Компанія Коломойського хоче, аби НАБУ не могло через суд закривати корупційні угоди — ЦПК

Компанія «Запорізький завод феросплавів», що входить до групи «Приват» Ігоря Коломойського, ініціювала провадження у Конституційному суді з метою визнати неконституційними повноваження Національного антикорупційного бюро вимагати у судах закривати корупційні угоди.

Про це повідомляють у Центрі протидії корупції.

Там підрахували, що у разі визнання неконституційними повноваження НАБУ через суди закривати угоди, за допомогою яких корупціонери здійснюють корупційні розрахунки, держава може втратити 7 мільярдів гривень.

«Завдяки цій роботі юристів НАБУ до держпідприємств повернуться 7 млрд грн. Якщо ж Конституційний суд винесе рішення на користь компанії Коломойського, ми втратимо ці гроші. Для порівняння — це трохи більше ніж річний бюджет Міністерства охорони здоров’я на ліки для важкохворих українців», — зазначає юристка ЦПК Олена Щербан.

Там зазначають, що слухання Конституційного суду щодо повноважень НАБУ відбудеться 27 березня. Тоді ж очікують вирок суду.

Зазначається, що подібне слухання Конституційного суду вже намагалась ініціювати компанія «Укрнафта», 40% якої належить Коломойському, однак суд відмовив у відкритті провадження за її скаргою.

26 лютого стало відомо, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Зі скаргою на цю статтю КК до Конституційного суду 12 грудня 2017 року звернулися 59 народних депутатів. Їхні інтереси в суді представляв депутат від «Народного фронту» Павло Пензеник.

Сам глава Конституційного суду, коментуючи скасування кримінальної статті щодо незаконного збагачення, заявив, що у США також немає цієї статті.

Станом на 14 березня унаслідок скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення Національне антикорупційне бюро вже закрило 16 проваджень, ще 25 — у частині скасованої статті.

Громадські організації попередили, що скасування відповідальності за незаконне збагачення призведе до припинення співпраці з МВФ.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели у 2015 році в межах виконання Плану дій з візової лібералізації ЄС. Ця вимога також було включена в меморандум співпраці з Міжнародним валютним фондом.