Києво-Могилянська академія пропонує навчання білоруським студентам, яких політично переслідують у їхній країні

Національний університет «Києво—Могилянська академія» пропонує можливості для навчання студентам із Білорусі, які через політичні переслідування не можуть продовжувати навчання у своїй країні.

Про це йдеться у повідомленні вишу.

Так, університет пропонує їм вступ на перший рік навчання бакалаврських і магістерських програм. Також є можливість упродовж 2020-2021 навчального року (під час зимових і літніх канікул) поновитися для навчання на бакалаврських і магістерських програмах (переважно від другого року навчання).

Зарахованим для навчання білоруським громадянам Могилянка гарантує навчання і проживання у гуртожитках за вартостями, передбаченими для громадян України.

З чим пов’язане таке рішення?

В університеті нагадали, що в Білорусі не вщухають масові протести, які розпочалися після серпневих президентських виборів. Викладачі та студенти білоруських вишів стали активними учасниками акцій проти фальсифікацій результатів виборів. Таким чином вони «зазнають політично вмотивованих переслідувань».

«Ми, могилянці, були серед ініціаторів і активних учасників Помаранчевої Революції та Революції Гідності. Ми знаємо, що кожна людина має право на свободу та гідність. Ми переконалися, що кожна людина має право захищати й захищатися, коли ці засадничі принципи підважені», — йдеться у вересневій заяві спільноти вишу.

Що відбувається в Білорусі?

Уже майже чотири місяці в країні відбуваються масові протести через оголошені результати президентських виборів. За даними ЦВК, перемогу з великим відривом здобув Олександр Лукашенко. Однак протестувальники не визнають цих результатів і вимагають визнати опозиціонерку Світлану Тіхановську легітимною президенткою Білорусі.

Попри масові мітинги та акції по всій країні, 23 вересня Лукашенко «по-тихому» провів інавгурацію та фактично зайняв пост президента. Низка країн Євросоюзу, а також Велика Британія, США, Канада не визнали легітимність Лукашенка, ввели санкції проти білоруської влади та закликали до нових виборів.

Україна також не визнала легітимності Лукашенка, а Міністерство закордонних справ України заявило, що офіційно не називатиме Лукашенка президентом Білорусі.