Працівники екстрених служб ходять серед уламків літака МАУ, який перевозив 176 людей і розбився біля аеропорту в Тегерані; 08 січня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ABEDIN TAHERKENARE

Два тижні минуло від того дня, як Іран зізнався, що збив Боїнг-737 української авіакомпанії МАУ. 8 січня літак упав неподалік Тегерана, щойно вилетівши з місцевого аеропорту. Усі 176 людей, що були на борту, загинули. Серед них — 11 українців, а також 82 громадяни Ірану, 63 — Канади, 10 — Швеції, 4 — Афганістану, по 3 з Німеччини та Великої Британії.

До розслідування, яке проводить Іран, долучилися Україна й Канада, їм допомагає Франція. Тегеран уже заявив, що затримав підозрюваних. Втім досі не погодився передати бортові самописці на розшифровку іншим країнам.

Як іде розслідування, що вже відомо, які запитання лишаються та чи варто очікувати, що винних покарають — розповідає hromadske.

Хто та чому стріляв у літак

11 січня Іран визнав, що «Боїнг» МАУ збила іранська ракета. Літак нібито помилково прийняли за ворожий об’єкт.

А 21 січня Організація цивільної авіації Ірану опублікувала звіт, в якому розповіла, як саме збили літак. У «Боїнг» потрапили дві ракети класу «земля-повітря», випущені з зенітного ракетного комплексу «Тор-М1». Цей комплекс виробляють у Росії.

Напередодні катастрофи Тегеран випустив балістичні ракети по двох американських базах в Іраку — у відповідь на вбивство Штатами іранського генерала Кассема Сулеймані.

В день атаки на український «Боїнг» іранські військові нібито помітили активність американських військових літаків навколо кордонів, а також повітряні цілі, які начебто рухалися в бік іранських військових об'єктів. Тому протиповітряну оборону Ірану привели в посилену бойову готовність.

Український літак нібито сплутали з військовою ціллю після того, як він, злетівши з аеропорту Тегерана, повернув у бік бази Корпусу вартових Ісламської революції.

Після збиття літака МАУ Іраном прокотилися багатотисячні протести. Протестувала переважно молодь, багато хто з протестувальників знав людей, що загинули в катастрофі, особисто. Мітингувальники звинувачували владу в приховуванні правди, з місцевого телебачення навіть звільнились кілька телеведучих.

Зрештою, Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) і взяв на себе відповідальність за збитий «Боїнг». Командувач КВІР Хосейн Саламі навіть заявив, що хотів би бути на борту збитого літака та загинути разом зі співвітчизниками.

Корпус вартових Ісламської революції — це військово-політична структура, що діє паралельно з армією Ірану. Командиром спецпідрозділу КВІР був і генерал Кассем Сулеймані, з убивства якого військовими США і почалась ескалація. КВІР, серед іншого, має власні військово-повітряні та аерокосмічні сили. 

З якої зброї збили літак

До офіційного пояснення, як і чим збили український літак, є питання — зокрема, щодо озброєння, з якого поцілили в «Боїнг». 

Ракети комплексів малої дальності, до якої відносять і названий офіційним Іраном «Тор», призначені уражати повітряні цілі в радіусі близько 12 км та на висотах до 6 км. Їх справді купує у Росії та використовує Корпус вартових Ісламської революції.

Водночас експерти, яких опитало hromadske, розходяться в думках, чи можна з «Тор-М1» збити такий великий пасажирський літак.

Редактор інтернет-видання «Український мілітарний портал» Михайло Люксіков каже, що цей комплекс може працювати на висоту до шести кілометрів, а літак саме встиг набрати два: 

«Літак був на висоті, досяжній для цієї системи, сам «Тор-М1» був неподалік та, відповідно, прикривав якийсь з об'єктів у Тегерані. Тому виглядає, ніби помилка операторів при розпізнаванні».

Втім військовий експерт Михайло Жирохов з офіційною версією не погоджується.

«Технічні дані «Тор-М1» говорять про те, що у середній полусфері він працює на 12 кілометрів. Тому або точка, з якої стріляли, знаходилась ближче, або було інше озброєння», — каже він.

«Тор-М1» — не дуже великий за мірками ППО, і збити великий лайнер двома такими ракетами дуже важко. За словами експерта, військовий літак збити легше, ніж «Боїнг». Щоб з «Тор-М1» збити пасажирський літак, треба, щоб ракета потрапила у кабіну.

Можна було б позбутися сумнівів, якби Іран надав українським чи іншим міжнародним фахівцям важливі частини літака. Але він демонструє лише менші — а за ними тип озброєння, з якого поцілили у «Боїнг», з’ясувати складно.

«У МН-17 (збитий у 2014 році над Донбасом — ред.) — там були великі шматки крила, фюзеляжу, а тут нам іранці не показують», — каже Михайло Жирохов.

Працівники екстрених служб ходять серед уламків літака МАУ, який перевозив 176 людей і розбився біля аеропорту в Тегерані; 08 січня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ABEDIN TAHERKENARE

Чи знала українська влада, що літак збили?

8 січня посольство України в Ірані заявило: на літаку сталась аварія двигуна, версія теракту або ракетної атаки виключена. Щоправда, заява дуже скоро зникла з сайту, натомість з’явилось повідомлення: «Інформація щодо причин авіакатастрофи з'ясовується комісією. Будь-які заяви щодо причин аварії до рішення комісії не носять офіційного характеру».

Володимир Зеленський доручив генпрокурору розслідувати катастрофу, а також заявив, що треба перевірити весь цивільний повітряний флот на придатність до польотів.

Водночас версію про те, що український літак у Тегерані збила іранська ракета, вже 9 січня пропонували лідери Великої Британії, США та Канади. Джастін Трюдо навіть провів з цього приводу брифінг, а видання The New York Times опублікувало відео, на якому нібито іранська ракета влучає в український літак.

Іран на той момент усі звинувачення рішуче заперечував.

Та коли він таки визнав провину, з’ясувалося, що Україна нібито вже мала докази влучення іранської ракети в літак. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що така інформація надійшла від українських фахівців, які вирушили на місце катастрофи. Втім, щоби їх негайно не відправили додому, дані вирішили не розголошувати до наявності достатніх доказів.

Саме через брак доказів, як пояснив в інтерв’ю ізраїльському «9 каналу» президент Володимир Зеленський, Україна не одразу офіційно заявила, що літак збили іранські військові. Хоча відомо це було вже на другий день після катастрофи.

«Я не міг в публічному полі говорити: “Нас збили, але я приїхав до них (до рідних загиблих — ред.) і сказав: “Крім співчуття, я приїхав до вас з важливою інформацією. Хочу, щоб ви точно знали, це на сто відсотків не технічна помилка, не помилка ваших рідних, і не помилка нашого професійного екіпажу», — сказав він.

Також, на думку Зеленського, саме Україна «зробила кілька важливих кроків», щоби натиснути на Іран, аби той визнав провину. І це була грамотна дипломатія, коментує hromadske канадський журналіст Майкл Колборн.

«Може здатися, що протести в Ірані певним чином вплинули на розслідування. Однак я гадаю, що найбільший тиск здійснили якраз дипломатичні канали, особливо з боку України, Це демонструє, наскільки складною може бути дипломатія, наскільки далекоглядною має бути країна і наскільки свідомо діяти», — зазначив Колборн.

На думку журналіста, правильним було те, що Україна, хоча й знала про справжні обставини збиття літака, чинила тиск на Іран не відкрито: 

«Це читається так: “Ми, звісно, знаємо, що це ви збили наш літак, але не думаємо, що це було навмисно, бо вже мали справу зі збитим МН17. Вам варто просто казати правду».

Ми працюємо щодня, аби ви першими дізнавалися про новини в Україні та світі. Фондуйте у нашу діяльність на Спільнокошті, hromadske дійсно потребує вашої підтримки.
Церемонія прощання із загиблими у катастрофі літака МАУ в Ірані, міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київ, 19 січня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Хто розслідує катастрофу

Того ж дня, коли Іран визнав провину, було створено міжнародну групу з координації розслідування. Її очолив міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань. 

13 січня Служба безпеки України розпочала розслідування за трьома статтями Кримінального кодексу (порушення правил безпеки руху або експлуатації повітряного транспорту, умисне вбивство та умисне знищення або пошкодження майна).

16 січня п'ять країн, громадяни яких загинули в катастрофі (Україна, Канада, Швеція, Афганістан, Велика Британія), зробили спільну заяву — закликали Іран не перешкоджати розслідуванню.

Кого заарештував Іран

Іран оголосив, що вже заарештував «тих, хто несе відповідальність» за збитий український літак. Хто ці люди і скільки їх — не розголошують. Однак відомо, що серед них — людина, яка зняла на відео момент катастрофи і виклала його в мережу.

На цей епізод досить різко відреагували американські медіа. The New York Post у своїй редакційній статті написало: «Реальний порядок денний іранського режиму ілюструє те, що він заарештував людину, яка оприлюднила відео влучання ракет в інтернеті. Дуже вірогідно, що саме героїчні дії цієї людини й змусили Тегеран зізнатися у скоєному».

25 січня іранське видання Isna з посиланням на міністра закордонних справ Ірану Мохаммада Джавада Заріфа повідомило: людина, через яку помилково збили український літак, зараз перебуває у в’язниці. Знову ж таки — без уточнення, про кого саме йдеться.

Що з «чорними скриньками»?

Попри визнання Іраном свої провини і нібито готовність співпрацювати для ефективного розслідування, залишається відкритим питання: чому Іран, якому нібито більше нічого приховувати, не віддає бортові самописці зі збитого літака?

За останні два тижні позиція Ірану з цього приводу кілька разів змінювалась. 

Спершу, коли сталась катастрофа, Управління цивільної авіації Ірану оголосило, що саме воно займатиметься розшифровкою, але дозволить українським експертам бути присутніми при процедурі.

Напередодні визнання своєї провини Тегеран заявив, що бортові самописці «дуже пошкоджені», тому, якщо іранські та українські спеціалісти не зможуть отримати з них інформацію, їх передадуть експертам з Франції або Канади. Про те, що Франція допоможе з розшифровкою, 11 січня домовилися Володимир Зеленський та Еммануель Макрон.

Починаючи з 15 січня, Офіс генпрокурора тричі просив Тегеран передати «чорні скриньки» Україні. Попри заяву голови відділу розслідування аварій Управління цивільної авіації Ірану Хасана Резайєфара, що самописці таки відправлять в Україну, прогресу не відбулося. Уже наступного дня після заяви Іран її спростував. Натомість анонсував прибуття до Києва делегації іранських фахівців, які перевірять «технічні можливості» України розшифрувати записи.

Це викликало занепокоєння не лише української сторони. Керівник міжнародної групи з координації розслідування збиття літака, міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань закликав Іран “якнайшвидше передати Україні або Франції самописці” для аналізу. Канада, чиїх громадян в авіакатастрофі загинуло 63, пообіцяла чинити тиск на Іран”, щоби той поквапився з передачею «чорних скриньок».

«Ми визнаємо, що бортові самописці є ключем до розслідування, і є правила, які забезпечують їхній швидкий та належний у таких випадках аналіз. Це питання не лише наявності потрібних для аналізу експертів, а й технологічних вимог. Це не може бути зроблено в Ірані. Тож ми закликаємо Іран ввірити “чорні скриньки” третій надійній стороні, що має і кадровий, і технологічний потенціал. У світовій спільноті склалась загальна думка, що Франція була б правильним місцем для цього», — зазначив прем’єр Канади Джастін Трюдо.

У звіті про катастрофу, який Управління цивільної авіації Ірану оприлюднила 20 січня, йдеться про те, що Іран усе ж самотужки не здатен розшифрувати чорні ящики зі збитого літака, а Франція і США відмовилися надати йому устаткування для розшифровки.

21 січня іранська делегація справді прибула до Києва. На зустрічі були присутні й експерти з Франції та Канади. Тепер іранська сторона буде вирішувати, передавати Україні «чорні скриньки» чи ні.

Чи притягнуть винних до відповідальності?

Після катастрофи «Боїнга» МАУ українські й світові медіа проводили паралелі зі збитим малайзійським літаком рейсу МН17 у небі над Донбасом. Спершу — як приклад ще однієї катастрофи, яку, ймовірно, не скоро розслідують. Згодом протиставляли визнання Іраном своєї вини поведінці Росії, яка попри наявні докази Об’єднаної слідчої групи, відкидає усі звинувачення.

Щодо перспектив розслідування справи літака МАУ канадський журналіст Майкл Колборн налаштований оптимістично. Водночас каже: пришвидшити його не вийде. Бо, скажімо, Канада не зможе тиснути на Іран, з яким не має дипломатичних відносин.

«Я гадаю, що є значно більші шанси дізнатися правду, аніж у ситуації з МН17. Я не певен, що це розслідування буде легким і достатньо прозорим у повному розумінні слова, та водночас я не думаю, що через п’ять років ми говоритимемо про нього так, як зараз говоримо про МН17», — зазначає Колборн.

Катастрофа українського літака МАУ в Ірані та її розслідування

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile