ENRU

Ким був загиблий у ЦАР журналіст Орхан Джемаль

3af85cc11d0be6857
Російський журналіст Орхан Джемаль у студії Громадського, Київ, 14 вересня 2016 року Фото: Громадське

31 липня стало відомо про загибель трьох росіян у Центральноафриканській республіці. Ними виявилися журналіст Орхан Джемаль, оператор Кирило Радченко й режисер Олександр Расторгуєв.

Що сталося?

Росіяни знімали в ЦАР документальний фільм про ПВК «Вагнер» — це був спільний проект Центру управління розслідуваннями та Расторгуєва.

Головний редактор «Центру управління розслідуваннями» Андрій Коняхін повідомив ВВС, що загиблі справді були в ЦАР: «Позавчора ввечері вони виходили на зв'язок востаннє», — сказав він.

Загибель Джемаля також підтвердив його друг Максим Шевченко. Він сказав, що бачився з Орханом минулого тижня: «Він розповідав про плани поїхати в цю кляту Центральноафриканську республіку. Але я напевне не знав, поїхав він туди чи ні. Він людина, що не знала страху, тому міг туди поїхати».

За даними агенції Франс-пресс, яке першим повідомило про загибель росіян, у вбитих були прес-карти. Вони їхали зі столиці республіки Бангі до населеного пункту Бомбарі. Що саме там сталося, наразі невідомо.

За попередньою інформацією, повідомляють в Інтерфакс, це було пограбування.

За даними джерела «Медиазоны», група везла дорогу техніку, що й могло стати причиною пограбування. У ЦАР знімальну групу мав зустріти фіксер (консультант, який допомагає організовувати зйомки).

Про те, що в ЦАР є бійці ПВК «Вагнер», раніше писала, зокрема, «Новая газета». «Вагнер» конкурувала в ЦАР з новою ПВК — «Патріот» (ймовірно, пов'язаною з міноборони РФ) за отримання контракту на охорону золотошукачів у республіці, повідомляє Дождь.

«Орхан Джемаль їхав у відрядження від «Центру управління розслідуваннями» Михайла Ходорковського, — прокоментував Громадському колишній головний редактор «Новой газеты» Дмитро Муратов. — Такі відрядження завжди добре продумують, люди мають план. Сподіваюся, що колеги із «Центру управління розслідуваннями» за цими даними зможуть з'ясувати, що трапилося».

Тіло Джамаля розпізнала його дружина, повідомив The Bell. Вона також сказала, що з нею зв'язалася офіційна представниця МЗС Марія Захарова, пообіцявши якомога швидше повернути тіло.

Російський журналіст Орхан Джемаль у студії Громадського, Київ, 14 вересня 2016 року Фото: Громадське

Ким був Орхан Джемаль?

Орхан Джемаль — російський журналіст і воєнний кореспондент. З 1995 року працював у низці крупних російських ЗМІ, таких як «Новая газета», «Версия», де очолював відділ політики, «Вечерняя Москва», «Независимая газета», був оглядачем «Русский Newsweek». Працював у холдингу «Известия» та на телеканалі «Дождь».

Дмитро Муратов згадує Орхана влітку 2014 року, коли той очолював відділ політики «Новой газеты», в розпал протистояння на Донбасі:

«Він володів аналітичною міццю і дуже добре відчував механізм провокацій. Наприклад, влітку 2014-го в передмісті Донецька потрапив під обстріл автобус із журналістами й матерями солдатів. Але там був Орхан. І він дуже швидко з'ясував, що це все провокація, що ніяких солдатських матерів там не було, і все було сплановано».

Неодноразово Джемаль працював у гарячих точках спецкором: на Північному Кавказі, в Південній Осетії, Іраку, Афганістані, Лівані, Сирії, Саудівській Аравії та Лівії, де у 2011 році дістав сильне поранення під час боїв за Тріполі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Події в Ірані нагадують останні роки Радянського Союзу, — воєнний кореспондент Орхан Джемаль

Джемаль створив «Союз релігійних журналістів» і «Мусульманський союз журналістів», також був серед засновників агенства журналістських розслідувань «Слідчий комітет».

Отримав звання кращий журналіст світу в жанрі «Travel» у 2003 році, а в 2005-му став фіналістом конкурсу на премію імені Артема Боровика.

Джемаль — автор книжки «Хроніки п'ятиденної війни», присвяченої російсько-грузинській війні 2008 року.

Журналісти Громадського співпрацювали з воєнним кореспондентом Орханом Джемалем. Зокрема він став автором серії матеріалів про міграції в Туреччину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Турецький шлях: хто і навіщо емігрує в Туреччину

Російський журналіст Орхан Джемаль, Мінськ, Білорусь, серпень 2017 року Фото: Юлія Чепель

Що кажуть про журналіста ті, хто його знав

Наталя Гуменюк, журналістка Громадського

Орхан Джемаль — головний журналіст останніх 20 років, який займався ісламом у східній Європі, на пострадянському просторі. Він походить з надзвичайної родини: його батько Гейдар Джемаль, був основним ісламістом Росії. Орхан ризикував, коли працював у так званих «ДНР» та «ЛНР», оскільки він дуже відома людина серед тих, хто цікавляться війною. Він гостро засуджував анексію Криму. Живучи в Москві, критикував російський режим у проблемних, болючих для Росії питаннях. Він зірка воєнної журналістики 

Ілля Барабанов, російський журналіст

2014 рік. Серпень. На сході України війна, російські війська ось-ось чи візьмуть, то чи не візьмуть Маріуполь. Орханові дзвонять з Києва і кажуть, що біля самого кордону з Росією в полон потрапила група кіровоградських десантників, але їх готові відпустити. Самі українські військові їхати забирати своїх полонених так глибоко в тил ворога бояться. Таксиста, готового на таку пригоду, вже теж хрін знайдеш. У батальйону «Азов» знайшлася раптом червона «Нива» з чомусь французькими номерами, за кермо якої сідає Джемаль. Він ще сильно кульгає після поранення в Лівії. Ми їдемо через лінію фронту за цими полоненими.
Приїзду російських журналістів з Маріуполя за українськими полоненими здивувалися і самі полонені, і «ДНРівці», які їх утримували. На зворотному шляху мало не розбилися, ледь не в'їхавши в ночі в підбитий танк, пробили колесо, загрузли в полі, репортаж в Комерсант я надиктував з сільського кладовища, десь поруч вівся бій, а Джемаль весь цей час був незворушний, ніби ми гуляємо московським бульварним кільцем

Євген Левкович​, журналіст

«Дождь» повідомляє, що вбили Орхана Джемаля. Буквально два тижні тому зустрілися з ним на работі. А раніше стояли разом на Немцовому мості й оплакували Аркашу Бабченка. А раніше… це був один із перших людей, який поставився до мене по-справжньому тепло знічев'я, без якогось сенсу. Бабченко — живий, а тепер повідомляють, що вибили Орхана. І тепер увесь час думаєш, а раптом це все неправда? Дорога людино, ти ж живий, скажи? 

Євгенія Альбац, головна редакторка журналу «The New Times» 

Орхан Джемаль… Господи, як шкода, яким класним він був журналістом, геть відмороженим, як усі воєнкори 

Василь Уткін, російський спортивний коментатор​

Орхан загинув. Один із найсміливіших людей, з ким я був знайомий. Колего, знайомством з тобою я пишаюся