Підозрюваний в організації вбивства Павла Шеремета Андрій Антоненко під час засідання суду, Київ, 3 лютого 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Минуло два місяці від затримання трьох підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета та брифінгу в МВС за участі президента. Тоді Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що журналістам озвучили лише 10% наявної у слідства інформації. Друзі, рідні та побратими підозрюваних не вірять версії слідства. На судових засіданнях завжди людно, а слова прокурора та рішення суддів супроводжуються невдоволеними вигуками. На лаві підсудних наразі троє: військовий Сил спеціальних операцій ЗСУ, музикант Андрій Антоненко відомий, як Riffmaster; лікарка Охматдиту, волонтерка Юлія Кузьменко та військовий медик Яна Дугарь.  

Журналістка hromadske Вікторія Рощина від самого початку працює у судах по цій справі і зібрала найголовніше за два місяці.

4-5 лютого під вигуки «Ганьба!» Печерський суд Києва продовжив запобіжні заходи ще на два місяці Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь. Першим двом — тримання під вартою. Яні Дугарь — нічний домашній арешт. Строки самого досудового розслідування продовжили до квітня 2020-го. За цей час слідство має отримати результати понад 10 експертиз, провести слідчі експерименти, допитати свідків, провести обшуки, додаткові слідчі дії, встановити, хто виготовляв вибуховий пристрій. Ось що озвучило слідство.

Обставини

20 липня 2016 року о 7:45 на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка підірвали автомобіль із журналістом Павлом Шереметом. На місці вибуху знайшли частини з протипіхотної міни МОН-50 (у військовому сленгу «монка» — ред. ). Слідчі з’ясували, що вибухівку встановили вночі під днище авто, а зранку активізували дистанційно. Перед цим злочинці проводили розвідку біля помешкання журналіста, фотографували камери, слідкували за авто.

Андрій Антоненко 

Позиція обвинувачення

За даними слідства, саме Андрій Антоненко є підозрюваним в організації вбивства Павла Шеремета. У вже відомій підозрі, ставшей інтернет-мемом, йдеться про те, що він «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості» створив в зоні АТО організоване злочинне угруповання щоб вбити Павла Шеремета.

Антоненко, за версією слідства, організував та керував цим процесом: розподілив ролі між рештою членів ОЗГ, придбав бойові припаси, забезпечив учасників групи транспортом, збирав інформацію про Шеремета та встановив час вчинення злочину.

Для вчинення вбивства, за версію слідства, учасники групи незаконно придбали у невстановлених осіб електродетонатор ЕДП-р, вибухову речовину «гексоген» та вражаючі елементи протипіхотної міни МОН-50, а саме циліндрики. З них і виготовили саморобний вибуховий пристрій. В ніч з 19 на 20 липня 2016 року Андрій Антоненко з іншою підозрюваною приблизно о 2 годині 34 хвилини опинилися на вулиці Івана Франка. Там жінка заклала вибухівку під автомобіль, на якому їздив Шеремет.

Підозрюваний в організації вбивства Павла Шеремета Андрій Антоненко під час засідання суду, Київ, 5 лютого 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Що озвучило слідство у суді:

  • Андрій Антоненко вдома зберігав макет міни МОН-50. Перед обшуками у грудні 2019 просив Руслана Ярмольченка — брата дружини — цей макет «винести та сховати». Його вилучили в одному з офісів знайомих Антоненка. Експертиза встановила, що це вихолощена протипіхотна міна МОН-50. В ній знайшли рештки речовини на основі гексогену. Така сама була у складі вибухівки, якою підірвали Шеремета;
  • Антоненко у 2016 році жив поряд з місцем вбивства Шеремета. А злочинці, які закладали вибухівку, йшли дворами, тобто, на думку слідства, знали місцевість; 
  • під час обшуків у Антоненка знайшли одяг з принтами — він, за версією слідства, характерний для людини на відео 2016 року з місця закладання вибухівки. Також, слідство перевіряє, чи був Антоненко на місці підриву електроопор на Херсонщині восени 2015 року;
  • висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та британського експерта Івана(Айвона) Бірча : людина, яку зафіксували камери в ніч закладання вибухівки, і Антоненко на кадрах з камери магазина у жовтні 2019 року (це відео слідчі взяли для порівняння — ред.) схожі за невербальною поведінкою та ходою;
  • також слідство заявляє про штучно створене алібі для Антоненка. Йдеться про свідка Олексія Єрмілова, який заявив, що той в ніч перед вбивством Шеремета був у Ворзелі. Про це говорив і сам Антоненко. Пізніше обидва відмовилися від слів, а Антоненко заявив, що в цей час був вдома;
  • слідство встановило зв’язки Андрія Антоненка з іншою підозрюваною Юлею Кузьменко та Інною Грищенко на позивний «Пума». Голос останньої фігурує у телефонних розмовах, які опублікувало МВС, а її чоловік Владислав на позивний «Буча» є майстром з вибухотехнічної справи. Подружжя також є підозрюваними в іншій криманльній справі - замах на життя підприємця з Івано-Франківщини, шляхом закладання вибухівки під автомобіль, яку нібито виготовив сам «Буча». Слідство вважає, що вибуховий пристрій у справі Грищенків має ідентичний склад з тим, яким підірвали Павла Шеремета;
  • Антоненко приховав телефон, по якому з кимось спілкувався перед обшуками у грудні минулого року. А після того, як Антоненко вже був під вартою, він заходив на свою сторінку у мережі ВКонтакте та, можливо, видаляв деяку інформацію;
  • в ніч з 19 на 20 липня Антоненко був неактивним у Фейсбуці та у нього був вимкнений телефон.
Підозрюваний в організації вбивства Павла Шеремета Андрій Антоненко (ліворуч) з адвокатами під час засідання суду, Київ, 5 лютого 2020 року. Речника Сил спеціальних операцій Олексій Нікіфоров (праворуч) просить віддати на поруки Андрія Антоненка
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Позиція захисту та самого підозрюваного:

  • Андрій Антоненко не знайомий з Яною Дугарь, а з Юлею Кузьменко спілкувався виключно через ДТП;
  • у 2016 році, за попередніми оцінками експертів, зріст чоловіка на відео закладання вибухівки був близько 170 см, Антоненко ж — вищий на 10 сантиметрів; 
  • корпус від міни МОН-50 Антоненку подарували військові після одного з концертів. Це під присягою підтвердив музикант Олександр Положинський;
  • перед вступом до Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка перевіряла СБУ. Речник ССО Олексій Нікіфоров просив віддати Антоненка на поруки;
  • сам Антоненко додав, що «не дружить з технікою». А єдине, що він вміє — стрибати з парашутом та міняти струни на гітарі. Він не збирається тікати, корпус від міни — це реквізит, а сховати його він просив тільки тому, що злякався.
Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.
Музикант Олександр Положинський сідчись на суді із обрання запобіжних заходів підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, Київ, 5 лютого 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Юлія Кузьменко

Позиція обвинувачення

За даними слідства, в ніч з 19 на 20 липня Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко, приблизно о 2 годині 34 хвилини прийшли на вулицю Івана Франка. Там Кузьменко прикріпила вибухівку до машини, на якій їздив Павло Шеремет. Після цього вона з Антоненком пішли з місця злочину.

Зранку, приблизно о 7 годині, Кузьменко повернулася на вулицю Франка та в занедбаному будинку, неподалік будинка, в якому жив Шеремет, перевдягнулася у спортивний одяг. Приблизно о 7:21 вона підійшла до будинку Шеремета і почала спостерігати за його автомобілем. Приблизно за 20 хвилин Шеремет вийшов з будинку та сів у авто. Кузьменко повернулася до занедбаного будинку та, переконавшись, що автомобіль від'їхав на безпечну відстань від неї, дистанційно активувала вибухівку. Після вибуху Кузьменко переодягнулася у попередній одяг та покинула місце злочину.

Підозрювана в організації вбивства журналіста Павла Шеремета Юлія Кузьменко (праворуч) з адвокатами під час засідання суду, 23 січня 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Що озвучило слідство у суді:

  • телефон, яким нібито користувалася Юлія Кузьменко і який вилучили під час обшуків у неї вдома, фіксувався біля метро Льва Толстого в ніч з 19 на 20 липня 2016 року о 03:56. Сама Кузьменко говорила, що це телефон її сина, і вона не може пригадати від нього пароль. Експертиза телефону ще триває. Водночас, у Юлії Кузьменко був вимкнений телефон,та вона не була активна у Фейсбуці з 20 години 19 липня по 9 ранку 20 липня 2016 року;
  • експертиза встановила, що жінка на відеофайлах з місця встановлення вибухівки під автомобіль — Юлія Кузьменко; 
  • Ірина Калінкіна, мама Юлії Кузьменко, під час свідчень у суді зазначила, що за ніч до вбивства Шеремета, літак, яким вона та її внук летіли з Туреччини, запізнився і сів у Борисполі приблизно о третій годині ночі. А додому Юлія і батьки повернулися приблизно о 5-й годині ранку. Але за даними Міграційної служби, літак прибув опівночі;
  • за словами Дмитра Кузьменка, колишнього чоловіка Юлії, в ніч з 19 на 20 липня жінка була з ним. Але досудове слідство встановило, що за тиждень до вбивства Шеремета, Юлія була в Одеській області зі співмешканцем Петром Кияном;
  • під час опублікованих телефонних розмов з кількома знайомими Юлія Кузьменко нібито обговорювала «сакральну жертву», а також те, щоб обстріляти Київ з «Градів».
  • також Юлія Кузьменко 28 жовтня 2019 року викладала пост із зображенням Адольфа Гітлера та військовослужбовцями часів нацистської Німеччини у формі зі свастиками. Адвокат заявив, що то нібито був пост про Уінстона Черчілля. Але то був зовсім інший допис, який не виключає публікацію про Гітлера.

Позиція захисту та самої підозрюваної:

  • Юлія не була знайома з іншою підозрюваною у справі — Яною Дугарь, а з Андрієм Антоненком мала не близькі стосунки і познайомилась з ним взимку 2016 року після ДТП;
  • в ніч з 19 на 20 липня 2016 року та зранку Кузьменко була вдома з чоловіком та сином, а також, ймовірно, могла заїхати на роботу;
  • Володимир Ульянов — чоловік, з яким Кузьменко нібито обговорювала «Гради», — підтвердив цю бесіду. Але додав, що мова йшла про російські «Гради», і сама частина розмови вирвана з контексту; 
  • сама Юлія не збирається їхати з країни «в яку за останні роки вклала багато сил та нервів». Вона не вбивала Павла Шеремета, ніколи його не знала, та не розуміє, чому її досі тримають під вартою. Про те, чому в ніч та ранок вбивства у неї був вимкнений телефон заявила, що спала, а коли прокинулась — почала робити інші справи. Натомість, раніше, Кузьменко заявляла, що була на роботі.
Прокурор у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Сергій Зузак (в центрі) під час засідання суду, 23 січня 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Яна Дугарь

Позиція обвинувачення

Слідство встановило, що 15 і 18 липня 2016 року Яна Дугарь здійснювала розвідку поблизу будинку, в якому жив Павло Шеремет, і фотографувала відеокамери в районі.  

Що озвучило слідство у суді:

  • жінка на відео з камер спостереження поблизу місця проживання Павла — це Яна Дугарь. Щоб це з’ясувати, відео порівняли із кадрами Яни Дугарь з камер магазина у листопаді 2019 року. Адвокати подали рецензію проти цієї експертизи — на їхню думку, експерти вийшли за межі своїх повноважень. Але прокурор вважає цю рецензію недійсною; 
  • Яна спілкувалася із подружжям колишніх військових Інною та Владиславом Грищенками («Пума» та «Буча»). Вони — фігуранти справи щодо спроби вбивства бізнесмена з Івано-Франківщини. Його намагалися підірвати міною на основі гексогену — він містится і у складі вибухівки, якою підірвали Шеремета;
  • у листопаді 2019 року, коли «Пуму» та «Бучу» затримали, Дугарь залишилася слідкувати за їхньою квартирою. Чоловік Кузьменко, Петро Киян, перегнав туди з Івано-Франківської області автомобіль подружжя та віддав Дугарь ключи; 
  • впродовж вересня-грудня 2019 року Яна Дугарь 22 рази полишала військову частину 1126. Відтак, 28 листопада Яна перебувала у Львові, у той час, як на офіційний запит у військовій частині повідомили, що вона була на місці. Слідство має сумніви щодо об’єктивності допиту п’яти свідків у суді, які сказали, що Яна була в госпіталі Донецької області у липні 2016 року. Адже допитані ними 27 свідків або не пам’ятають Яну, або не підтвердили її присутність у госпіталі;
  • слідство встановило, що Яна приховувала у себе вдома дві книжки з саперної справи, саперну сумку. І ці речі мала нібито передати людині на прізвисько «Череп». Де зараз ці речі — невідомо.
Підозрювана в організації вбивства журналіста Павла Шеремета Яна Дугарь (в центрі) з адвокатом під час засідання Печерського райсуду, Київ, 5 лютого 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Позиція захисту та самої підозрюваної:

  • Яна не була знайома з іншими фігурантами справи у 2016 році. Зокрема, адвокати зазначили, що Дугарь познайомилась з подружжям Грищенків лише у 2019 році у «VeteranHub», з Антоненком не знайома досі, а з Юлією Кузьменко познайомилась минулого року; 
  • адвокати наголошували на необ’єктивності експертизи ходи, адже для порівняння взяли фото, де Яна у куртці;
  • потерпіла у справі Олена Притула під час допиту зазначила, що 18 липня 2016 року Павла Шеремета не було вдома з 9 до 12 ранку, він поїхав на роботу на автомобілі. Натомість, Яну підозрюють у тому, що вона нібито слідкувала за автомобілем та самим журналістом;
  • адвокати наголосили на нібито невідповідності зросту особи, яка зафіксована на відео 2016 році. Вони продемонстрували відео, на якому зазначили, що зріст дівчини, яка нібито здійснювала розвідку співпадає з дівчиною, яка закладала вибухівку, тобто — 165 сантиметрів. Але Дугарь на десять сантиметрів вище;
  • щодо відлучення з військової частини — це відбувалося у вихідні дні 2019 року, а от у 2016 році відлучитися фактично було неможливо;
  • у суді допитали п’ятьох свідків, які зазначили, що у липні 2016 року Яна Дугарь перебувала у військовому госпіталі в Покровську Донецької області. Виїхати звідти було практично нереально;
  • сама підозрювана вважає справу абсурдом, а розмови, які демонструє прокурор — за 2019 рік.

Інші фігуранти та невстановлені особи

Cеред тих людей, які «можуть щось знати», слідство називало подружжя Грищенків — Владислава та Інну. Також минулого року на допит викликали Івана Вакуленка, якого згодом знайшли застреленим. Саме він, за даними слідства, орендував автомобіль, на якому возив Грищенків до Косового у 2018 році перед замахом на місцевого бізнесмена.

Підозрюваний у замаху на бізнесмена з Івано-Франківщини Владислав «Буча» Грищенко (праворуч) з дружиною Інною «Пумою» Грищенко під час засідання суду, Київ, 4 лютого 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Також слідство говорить про невстановлених осіб, які могли сприяти вчиненню злочину: передавати інформацію, стежити тощо. Наразі не названо осіб, які виготовили вибуховий пристрій, і тих, які продавали складові для нього. 

Серед тих, хто також «може щось знати», слідство називає Петра Кияна — нинішнього чоловіка Юлії Кузьменко. Він також знайомий з усіма фігурантами справи, і після активізації розслідування вбивства Шеремета телефонував Владиславу Грищенку та висловлював бажання покінчити з життям через те, що «багато усього начудив».

На початку лютого заступник голови адміністрації президента часів Януковича Андрій Портнов опублікував записи телефонних розмов, де нібито Владислав Грищенко розмовляє з працівником СБУ Андрієм Омельченком про Івана Вакуленка, про справу Шеремета. Згодом з’явилися записи про те, що нібито саме на Івана Вакуленка подружжя Грищенків могло повісити справу вбивства Павла Шеремета. Також Портнов обіцяв надати докази того, як СБУ фінансувало певних людей, ймовірно, причетних до вбивства Павла. Слідство вже допитало Андрія Портнова, який не виказав джерело злиття розмов.

Сам «Буча» у коментарі hromadske не дав чіткої відповіді на питання про ймовірну співпрацю з СБУ. Натомість, за словами його адвоката, у 2016 році Грищенко співпрацював з МВС, адже брав участь у викритті замовного вбивства фермера з Дніпропетровщини Володимира Зоренка.

Поділитись: