерланди, Сполучені Штати і Канада одна за одною назвали РФ винною в потужних кібератаках. Які ж установи й організації атакувала Росія?

Атака 1. Організація з заборони хімічної зброї

Перше звинувачення, яке оголосили Росії Нідерланди, стосувалося спроби (щоправда, невдалої) російської розвідки «хакнути» мережу ОЗХЗ (Організації із заборони хімічної зброї), штаб-квартира якої розташована в Гаазі. Про це на прес-конференції заявила нідерландська міністерка оборони Анк Бейлевелд.

У відомстві повідомили про чотирьох росіян — Олексія Моренця, Євгена Серебрякова, Олега Сотнікова та Олексія Мініна, — які з дипломатичними паспортами РФ у квітні 2018-го прибули до Нідерландів. Там їх зустрів представник російського посольства. За кілька днів новоприбулі орендували автівку й припаркувалися неподалік будівлі OЗХЗ. Мали при собі все необхідне для зламу мережі Wi-Fi організації — комп'ютер й антену згодом знайшли в авто.

Зліва направо: голова служби військової розвідки та безпеки Нідерландів Онно Ейхельшейм, міністерка оборони Нідерландів Анк Бейлевелд і британський посол Пітер Уілсон під час спільної прес-конференції в Гаазі, Нідерланди, 4 жовтня 2018 року Фото: EPA-EFE/BART MAAT

Зловмисників зловили на гарячому (вони, як зазначили в Міноборони, намагалися знищити обладнання й приховати сліди своєї діяльності) та видворили додому в Росію. Їх не переслідували в терміновому порядку, адже операція вважалася військовою, а не поліцейською, заявили у відомстві. Заарештувати їх не могли через наявність у них дипломатичних паспортів.

OЗХЗ займається вивченням застосування хімічної зброї в Сирії, до якого можуть бути причетні російські військові. А ще — ідентифікацією речовини, яку використали в березні для отруєння російського екс-розвідника Сергія Скрипаля та його доньки Юлії в Солсбері.

Четверо росіян, яких звинуватили у підготовці кібератак на Організацію із заборони хімічної зброї в Гаазі — із дипломатичними паспортами на імена Олексій Моронець, Євген Серебряков, Олег Сотніков та Олексій Мінін — в аеропорту «Схіпгол», Амстердам, Нідерланди, 4 жовтня 2018 року Фото: EPA-EFE/HANDOUT

Атака 2. Хімічна лабораторія у Швейцарії, яка розслідувала отруєння Скрипалів

Як повідомляється в документі, оприлюдненому Окружним судом США Західного округу Пенсильванії, після фіаско з ОЗХЗ в Гаазі, зловмисники вирушили до Швейцарії. Там планували продовжити операцію й атакувати лабораторію в Шпіці, яка займалася дослідженням речовини «Новачок», якою отруїли Скрипалів.

Раніше Федеральна розвідувальна служба Швейцарії заявила, що має «обґрунтовані підозри», що кожен четвертий представник дипломатичної служби іноземної країни — шпигун. Те, що йдеться саме про Росію, у вересні написали в розслідуванні журналісти видань Le Matin Dimanche та Sonntagszeitung.

Також медійники нагадали, що підозрювані в отруєнні екс-агента російської розвідки Сергія Скрипаля Олександр Петров і Руслан Боширов (Анатолій Чепіга) шість разів приїжджали до Женеви перед атакою в Солсбері.

Щодо цього інциденту висловився й голова Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс, він заявив, що через дії російських шпигунів у країні, у двосторонніх стосунках з РФ настала «певна ескалація».

Атака 3. Спроба «замести сліди» трагедії МН-17

Цей епізод — серед найбільш дотичних до України. Нідерландська міністерка оборони Анк Бейлевелд заявила під час прес-конференції, що російські спецслужби намагались викрасти матеріали розслідування катастрофи літака Boeing 777 компанії «Малайзійські авіалінії» в Донецькій області 17 липня 2014 року, в якій тоді загинуло 298 людей.

Узагальнюючи весь перелік звинувачень на адресу російської сторони, у відомстві зауважили: марно сподіватися, що Нідерланди достатньо безпечна країна, тут розташовано багато важливих інституцій та організацій, отже, не дивно, що вона опинилась у фокусі російських розвідувальних служб.

У справі збиття літака «Малайзійських авіаліній» російські шпигуни діяли зокрема й на території самої Малайзії. Згідно з результатами розслідування, там атакували мережі Палати генеральних прокурорів і малайзійська королівська поліція.

Журналісти біля будівлі головного офісу Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) в Гаазі, Нідерланди, 16 квітня 2018 року. Експерти ОЗХЗ зокрема займаються розслідуванням отруєння Сергія Скрипаля в британському містечку Солсбері та справою про збиття літака рейсу MH17 на Донбасі. В обох випадках слідство підозрює російське втручання Фото: EPA-EFE/KOEN VAN WEEL

Атака 4. Світова антидопінгова агенція (САДА) 

Окремої уваги заслуговує втручання російської розвідки в спортивні й антидопінгові організації, яке тривало від 2014 року.

США представили розширений список обвинувачених: до чотирьох названих раніше нідерландською стороною долучилися Іван Єрмаков, Артем Малишев і Дмитро Бадін. «Серед жертв, в які цілило ГРУ, були міжнародні антидопінгові агентства, спортивні федерації та їхні представники, інші пов'язані зі спортом організації, а також близько 250 атлетів з 30 країн світу», — зазначається в документі Окружного суду США Західного округу Пенсильванії.

Серед масштабних організацій, які зазнали нападу та викрадення даних — Антидопінгове агентство Сполучених Штатів, Світове антидопінгове агентство (САДА), Міжнародна асоціація федерацій легкої атлетики, Спортивний арбітражний суд і навіть Міжнародна федерація футбольних асоціацій (ФІФА).

У цих звинуваченнях до США долучилася та Канада. На її Канадський центр спортивної етики теж атакували. Пізніше й очільник Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Томас Бох заявив, що організація впродовж останніх років була ціллю для численних кібератак.

Росії це все потрібно для того, щоб «відбілити» свою репутацію після «допінгового скандалу». У грудні 2017 Всесвітнє антидопінгове агентство підтвердило участь російських спортсменів у допінг-програмах від січня 2012 до серпня 2015 року. Ідеться також про махінації Росії на зимовій Олімпіаді в Сочі 2014 року та позбавлення у зв'язку з цим п'ятьох російських спортсменів медалей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під нейтральним прапором: 7 фактів про відсторонення Росії від участі в Олімпіаді

Атака 5. Енергетична компанія Westingshouse

Іще одна атака, ймовірно пов'язана з Україною — енергетична. Російські хакери зламали також і мережу компанії Westingshouse, яка постачала ядерне паливо, зокрема й Україні. Водночас на уточнювальне запитання журналістів, чи була атака напряму пов'язана з Україною, прокурор Департаменту юстиції США зазначив, що наразі відповіді не має.

У США заявили: підозрюваний Іван Єрмаков, якого спецпрокурор Роберт Мюллер назвав причетним до втручання в американські президентські вибори 2016 року, зламав систему Westingshouse з метою дістатися до IP-адрес, доменів і мереж у період з 2014 року. У грудні 2014 хакери зареєстрували фейковий домен і сайт та розіслали листи «з гачком» щонайменше п'яти робітникам — через них і добралися до мережі компанії.

Заступник генерального прокурора Департаменту національної безпеки Міністерства юстиції США Джон Демерс оголошує підозру щодо семи співробітників розвідки ГРУ Росії, Вашингтон, США, 4 жовтня 2018 року Фото: EPA-EFE/ERIK S. LESSER

І це ще не все

Це не всі звинувачення: росіянам закидають також викрадення персональних даних і паролів користувачів, а також відмивання коштів за допомогою криптовалют. Сполучені Штати оприлюднили докладну біографію кожного з обвинувачених і заявили, що мають докази їхньої причетності до ГРУ.

Відповідь РФ на ці звинувачення — в найкращих традиціях російської «дипломатії». Росія їх відкидає та стверджує, що це лише «нова цеглина в будівлі стіни нової холодної війни проти РФ».

Зокрема, речниця російського МЗС Марія Захарова заявила: «Тут усе змішалося в одній пляшці, може, це навіть пляшечка з парфумів Nina Ricci (саме в ній підозрювані у справі Скрипалів нібито провезли отруюючу речовину — ред.) — без розбору. Тут тобі й ГРУ, й кібершпигуни, і кремлівські хакери, і WADA (Світове антидопінгове агентство — ред.) — що за диявольські парфуми!»

У Раді Федерації Росії підсумували: вважають закиди Заходу щодо кібератак частиною інформаційної війни проти Росії.