ENRU
BBC

Ліквідація чи реорганізація: як рішення президента може вплинути на справи Майдану

259415f7b1f58489a
Печерський райсуд за рішенням Вищої ради правосуддя підлягає ліквідації, всі справи у новоствореній судовій інстанції розглядатимуться наново (на фото — поліцейські біля входу у будівлю Печерського райсуду, де розглядають справу Міхеіла Саакашвілі, 11 грудня 2017 року) Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

В Україні триває реформа судової системи, перший етап якої вже відбувся. І наприкінці року в Адміністрації президента взялися за реалізацію її другого етапу — у проекті указу глави держави йдеться про злиття місцевих судів і створення нових структур — окружних судів. 

До чого може призвести це рішення, як, на думку юристів, воно зашкодить розгляду резонансних проваджень, зокрема справ Майдану, та чому його підтримала Вища ради правосуддя — з’ясовували журналісти Громадського.

Що сталося?

Згідно з ухваленим торік законом, система судоустрою — це місцеві, апеляційні суди та Верховний Суд. На першому етапі реформи протягом 2017 року тривав конкурс для суддів до Верховного Суду, що розпочав роботу 15 грудня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто така нова голова Верховного Суду України Валентина Данішевська

Відповідно до Перехідних положень Конституції до 31 грудня 2017 року повноваження утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати суди має президент України. З нового року — це компетенція Верховної Ради.

15 грудня, за два тижні до закінчення цих повноважень, Адміністрація президента взялася за другий етап реформи, що передбачає зміни якраз у первинній судовій ланці: створення 74 окружних інституцій  замість нинішніх 142 місцевих судів.

На Банковій розробили проект указу «Про ліквідацію місцевих загальних судів та утворення окружних судів», який 18 грудня надіслали на узгодження до Вищої ради правосуддя. І ВРП з планами Адміністрації погодилася.

Це означає, що, якщо президент підпише відповідний Указ до кінця цього року, то, наприклад, у Києві ліквідують 10 районних судів, зокрема й ті, де розглядають справи Майдану. Замість них створять 6 окружних інстанцій.

Святошинський районний суд, який теж у списку на ліквідацію, розглядає справу про розстріли на Майдані (на фото — засідання Святошинського райсуду у справі про розстріли на вулиці Інститутській, Київ, 14 листопада 2017 року) Фото: Анастасія Власова/Громадське

Що кажуть правозахисники?

Адвокатка родин Небесної Сотні Євгенія Закревська вважає, що такий механізм може паралізувати розгляди резонансних проваджень щодо злочинів під час Євромайдану і не тільки:

«Ліквідація районних судів міста Києва? Не реорганізація, а зверніть увагу, саме ліквідація? А що робити зі справами, які вже рік, два, три слухаються в цих судах, що підлягають ліквідації?! Із судами у справах Майдану, наприклад (але не тільки)? Я щось не помітила жодних положень про долю таких справ ні в проекті указу ні в рішенні ВРП (Вищої ради правосуддя), ні в законі про Судоустрій. Як ви собі уявляєте передачу справ з ліквідованих судів?».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Конкурс до Верховного суду: що не так із переможцями

Директор Фундації DeJuRe, головний експерт із судової реформи Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков також погоджується, що під загрозою опиняються вже відкриті провадження щодо справ Майдану, адже після створення нових судів буде новий автоматизований розподіл проваджень між суддями, і всі справи розглядатимуться наново:

«Повноваження президента із ліквідації та реорганізації судів закінчуються за 3 дні. Надалі він не зможе одноосібно ухвалювати такі рішення, лише у разі затвердження Верховною Радою. Чому саме тепер, наприкінці повноважень, розробляються такі укази? Є величезний ризик, що суддівський корпус новостворених судів формуватиметься у непрозорий спосіб».

Громадська організація «Адвокатська дорадча група» спільно з ГО «Родина Героїв Небесної Сотні» написали відкрите звернення до президента України з проханням не підписувати указ. Головна претензія стосується саме ліквідації судів.

«Ліквідація районних судів призведе до необхідності розгляду справ, які перебували в провадженні таких судів на момент ліквідації з початку. Оскільки в нових судах будуть заново набиратись судді, а всі справи потрапляти на автоматичний розподіл для визначення нового складу суду. Зважаючи на кількість справ в провадженні районних судів м. Києва, це призведе до колапсу роботи майбутніх судів», — йдеться у зверненні.

Що кажуть у Вищій раді правосуддя?

У Вищій раді правосуддя цей процес називають злиттям. Громадському пояснили, що усім суддям запропонують роботу в новостворених стуктурах. 

Очільниця управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя Оксана Лисенко в коментарі Громадському каже, що укази президента щодо оптимізації судів не означатиме припинення їхньої роботи того ж дня:

«Передбачений законом процес ліквідації чи реорганізації суду займе певний час. Старі суди припинять роботу лише після початку роботи нових судів. Питання ліквідації судів вирішуватиметься індивідуально Державною судовою адміністрацією України. Наразі є розуміння того, що якщо є резонансні справи, чутливі для суспільства, то суд буде ліквідовуватися після завершення їхнього розгляду. Наразі обговорюється питання запровадження законодавчого механізму для вирішення цієї проблеми. Тож на справи Майдану адміністративні зміни с структурі судів не вплинуть»​.

На питання, хто ж вирішуваме, які саме справи є резонансними, а які такими не є, у Вищій раді правосуддя відповіли — із цим механізмом має визначитися ініціатор змін, тобто в Адміністрації Президента.