На думку експертів, Іран продовжуватиме співпрацювати з Україною щодо розслідування збиття літака Boeing-737 компанії МАУ незалежно від результатів парламентських виборів. На фото — іранська жінка проходить повз стіну з передвиборчою агітацією кандидатів, Тегеран, Іран, 20 лютого 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ABEDIN TAHERKENAREH

21 лютого Іран обирає новий парламент — на тлі неабиякого напруження у відносинах зі Сполученими Штатами. Якщо минулі вибори 2016-го були першими після ухвалення історичної Іранської ядерної угоди, то цього разу вони перші після виходу з неї США.

Виборам передували масштабні протести восени 2019-го через підвищення цін на пальне, а крім цього — убивство американськими силовиками іранського генерала Касема Сулеймані, збиття «боїнга» МАУ в січні цього року та жорстка санкційна політика Трампа.

Як вибори позначаться на відносинах Ірану з Заходом? І чи варто Україні хвилюватися щодо розслідування авіакатастрофи?

Сім тисяч відмов

Головний законодавчий орган Ірану — однопалатний парламент — обирають кожні чотири роки. Його складають 290 депутатів, при цьому 285 з них — представники 31 провінції, а ще п’ять місць зарезервовані для національних та релігійних меншин: зороастрійців, євреїв, ассирійців, халдеїв та вірмен. Парламент відповідає переважно за внутрішні справи і не визначає зовнішню політику.

Загалом в Ірані змагаються три головні політичні напрямки. Це консерватори (за релігійне суспільство, політику верховного аятоли Алі Хаменеї і обмеження співпраці із Заходом), реформісти (підтримують структурні реформи, які надали б виборним органам більшу роль в управлінні, а також виступають за співпрацю з Заходом) та представники помірних поглядів.

Більшість у нинішньому парламенті — реформісти. Дехто відносить до них і президента Хасана Рухані.

Щоби претендувати на депутатське крісло, треба, зокрема, не порушувати законів шаріату, не підтримувати незаконні організації, не бути поміченим у корупції та не обиратися до уряду до 1979 року (до Ісламської революції).

За дотриманням вимог слідкує Рада опікунів: шість ісламських релігійних лідерів, яких призначає верховний аятола Алі Хомейні, та шість юристів. Цього року Рада дискваліфікувала понад 7 тисяч кандидатів (майже 60% тих, хто подавав заявки) — так багато людей не «відсіювали» на жодних виборах з 1979 року. Зокрема, у виборчі списки не потрапили й відомі тегеранські політики — правозахисник Махмуд Садегі та консерватор Алі Мотахарі.

Це не сподобалось президентові Хасану Рухані — він розкритикував Раду за умисне відсторонення від виборів реформістів та помірних кандидатів. Разом з главою поки чинного парламенту Алі Ларіджані він звернувся до Ради з вимогою переглянути кандидатури — однак це не допомогло.

Шанс для консерваторів?

У 2016-му перевагу здобула коаліція реформаторів, але цьогоріч найімовірніший реванш консерваторів. Про це каже у коментарі hromadske експерт із міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілія Куса. 

Він має на увазі посилення націонал-консерваторів, радикалів — прихильників верховного аятоли — та силовиків, зокрема, Корпусу вартових ісламської революції (військово-політичне формування Ірану, яке взяло на себе відповідальність за збиття українського «боїнга»).

«Вони посилилися через події останніх років і знову отримали можливість пропагувати, що діалог із Заходом не мав сенсу, що Заходу не можна вірити, натомість треба об’єднатися і продовжувати священну боротьбу проти Сполучених Штатів Америки. Вони отримали привід від самого Трампа, коли той вийшов з іранської ядерної угоди — і таким чином посилили свої позиції», — зазначає Куса.

Індикатором прихильностей чинної іранської еліти вважають результати виборів у Тегерані. На попередніх виборах коаліція президента Рухані отримала тут усі 30 місць. Втім цього року власного виборчого списку для Тегерана вирішили не створювати. У своїй заяві реформісти пояснили: «На виборах не буде можливості для чесної конкуренції».

Такої ж думки і Махмуд Садегі, колишній член парламенту Ірану, який наприкінці січня заявив: Рада опікунів вимагала в нього 300 тисяч доларів за допуск до виборів.

Як проголосує молодь?

Одна з головних інтриг нинішніх виборів — це явка: вона продемонструє рівень підтримки режиму. Вірогідно, він неабияк послабився на тлі протестів — у січні 2020-го після збиття українського «боїнга» та у листопаді 2019-го проти підвищення цін на пальне. Восени протести жорстоко розганяли, по всій країни вимикали інтернет, а точна кількість загиблих досі невідома.

«Нинішній парламент не зробив багато того, чого очікували люди, тому я думаю, що чимало парламентарів не переоберуть. На президента Рухані також чекають труднощі. Його зовнішня політика була розроблена навколо ядерної угоди. Після розпаду домовленостей вона не просувається вперед — і люди це бачать», — зазначає у коментарі агентству Reuters аналітик Фоад Ізаді.

Аби зменшити протестні настрої в країні, головні політичні сили вирішили зробити ставку на молоде покоління. Молодь закликали балотуватися до парламенту або хоча б приходити голосувати. Попри це, чимало молодих людей не збираються на виборчі дільниці.

«Я не голосуватиму, і ніхто з моїх друзів також, — каже CNBC Мехді, бізнесмен з Тегерану. — Нічого не зміниться — незалежно від нашого голосу. Чинний режим все вирішує за нашу країну, навіть не радячись з парламентом. Це схоже на жарт — за таких умов взагалі мати парламент. Ми протестуватимемо проти режиму відмовою голосувати».

Ми працюємо щодня, аби ви першими дізнавалися про новини в Україні та світі. Фондуйте у нашу діяльність на Спільнокошті, hromadske дійсно потребує вашої підтримки.

Як США зробили погоду іранським виборам

«Ми побачимо постановку іранського режиму, яка образно називається “виборами”. На жаль для іранського народу, реальні вибори вже відбулися у секреті задовго до того, як були заповнені бюлетені», — так напередодні виборів висловився спецпредставник США щодо Ірану Браян Гук.

Він розкритикував Раду охорони конституції, яка, за за його словами, «відмовила іранському народу у чесних та вільних парламентських виборах». Через це Міністерство фінансів США внесло п’ятьох високопосадовців ради у санкційні списки.

Напруження між США та Іраном походить з 1980-го: тоді країни розірвали дипломатичні зв’язки. Але у 2019 році країни були за крок до війни.

У квітні США внесли Корпус вартових Ісламської революції до списку іноземних терористичних організацій. Тоді в Ірані США визнали «державою, що спонсорує тероризм».

У травні Вашингтон почав стягувати до Перської затоки військових через нібито «загрозу» від Ірану для військових та транспортування нафти. Іран оголосив, що планує вийти з «ядерної угоди», яку раніше залишили США, а ще за кілька днів Білий дім направив до Перської затоки ще 120 тисяч військових. У червні напруга посилилася через атаки на нафтові танкери у Перській затоці. У грудні США атакували військові об’єкти в Сирії та Ірані: тоді у Пентагоні заявили, що це відповідь на атаки проіранських сил.

А 3 січня 2020 року військові США вбили іранського генерала Касема Сулеймані. Він був керівником сил спеціального призначення «Кодс» Корпусу вартових Ісламської революції і вважався другою людиною в країні після верховного аятоли Хаменеї. У відповідь Іран пообіцяв «жорстоко помститися». Після триденної жалоби за генералом Іран атакував бази в Іраку, на яких розміщувалися американські війська.

Напруга вилилася в фатальну помилку: очікуючи американської відповіді, вранці 8 січня Вартові революції збили літак МАУ рейсу PS 752 Тегеран-Київ. На борту було 176 людей — загинули всі, в тому числі 11 українців.

Що буде далі?

Якщо за результатами виборів консерватори здобудуть більше влади, відносини між США та Іраном ще більше загостряться. Консерватори зроблять зовнішню політику Ірану жорсткішою, вважає Ілія Куса.

«Я не виключаю, що конфлікт між Іраном та Штатами не вичерпано і ми можемо побачити цього року нову ескалацію, в різних формах. Це можуть бути взаємні обстріли або щось більш серйозне. Ймовірно, серія диверсійних актів, як, наприклад, те, що ми бачили влітку минулого року в Ормузькій протоці та в Оманській затоці (атака Ірану на американські нафтові танкери в червні 2019-го — ред.)», — вважає Ілія Куса.

Головне питання іранських виборів для України — що буде з розслідуванням збиття літака Boeing-737 компанії МАУ. На його борту загинуло 11 українців — 9 членів екіпажу та пасажири. Поки що поступ у цьому питанні гальмує якраз іранська сторона.

19 лютого міністр закордонних справ Мохаммад Джавад Заріф заявив, що Іран не передаватиме іншим країнам бортовий самописець літака. А на початку лютого іранська сторона заявила, що більше не ділитиметься з Україною подробицями розслідування.

Водночас Куса наголошує, що іранська сторона усе-таки співпрацюватиме з Україною щодо розслідування — і вибори навряд чи сильно вплинуть на це.

«Єдине, можливо, буде трохи складніше вести перемовини, якщо до влади прийдуть консерватори або радикали. Але прямого впливу виборів я поки не бачу, як не бачу і якихось серйозних проблем. Іран готовий співпрацювати — про це говорили усі політичні лідери, представники будь-якого крила іранської політики», — зазначає експерт.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Співавторка: Оксана Расулова
Поділитись: