Колишній глава МЗС готувався до розриву дипломатичних відносин України й Росії. І шкодує, що цього так і не сталося
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін шкодує, що Україна не розірвала відносин із Росією після початку російської агресії. Для цього він вів перемовини з трьома нейтральними державами, аби ті взяли на себе посередництво в українсько—російських відносинах.
Про це Клімкін розповів в інтерв’ю «Радіо Свобода».
«Я розмовляв із трьома країнами стосовно того, щоб вони взяли на себе консульські зносини і підтримку, якщо дипломатичні зносини (між Україною і Росією — ред.) розірвали б… Це такі нейтральні країни, які дуже часто беруть на себе ці функції. І вони були дуже негативні стосовно того, щоб якраз ці функції виконувати», — розповів ексочільник МЗС.
За словами Клімкіна, він «як людина і як колишній міністр» шкодує, що Україна так і не розірвала дипломатичних відносин із Росією після початку агресії. Він, утім, вважає, що це дозволило підтримати українців у Росії, а також подати позови проти РФ у міжнародних судах.
«Але головне — це була хоча б мінімальна підтримка і мінімальна можливість допомагати українцям, яких навіть під час війни в Росії більше ніж три мільйони», — зазначив ексміністр і додав, що Україна, зокрема, надавала консульську підтримку політичним в’язням у Росії.
Що таке розрив дипломатичних відносин?
Простіше сказати, як він відбувається і що передбачає. Стається це за ініціативою однієї з держав; вона може оголосити для цього будь-які достатні підстави. Приміром, Марокко у 2018 році оголосило про розрив дипвідносин із Іраном через підтримку тим сепаратистських угруповань у країні.
Статут ООН передбачає, що Рада Безпеки може вимагати від членів Організації розриву дипломатичних відносин із країною, яка загрожує миру або вчиняє акт агресії. У будь-якому разі, такий крок свідчить, що відносини між двома державами вкрай погіршилися.
При цьому це не означає невизнання однією державою іншої. Ба більше, держави можуть продовжувати взаємодіяти між собою за рахунок нейтральних держав-посередників, наприклад Австрії чи Швейцарії.
На практиці розрив дипломатичних відносин, як правило, передбачає закриття посольства і відкликання його представників. При цьому консульства (тобто установи, що опікуються громадянами) закриватися не повинні: розрив дипвідносин не означає автоматичного розриву консульських відносин.
Тому слова Клімкіна про те, що дипвідносини були необхідні для підтримки українців у Росії, не до кінця відповідають дійсності. Аргумент про необхідність підтримки українців ексміністр закордонних справ, до речі, наводив неодноразово.
Так а що про розрив дипвідносин України та Росії?
Із 2014 року в Україні неодноразово лунали заклики про розрив дипломатичних відносин із Росією. Причини — більш ніж зрозумілі: окупація Криму та російська агресія на Донбасі. Попри це, Київ лише знизив рівень дипломатичного представництва в Росії до найменшого — повіреного у справах.
Востаннє заклики до розриву дипломатичних відносин лунали в листопаді 2018 року, після захоплення Росією українських моряків і суден у Керченській протоці. Але не сталося цього й тоді.
- Поділитися: