Саміт G7 у Франції: суперечки про Росію, сюрприз від Ірану та порятунок «легень планети»

24-26 серпня французьке місто Біарріц приймало 45-й саміт лідерів країн «Великої сімки». На зустріч традиційно приїхали президенти Франції та США, прем’єри Італії, Канади, Японії й Великої Британії та канцлерка Німеччини. Для італійського лідера Джузеппе Конте, який 20 серпня подав у відставку, — цей саміт останній на посаді прем’єра. Для британського, Бориса Джонсона, — перший.

У підсумку лідери «Великої сімки» не ухвалили традиційного комюніке — лише коротку спільну заяву за основними пунктами, які обговорювались на зустрічі. Головні офіційно заявлені теми саміту G7 — боротьба з глобальною нерівністю в світі та дискримінацією жінок, а також зміни клімату.

Але насправді тем для розмови світових лідерів знайшлось значно більше. Зокрема, згадували й українське питання: Ангела Меркель заявила, що Німеччина та Франція працюють над підготовкою саміту лідерів «нормандської четвірки». Його збираються провести в Парижі якомога швидше.

Разом із прем’єром Канади Джастіном Трюдо вона закликала Україну продовжувати реформи. Про що ще говорили під час саміту у Біарріці — в матеріалі Громадського.

Росія повертається?

Росія не бере участі у самітах «Великої сімки» з 2014-го року — відколи її виключили після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Втім, уже другий рік поспіль на зустрічах G7 про неї багато говорять, а саме про її повернення до клубу найрозвиненіших країн світу, який може стати знову «Великою вісімкою».

Це жваво обговорювалося і напередодні саміту. Про те, що повернення Росії можливе, ще 19 серпня під час двосторонньої зустрічі із Володимиром Путіним заявив Еммануель Макрон.

Наступного дня CNN зазначало, що ідею Макрона підтримує Трамп, і вони під час телефонної розмови нібито домовилися залучити Росію до участі в самітах вже 2020-го року.

Втім Макрон уточнює: умова для остаточного повернення Росії — це врегулювання українського питання.

Президент України Володимир Зеленський напередодні саміту теж закликав учасників «Великої сімки» не погоджуватися на повернення РФ, доки вона не поверне Україні анексований Крим, українських політв’язнів і моряків та не припинить війну на Донбасі.

Однак ці умови у Кремлі одразу ж назвали «безглуздими». Голова Європейської Ради Дональд Туск зазначив, що зараз є ще більше причин не приймати Росію до клубу, ніж раніше. Також він закликав наступного року запросити на саміт G7 Україну.

Як минулого року на саміті у канадському Квебеці, так і цього року і Біарріці, на участі РФ найбільше наполягав Дональд Трамп. Британське видання The Guardian зазначає: через це він навіть пересварився зі своїми колегами із «сімки», мовляв, для обговорення питань Ірану, КНДР і Сирії необхідна присутність президента РФ Володимира Путіна.

Трампа в цьому підтримав лише італійський прем’єр Джузеппе Конте, який раніше виступав за зняття санкцій з Росії.

Японія зберегла нейтралітет, а решта лідерів виступили проти. Вони вважають, що повертати Росію до клубу ще «зарано».

Досить жорсткою була позиція прем’єра Британії Бориса Джонсона — він нагадав про причетність РФ до отруєння екс-розвідника Сергія Скрипаля у Солсбері в березні 2018-го.

Отже, Росію поки що не повернуть у «Велику сімку», але Трамп, імовірно, таки запросить Путіна на наступний саміт G7 як гостя. Він може це зробити як «господар» зустрічі: саміт G7-2020 відбудеться саме у Штатах. Як пише Bloomberg, Трамп уже запропонував провести зустріч у Маямі, ймовірно, навіть на його гольф-курорті Trump Doral.

Кремль каже, що Росія не повернеться у «сімку» за бажанням лише одного Трампа. Раніше російська сторона зазначала, що не прагне поновлення участі у G8, а бажає взаємодії в інших форматах.

Іранські санкції і сюрпризи

Іранська ядерна програма, як і очікувалося, теж була у фокусі «Великої сімки». Відносини Ірану й Сполучених Штатів залишаються напруженими після того, як адміністрація Трампа вийшла із ядерної угоди 2015-го року й наклала на Тегеран нові санкції.

Іран у відповідь заявив про поновлення роботи над ядерними технологіями. Усі країни, крім США, виступають за пошук компромісного рішення щодо Ірану, бо вбачають у цьому запоруку міжнародної безпеки.

Зокрема Еммануель Макрон на полях саміту представив Трампу план повернення Ірану до дотримання Спільного всеосяжного плану дій (далі — СВПД).

Французький президент хоче дозволити Ірану протягом обмеженого часу продавати нафту. Як зазначають джерела AFP, Макрон прагне піти на поступки Тегерану, аби той допоміг знизити напруженість у Перській затоці і повернувся до обговорення регіональних проблем.

Водночас американська сторона й чути не хоче про жодні пом’якшення і називає план Макрона «приреченим на провал».

Еммануель Макрон уже встиг обговорити свою ідею із главою іранського МЗС Джавадом Заріфом, коли той був у Франції.

А за два дні до Саміту Заріф несподівано для більшості учасників «сімки» вирішив прилетіти до Біарріцу. Як повідомив The Washington Post, запрошення іранського міністра — особиста ініціатива президента Макрона як господаря саміту, про яку він, однак, не сповістив колег.

Під час кількагодинного перебування у Біаріцці, Заріф провів перемовини з Макроном та міністром закордонних справ Франції Ле Дріаном, а також поспілкувався з учасниками делегацій Німеччини й Великої Британії.

Агентство Reuters зауважує: невідомо, чи досягли значного прогресу в іранському питанні впродовж цих зустрічей. Сам Заріф так відгукнувся про їхній результат: «Шлях, який чекає на нас попереду, складний, втім він вартий того, аби намагатися його пройти», — написав глава іранського МЗС у Twitter. Трамп не зустрічався з іранським дипломатом, зауваживши, що поки «занадто рано». Водночас деякі французькі медіа повідомили, що двосторонньої зустрічі Заріфа з Трампом і не планувалося, втім «присутність представників Ірану й США в одному місці могло дати надію на зменшення напруги».

Економічні й безпекові питання

Британія. Борис Джонсон уперше брав участь у саміті «сімки» як прем’єр Великої Британії. «Це буде перший шанс для Джонсона перемогти або показати себе з поганого боку серед президентів та прем’єр-міністрів, які впливатимуть на майбутнє Великої Британії під час перебування Джонсона на посаді», — пише Time.

На саміті британський прем’єр зробив кілька гучних заяв про вихід країни з Євросоюзу, до якого залишається трохи більше двох місяців. Він наголосив, що замість 39 мільярдів фунтів стерлінгів ($48 мільярдів) відступних через Brexit без угоди, заплатить лише 9 мільярдів ($11 мільярдів). Раніше американський президент Дональд Трамп радив Джонсону взагалі нічого не платити Євросоюзу.

Водночас Джонсон каже, що шанси виходу Британії з ЄС без угоди не пізніше 31 жовтня зростають. Трамп також запропонував Лондону підписати «дуже велику торговельну угоду» після того, як Велика Британія залишить союз. На думку Трампа, досі членство в ЄС лише гальмувало «встановлення тісніших торговельних зв'язків зі США». 

Це може бути одним із перших серйозних кроків для зближення Вашингтона та Лондона. Воно відбувається на тлі з одного боку — виходу Британії з Євросоюзу, з іншого — із численних непорозумінь між ЄС та адміністрацією Трампа.

Японія. Ще одна торговельна угода, яку анонсував Трамп — із Японією. Він назвав її «воістину грандіозною угодою для фермерів і власників скотарських господарств». Торговельний представник США Роберт Лайтхайзер зауважив: угода складається з трьох частин — сільськогосподарської, промислової та цифрової. Але, за його словами, мита на японські автомобілі збережуться і після укладення домовленості.

КНДР. Водночас щодо ядерного потенціалу КНДР Трамп не досяг згоди із японським прем’єром Сіндзо Абе.

На думку американського президента, Пхеньян не проводив ядерні випробування, а лише запускав ракети на короткі дистанції. Абе бачить у цьому порушення резолюції ООН. Також Трамп припустив, що може ще раз зустрітися з лідером КНДР Кім Чен Ином. Втім, коли це станеться, невідомо.

Китай. Трамп із прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо під час саміту обговорили необхідність притягнути Китай до відповідальності за недобросовісні методи ведення торгівлі. Президент США, який веде з Пекіном торговельну війну, заявив: пошкодував про рішення збільшити мита на імпорт з Китаю лише на 5%. Але вже наступного дня анонсував відновлення торговельних переговорів між Вашингтоном та Пекіном.

Лісові пожежі й зміни клімату

Цього року Франція, яка приймає саміт, вирішила зосередитися на проблемах нерівності у різних сферах, «не лише щодо доходів, а й у плані доступу до освіти, охорони здоров’я чи навіть питної води». Для цього формат події дещо розширили, запросивши лідерів Австралії, Буркіна Фасо, Чилі, Єгипту, Сенегалу, Руанди та Південної Африки.

Основне питання охорони довкілля — гасіння масштабних пожеж в амазонських лісах, Еммануель Макрон закликав розглянути детальніше напередодні саміту. Він закликав докласти усіх можливих зусиль, щоби врятувати найбільші тропічні ліси світу, які називають «легенями планети». Під час зустрічі «Великої сімки» її лідери домовилися надати логістичну й фінансову допомогу, обсягом 22 мільйони доларів, у боротьбі з вогнем. Ці кошти, за словами Макрона, Бразилії передадуть негайно, передусім на закупівлю нових пожежних літаків. В останній день саміту взагалі багато говорили про зміни клімату та збереження біорізноманіття — однак Дональд Трамп на дискусію не з’явився. Як пояснили в Білому домі — через те, що «перемовини з представниками Німеччини й Індії затягнулися».

А Еммануель Макрон під час саміту зробив колегам оригінальний подарунок: кожен із них отримав наручний годинник із пластику, виловленого в океанах.