«Відчиніть, ми вас сфотографуємо»: колишній в'язень «таємного ізолятора СБУ» — про візити поліції, суд і депутатство

Після того, як Безкоровайний зник, а потім неочікувано повернувся додому, подружжя нікому не відчиняє двері й не зустрічається з невідомими.

«Такий цирк був. Уже півміста знало, що я вдома, аж тут поліцейські прийшли — за два місяці. Я двері не відкриваю, дзвоню консультуватися до адвоката. Дружина з роботи поверталася, зустріла їх на сходах, почалися крики, вона валідол п'є. А ті кажуть: хоч двері відкрийте, ми вас сфотографуємо, що ви знайшлися, бо керівництво нам по шапці надає. Паперу в них не знайшлося. Уже згодом я сам пішов у поліцію давати свідчення, розповів, де я був. Вони дивувалися».

Безкоровайного, як і інших в'язнів так званого «таємного ізолятора СБУ», випустили, як вони самі стверджують, у 2016-му. Увесь цей час чоловік офіційно перебував у розшуку. Його не було вдома 15 місяців. Дружина намагалася його розшукати, зверталася в поліцію, ходила в обладміністрацію, просила про допомогу.

Вони вважають, я винен, що наші міста поділилися на підконтрольні і непідконтрольні. Ми тоді на мітингах антимайданівських були, ну а ці активісти були противниками 

Одного дня чоловік просто повернувся додому — і це зовсім «не романтична історія», каже Ольга:

«Дуже багато писала звернень. Не менше сотні точно. Отримувала у відповідь лише відписки, просто лили воду, брехали мені».

Ольга пропонує нейтральну територію для зустрічі — кафе «Едем». Згадує, що саме тут 34 роки тому вони з чоловіком святкували весілля, тому й покликала сюди — «поностальгувати». Доки п'ємо чай, працівники закладу вітаються з Костянтином — його в місті знають, він депутат міської ради від «Комуністичної партії», попри те, що вона заборонена. Навіть після повернення з так званої «тюрми СБУ», існування якої в самій службі заперечують.

«Я досі депутат Костянтинівської міськради. Виборів же не було. Від «Компартії». Заборонена? Ну, ще тривають суди, тому все як є. Працюю стоматологом. А в раду ходжу раз на місяць на депутатські комісії і сесії. Іноді, щоправда, приходять наші активісти й на підвищених тонах проти мене виступають. Кричать: «а ви тут що робите?» Вони вважають, я винен, що наші міста поділилися на підконтрольні і непідконтрольні. Ми тоді (у 2014 році — ред.) на мітингах антимайданівських були, ну а ці активісти були противниками».

У грудні 2014 року за кілька тижнів після затримання Безкоровайного, в СБУ заявили, що він збирався отруїти водоймище в Костянтинівці ціанистим калієм і назвали його «безумним комуністом».

Та де в мене стільки ціанистого калію узялося б, в мене миш'як тільки є, та й того трошки — зуб знеболювати  

Посилалися співробітники СБУ на телефонну розмову Безкоровайного з другом, під час якої вони нібито й говорили про ціанистий калій. Її запис так і не опублікували, тому контекст зрозуміти складно.

Безкоровайний, згадуючи історію з отрутою, сміється, мовляв, це вони так жартували: «Та де в мене стільки ціанистого калію узялося б, в мене миш'як тільки є, та й того трошки — зуб знеболювати».

На архівному фото — проросійськи налаштовані місцеві жителі засипаюсь пісок у мішки для барикади біля міськради в Костянтинівці, 28 квітня 2014 року Фото: EPA/IGOR KOVALENKO

Після повернення додому Костянтин Безкоровайний продовжує працювати стоматологом у державній лікарні. Їздить у прифронтові села, лікує і місцевих, і військових. Але про війну і він, і дружина говорять обережно, загальними фразами — «треба домовлятися і розмовляти» і «щоб не було війни». Каже, що погляди на життя змінив:

«Я подалі від політики, ближче до бога та сім'ї. Змінив у чомусь погляди, більше не ходжу на масові акції. Хоча на 9 травня на парад ходив, на 1 травня — теж. Але про політику більше не розмовляю».

З роботи Безкоровайного не звільнили, і навіть зарахували до стажу півтора року відсутності. Розповідає, що таки намагалися звільнити «заднім числом», проте правозахисники допомогли.

Через два роки відтоді, як Безкоровайного та інших в'язнів відпустили з ізолятора, без допитів і слідчих дій Військова прокуратура попросила закрити справу — після «об'єктивного, повного та ефективного розслідування» вони не знайшли фактів, які б підтверджували слова Безкоровайного. Справу таки закрили в березні 2017 року. У день нашої зустрічі 12 квітня в Апеляційному суді Донецької області адвокатка Безкоровайного домоглася, щоб справу щодо незаконного позбавлення волі відкрили знову, а розслідування поновили. Безкоровайний, до речі, єдиний з-поміж в'язнів слідчого ізолятора СБУ, якого визнали потерпілим.

Христос Воскрес! Вікторе, упізнав? Це Костянтин. Ми з тобою в санаторії в Харкові якось понад рік відпочивали, згадав?  

Безкоровайний не надто цікавиться перебігом справи і судами, вряди-годи телефонує адвокатці, дізнається новини. Він уже не вірить, що розслідування завершать, хоч спершу у військовій прокуратурі йому й обіцяли повезти під час слідчих дій у Харківський ізолятор СБУ на «очну ставку». Цього так і не сталося.

Каже, що мріє про власну дачу, де сад та город і на яку не вистачає часу:

«Там просто цілина. Намагаюся щось робити, але виходить двічі на тиждень усього. Там сад, фрукти. І трави повно. Там, де перебував, (в ув'язненні — ред.), читав книжку. І в ній сказано було: «Треба обробляти свій сад». Я це читав і думав про сад. А сам парився в тюрмі».

Виходимо з кафе, Безкоровайний просить номер телефону чоловіка, який казав, що сидів разом з ним у СІЗО СБУ — шахтаря з міста Українськ Віктора Ашихміна. Зараз же телефонує:

«Христос Воскрес! Вікторе, упізнав? Це Костянтин. Ми з тобою в санаторії в Харкові якось понад рік відпочивали, згадав?»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  «Таємний ізолятор СБУ»