Ліси Амазонії близькі до знищення. Чи можна це зупинити?

Що відбувається?

Станом на 27 серпня, цього року в бразильських лісах Амазонії зафіксовано понад 40 тисяч пожеж. Це на 128% більше, ніж за аналогічний період минулого року, та на 58% більше середнього показника за останні 5 років. Але все ж менше за рекордні 2004 та 2005 роки, коли у сельві за весь рік реєстрували близько 215 тисяч пожеж.

І хоча ліси Амазонії горять кожного року, зараз є принаймні дві причини бити на сполох.

По-перше, якщо раніше масштаб пожеж частково пояснювався засушливою погодою, цього року таких передумов немає.

Як переконує італійський науковець Джорджо Вак’яно, пожежі є на 99% рукотворними. Супутникові світлини показують, що більшість пожеж відбуваються на межі лісу та господарських ділянок.

Бразильська дослідниця Амазонії Еріка Беренгер підкреслює, що пожежа є лише останнім етапом очистки землі від лісу. Фермери свідомо підпалюють його, щоб на звільненій від дерев території випасати рогату худобу або вирощувати сою.

По-друге, пожежі є наслідком політики президента Бразилії Жаїра Болсонару.

Як і його колега зі США Дональд Трамп, Болсонару з недовірою ставиться до вчених та заперечує глобальне потепління. Болсонару хоче відкрити Амазонію для масштабної агропромисловості та видобування корисних копалин — і вважає механізм захисту довкілля перешкодою.

Після його приходу до влади на початку 2019 року різко знизилося фінансування раніше ефективних природозахисних органів, впала кількість штрафів за порушення експлуатації лісу та зросла кількість дозволів на вирубку дерев.

Гігантські пожежі вирують і в сусідніх Парагваї та Болівії. Але, на відміну від Болсонару, місцеві лідери не заперечують проблеми і намагаються боротися з лихом. До того ж, у Бразилії знаходиться більше 60% амазонської сельви — що робить її роль вирішальною.

Чому це важливо?

Амазонські ліси є гігантським сховищем вуглекислого газу та впливають на клімат у регіоні та всій планеті. Смерть дерев під час пожеж сприяє одномоментному вивільненню гігантських кількостей цього газу, що веде до підвищення світової температури та зміни глобального клімату.

Більше того, науковці підкреслюють, що амазонські ліси близькі до точки неповернення. Вони можуть невдовзі перетворитися на суху савану і втратити ключову роль у регулюванні клімату. Вже знищено близько 20% сельви, а незворотні процеси можуть розпочатися після вирубки 25% площі лісів — а то й раніше. Тому фахівці закликають не лише негайно зупинити вирубку лісів, а заліснити ще мільйони гектарів території.

Крім того, пожежі завдають незворотної шкоди найбільшому на земній кулі різноманіттю тварин та рослин.

Яка реакція влади Бразилії та світових лідерів?

Жаїр Болсонару заперечує масштаби проблеми і відкидає відповідальність за стан Амазонії.

Раніше він припустив, що ліси могли підпалити представники громадських організацій, «щоб завдати шкоди репутації уряду». Коли урядова агенція представила дані про те, що у липні кількість вирубок лісу зросла на 278% порівняно з тим же місяцем минулого року, він назвав їх брехливими і звільнив її керівника, шанованого фізика Рікардо Галвао.

Коли президент Франції Еммануель Макрон закликав розглянути проблему пожеж в Амазонії на саміті Великої Сімки у Біарріці, Болсонару звинуватив його у втручанні у суверенні справи Бразилії і назвав його дії проявом колоніалізму.

Франція та Ірландія пообіцяли заблокувати ратифікацію Угоди про торгівлю між блоком латиноамериканських держав Меркосур та ЄС. Проте Макрон є чи не єдиним важковаговиком світової політики, що рішуче кинув виклик політиці Болсонару. Дональд Трамп навіть не відвідав зустріч, присвячену боротьбі зі зміною клімату. Ангела Меркель та Борис Джонсон висловили занепокоєння, але зазначили, що відмова від Угоди не є виходом.

Під міжнародним тиском Болсонару, хоч і неохоче, але визнав проблему пожеж і задіяв армію, в тому числі літаки, для їхнього гасіння. Проте, хоча раніше міністр навколишнього середовища Тереза Крістіна говорила про брак коштів та неможливість контролювати величезну територію лісів, у вівторок Бразилія відмовилася прийняти кошти зі спеціального фонду Великої Сімки, ініціатором створення якого стала Франція.

Очільник уряду Онікс Лоренцоні заявив, що Франція не може повчати Бразилію після того, як не змогла вберегти від пожежі свій знаменитий собор. Сам Болсонару сказав, що розмовлятиме з Макроном лише після того, як той вибачиться за свої слова — раніше Макрон звинуватив Болсонару у тому, що той порушив обіцянку змінити політику щодо Амазонії.

Це не заважає Болсонару, його синам та міністрам вдаватись до особистих образ Макрона, його дружини та навіть висміювати тремтіння Меркель.

Чи можна зупинити знищення Амазонії?

Еріка Беренгер відзначає, що найбільш посушливим місяцем у Бразилії цього року буде жовтень. Тому нинішні пожежі ще не сягнули свого піку.

Вислані Болсонару літаки можуть дещо стримати поширення вогню. Але без вирішення реальних причин знеліснення — агресивної експлуатації з боку держави та екстенсивного використання сільським господарством — на поступ чекати не варто.

Певну надію дає те, що більшість бразильців виступає за збереження Амазонії. Проте хоча щороку гинуть десятки екоактивістів-захисників лісів, наразі бразильців більше хвилює економічний застій та злочинність. Можливо, щось зміниться, коли наслідки вони відчують на собі — як, наприклад, декілька днів тому, коли дим від пожеж у Амазонії перетворив день на вечір у Сан-Паулу, що знаходиться за тисячі кілометрів від епіцентру пожеж.

Але бразильське суспільство поляризоване, а опозиція досі не може прийти до тями після розгромних антикорупційних розслідувань.

Тому захисники Амазонії, перш за все, сподіваються на тиск ззовні.

Журналіст видання The Atlantic Франклін Фоер переконує, що Болсонару не можна дозволити безкарно знищувати важливий для всієї планети регіон. Адже загроза, яку несе його політика, є не меншим приводом втрутитися у справи Бразилії, ніж розробка хімічної чи ядерної зброї. Необхідні щонайменше жорсткі санкції проти Болсонару та його оточення, які, здається, отримують задоволення від того, щоб «насолити» захисникам Амазонії.

Інші кроки варто спрямувати на пов’язаних із Болсонару агровиробників, які стурбовані тим, що європейці перестануть купувати м'ясо з Бразилії. На такий тиск Болсонару справді реагує. Ще раніше, коли Макрон вперше пригрозив заблокувати переговори про зону вільної торгівлі, Болсонару відмовився від намірів вийти з Паризької угоди.

Зараз угода про торгівлю вже підписана, проте її ще мають ратифікувати парламенти всіх держав ЄС. Якщо Болсонару нічого не змінить, малоймовірно, що вона буде прийнята. Більше того, Фінляндія, яка зараз головує в ЄС, закликала партнерів розглянути заборону імпорту яловичини з Бразилії. Втім, інші європейські лідери не поспішили підтримати цю ініціативу.

Фахівці нагадують, що ЄС — як і інші імпортери бразильських товарів — поділяє відповідальність за мільйони гектарів знищеної сельви. Амазонські ліси піддають вогню, щоб отримати площі для виробництва 120 тисяч тонн яловичини та мільйонів тонн сої, які купують країни ЄС. Європейські та інші покупці повинні зробити більш жорсткими вимоги до сертифікації імпорту з Бразилії і посилити контроль над походженням продуктів на полицях супермаркетів.

В той же час, запропонований Макроном невеликий фонд для фінансування гасіння пожеж — як і особисті пожертви Леонардо ді Капріо та інших зірок — навряд чи щось змінить. Для Болсонару, попри його риторику, кошти не є першочерговою проблемою. Нещодавно він фактично заблокував роботу фонду під керівництвом Норвегії та Німеччини, що за декаду виділив майже 1 мільярд євро на проекти зі стійкого господарювання у лісах Амазонії.

Втім, лише санкцій та закликів до совісті може виявитися недостатньо, щоб переконати уражених економічною кризою бразильців не використовувати свій найбільший ресурс.

Як переконує науковий співробітник дослідницького центру Єврокомісії Джакомо Грассі, поруч із тиском на Болсонару та агровиробників варто посилити вже існуючі міжнародні механізми компенсації, що створюють альтернативи експлуатації сельви.

Наприклад, за добровільним механізмом REDD+ під егідою ООН багатші країни платять біднішим за зменшення знеліснення. Бразилія, як і десятки інших країн, вже отримувала кошти. Проблема у тому, що наразі розмір виплат не компенсує втрачених вигод — десятки мільйонів євро тьмяніють на тлі багатомільярдних витрат на імпорт з Бразилії. Щоб не бути лицемірними, країни ЄС та інші багаті країни повинні негайно підвищити фінансування програми.

Надії додає те, що Бразилія раніше вже показала, що здатна суттєво скорочувати вирубки сельви. У період з 2005 до 2013 року щорічні темпи знеліснення впали на 80%. Допомогло створення ефективної системи контролю та штрафів, значне розширення площі захищених від господарського використання територій та відмова великих трейдерів від купівлі сої, вирощеної на знеліснених ділянках.

Проте на успіх складно очікувати, поки турбота про довкілля справді не стане пріоритетом як для світових політичних лідерів, так і значної частини населення — і поки не буде знайдено ефективних механізмів стримування загрозливих для всієї планети дій політиків — таких, як Болсонару.