Меморіальний центр «Бабин Яр» зацифрував архіви злочинів нацистів у час окупації Києва

Про це повідомляє пресслужба Меморіального центру.

Документи з’являться онлайн на платформі Центру, яку презентують восени.

Надзвичайна державна комісія займалася збором документальних даних про злочини окупаційного нацистського режиму.

Такі комісії були створені на території всіх республік колишнього СРСР. Загалом Державна комісія розглянула 54 тисячі актів про злочини та 4 мільйони актів про завдані збитки.

Меморіальний центр зацифрував близько 6 тисяч архівних документів з тих, які зберігається у Державному архіві Київської області.

Зокрема, зацифрували акти 11 справ, у яких є інформація про склад комісії, особисті дані постраждалого, інформацію про свідків та матеріальні збитки. В окремих документах зафіксовані факти загибелі рідних від рук нацистів.

Крім того, там є дані щодо злочинів у Бабиному Яру та Дарницькому концтаборі.

У межах проєкту «Імена» Меморіальний центр також зацифрував картотеку трудових реєстраційних карток мешканців Києва та Картотека діячів культури та мистецтва Києва періоду окупації 1941-1943 років, а також документи органів окупаційної влади.

Під час Другої світової війни гітлерівські війська розстрілювали в урочищі Бабин Яр мирне населення, переважно євреїв. 29 вересня 1941 року окупаційна адміністрація наказала всьому єврейському населенню прийти в Бабин Яр, де до наступного дня розстріляли 33 тисячі людей. За різними оцінками, у Бабиному Яру вбили від 70 до 200 тисяч людей.

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» існує з 2016 року, коли право на оренду землі в урочищі отримав благодійний фонд, який фінансують російські олігархи українського походження Михайло Фрідман і Герман Хан.

У вересні 2019 року провели архітектурний конкурс під егідою ЮНЕСКО, де перемогло австрійське бюро Querkraft Architekten — саме за їхнім проєктом у Києві мали збудувати меморіальний комплекс.

Архітектори запропонували прокласти підземну стежку, яка веде до центру з темним і світлим залами. За словами організаторів, так вони хочуть показати шлях жертв Бабиного Яру та «повного занурення суспільства в пітьму насильства».

Пізніше восени 2019 року з’явилася посада художнього керівника, яку обійняв Ілля Хржановський — російський режисер, автор фільму «Дау».

У квітні 2020 року видання «Історична правда» поширила презентацію концепції майбутнього музею, над якою працювала команда Хржановського. У тексті, окрім іншого, йшлося про психологічні експерименти, які можуть бути використані під час створення проєкту в Бабиному Яру. Зокрема йшлося про суперечливий Стенфордський експеримент, де добровольці грали роль в'язнів і тюремників.

Наприкінці квітня низка медійників та діячів культури оприлюднили заяву, в якій закликали звільнити російського режисера Іллю Хржановського з посади художнього керівника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» та поновити діяльність Громадської ради Меморіалу як незалежного органу координації з громадськістю. У заяві вони вказали на непрозорість управлінських рішень та відсутність підзвітності інституції громадськості.

У листі йшлося про те, що методи Хржановського «не мають нічого спільного з вшануванням пам’яті жертв Голокосту» і прагнуть «симулювати» моральні вибори минулих трагедій, а не запобігати їхньому виникненню.