Світ

Листи в прокуратуру: українські активісти домоглися розслідування проти компанії Siemens

Світ/Листи в прокуратуру: українські активісти домоглися розслідування проти компанії Siemens
Зберегти
Вигляд
lead
Прокуратура німецького Гамбурга розслідує порушення санкційного режиму з Росією компанією Siemens. Під слідством ― троє її співробітників у Санкт-Петербурзі, яких підозрюють у постачанні до анексованого Криму турбін для електростанцій, попри санкції Євросоюзу. Слідство розпочали, зокрема, завдяки зусиллям українських активістів, які засипали листами німецьку поліцію та прокурорів.

Як доправляли турбіни

У липні 2017 року на території анексованого Росією Криму раптом опинилися чотири турбіни виробництва німецької компанії Siemens. Це ― попри заборону, передбачену санкціями ЄС у відповідь на російську агресію, постачати на окуповану територію Криму обладнання для енергетичних потреб. Згодом з’ясувалося ― згідно з контрактом, ці турбіни Siemens поставив до Росії начебто для будівництва електростанції у Тамані. Утім, дивним чином вони перекочували до Криму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як турбіни німецької компанії Siemens завезли до Криму в обхід санкцій

Після скандалу, який розгорівся в медіа, керівництво компанії Siemens заявило: мовляв, воно нічого не знало про те, що турбіни використають у Криму. Німці звинуватили своїх російських партнерів у порушенні контракту. Втім, розслідування даних відкритих джерел, яке провели українські активісти Euromaidan Press, свідчить: Siemens не міг не знати, що турбіни попрямують до Криму. За словами авторки розслідування Алі Шандри, Siemens уклав таємний договір із «дочкою» російської компанії «Ростех», голова якої Сергій Чемезов перебуває під санкціями Євросоюзу.

Що з ТЕС?

Турбіни Siemens мали використати для будівництва Балаклавської та Тавричної теплоелектростанцій. Росія будує в Криму дві електростанції загальною потужністю 940 мегават за $ 1,3 мільярда для надійного енергопостачання, обіцяного Кремлем після анексії території.

Обидві ТЕС повинні були запрацювати цього року. Втім, у жовтні стало відомо про аварію на Балаклавській ТЕС ― там прогоріла ділянка покрівлі. Запуск електростанції довелося перенести вже втретє. Зараз перші енергоблоки обох ТЕС працюють у тестовому режимі, а другий запустять не раніше березня 2019 року. Чи пов’язана затримка із розслідуванням постачання турбін Siemens до Криму ― достеменно невідомо.

Будівництво Тавричної теплоелектростанці недалеко від Сімферополя   

Крим.Реалії/Радіо Свобода

Небезпечний прецедент

Історія із турбінами Siemens в Криму може стати небезпечним прецедентом для інших європейських компаній, які бажають вести бізнес з Росією попри санкції, вважає Аля Шандра.

«Порушення санкцій Siemens ― це перший кричущий випадок. І якщо його не буде покарано, значить й іншим можна», ― каже вона. Саме тому активістка разом із групою колег після публікації власного розслідування взялися поширювати інформацію в Німеччині, аби притягнути компанію до відповідальності.

«Наш радник, громадянин Німеччини, почав писати німецькій прокуратурі, викладаючи факти, що свідчать про винуватість Siemens», ― розповідає Шандра. Українські активісти передали інформацію німецьким політикам із партії Зелених, які порушили це питання на офіційному рівні. До тиску у справі Siemens долучилося й посольство України в Німеччині, яке також надсилало матеріали у прокуратуру.

Зусилля не минули марно ― 29 листопада прокуратура Гамбурга почала розслідування проти трьох громадян Німеччини, співробітників компанії Siemens у Росії. Аля Шандра вважає це, зокрема, і своєю заслугою. Саме завдяки активістам справі вдалося дати хід досить швидко, вважає вона:

«Німецька прокуратура працює, але це відбувається повільно. Їх треба інформувати, в них мало ресурсів, це не ФБР у США. Міжнародними економічними злочинами займаються лише 10 людей, і це на весь світ».

Вона сподівається, що, почавши зі співробітників найнижчої ланки, німецькі прокурори зрештою доберуться й до керівництва компанії, яке ухвалювало рішення про постачання турбін до Криму.

Чи працюють санкції?

У деяких країнах ЄС, зокрема, Німеччині та Італії, дедалі частіше лунають голоси, що санкції проти Росії начебто не працюють. Утім, таке враження може складатися через те, що не існує механізму моніторингу їх виконання. Історія з турбінами Siemens ― яскрава ілюстрація. Компанія сподівалася, що її турбіни в Криму просто не помітять, і що навіть після запровадження санкцій можна вести бізнес з Росією як звичайно. Про порушення санкційного режиму першими довідалися журналісти та активісти, і саме тому ця історія набула розголосу. Євросоюз повинен мати механізм контролю дотримання санкцій проти Росії, вважає Шандра, тоді думки про їх недоцільність звучатимуть рідше.

Пов`язані новини