УКРАЇНА

«Людина і мавпа»: як в Японії знайшли український науково-популярний фільм

30 квітня, 2018 15:42
УКРАЇНА/«Людина і мавпа»: як в Японії знайшли український науково-популярний фільм
Зберегти
Вигляд
lead
Тубільці тропічних лісів розставляють пастки, щоб уполювати мавпу. Відтак її доправляють до «Науково-дослідницького притулку мавп», де вчені намагаються довести правдивість теорії еволюції Дарвіна. Так починається науковий фільм «Людина і мавпа» українського режисера Андрія Вінницького.

Стрічку знімали в 1930 році в Сухумі, де діяв притулок. Його багато показували за кордоном. Вочевидь, під час «гастролів» негативи зникли, донині фільм вважався втраченим.

Про те, як знайшли та повернули в Україну перший український повнометражний науково-популярний фільм, розповідає Громадське.Культура.

Кадри з наукового фільму «Людина і мавпа» українського режисера Андрія Вінницького Фото надані Громадському Центром Довженка

Як знайшли фільм

Як це часто буває, великі відкриття стаються випадково. Працівники Центру Довженка, національного кіноархіву України досліджували зв’язки Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) з іншими країнами. У ранні радянські часи українські фільми регулярно виходили в міжнародний прокат, приміром, довженківська «Земля» та «Іван», кінопоема «Навесні» брата Дзиги Вертова Михайла Кауфмана. Дослідники написали запит до токійського архіву National Film Center, щоб отримати перелік українських фільмів, які були в прокаті в Японії в 1920-30-х роках.

Серед каталогів архіву знайшли стрічку з поміткою «Україна». Ним виявився втрачений фільм «Людина і мавпа».

«У нас була версія про фільм «Ясла» Михайла Кауфмана. Це його рання документальна стрічка про дітей. Крім прокату, часто влаштовували тематичні освітні заходи, можливо, на одному з таких і показали фільм «Людина і мавпа» Андрія Вінницького», — розповідає Тетяна Майборода, зберігачка фондів Центру Довженка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Найдорожче українське фентезі: інтерв'ю з режисером «Сторожової застави»

Негатив потрапив до японського архіву ще в 1958 році, одразу після відкриття установи. Згідно із місцевим законодавством, плівка вже вважається власністю Японії, тому негативи не можна вивозити за межі країни. На замовлення Центру Довженка японські колеги зробили плівку-копію і надіслали в Україну.

«Японці зробили дуже хорошу копію. Вона приїхала до нас вже почищена і в готовому до перегляду вигляді. Можна вже переводити в цифру», — каже Тетяна.

Через розбіжності в українському та японському законодавстві, перемовини тривали майже рік. За виготовлення копії японцям заплатили 120 тисяч гривень.

Працівниця архіву Центру Довженка за роботою, Київ, 2 квітня 2018 року Фото: Сергій Захарченко/ГромадськеПлівка-копія втраченого наукового фільму «Людина і мавпа» українського режисера Андрія Вінницького, яку відтворили японські спеціалісти й надіслали в Україну, Київ, 2 квітня 2018 року Фото: Сергій Захарченко/Громадське

Тренд на наук-поп

У часи становлення радянської влади кінематографу приділяли особливу увагу. Адже «з усіх мистецтв кіно — найважливіше».

«Людину і мавпу» створювали в межах програми «лікнепу». Фільм пояснює і намагається довести теорію еволюції Дарвіна. Автор використовує порівняння поведінки новонароджених дітей та мавп, схожість будови скелету, навчальну здібність мавп.

«Хоч сьогодні це всім відомі речі, на той час — це доволі унікальна річ», — пояснює директор Центру Довженка Іван Козленко. За його словами, жанр наукового фільму був на той час у тренді: «Ще з 1919 року знімали агітаційні фільми на соціально-політичну тематику, а згодом з'явилися фільми дослідницькі».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Будинок «Слово»: герої «Розстріляного відродження» під одним дахом

Одним із ключових був фільм «Механіка головного мозку» (1926 рік) Всеволода Пуговкіна. Він у доступній формі пояснював теорію рефлексивності Павлова.

Режисер «Людини і мавпи» використовує кілька візуальних прийомів. Наприклад, у сцені, де зграя мавп пробігає повз камеру, застосовує уповільнену зйомку або рухому інфографіку, коли порівнюють розміри мозку шимпанзе, пітекантропа, неандертальця та людини розумної. До слова, інфографіка протитрована українською мовою. Однак інтертитри збереглися лише з японськими ієрогліфами.

Кадри з наукового фільму «Людина і мавпа» українського режисера Андрія Вінницького Фото надані Громадському Центром Довженка

Що буде з фільмом

За словами Івана Козленка, ще до того, як плівка приїхала до України, вже точно знали, де покажуть фільм: «Спланували показ на фестиваль «Німі ночі» наприкінці червня». Оригінально німий фільм озвучить український гурт Ptakh_Jung. Їх обрали ще під час освітнього проекту для кінокомпозиторів, який проводив Центр Довженка.

«Ptakh_Jung хотіли озвучити неігрове кіно, тому погодилися, що чекатимуть, поки плівка з фільмом не прибуде з Японії. Вони його подивилися і сказали, що все їх задовольняє».

Це не перший приклад знахідок українських фільмів за кордоном. У 2017 році показали відреставрований бойовик «Тарас Трясило». Фільм 1926 року розповідає історію протистояння козаків-повстанців і польської шляхти. Фільм режисера Чардиніна заборонили в Радянському Союзі, плівку втратили. Однак копію знайшли у французьких архівах. Протягом 20-х років українські фільми часто виходили в закордонний прокат. Прослідковуючи маршрути, науковцям, можливо, знову вдасться віднайти загублені та забуті українські фільми.

Працівниця архіву Центру Довженка за роботою, Київ, 2 квітня 2018 року Фото: Сергій Захарченко/ГромадськеПлівка-копія втраченого наукового фільму «Людина і мавпа» українського режисера Андрія Вінницького, яку відтворили японські спеціалісти і надіслали в Україну, Київ, 2 квітня 2018 року Фото: Сергій Захарченко/Громадське

Пов`язані новини