Музей сучасного мистецтва, співпраця з Лувром і завершення довгобуду: яким може бути «Мистецький арсенал»
6 липня відбувся конкурс на призначення генерального директора «Мистецького арсеналу». У ньому брали участь 10 кандидатів. А втім, ніхто не набрав потрібних п'яти балів, тому комісія оголосила повторний конкурс.
Яким розвиток «Мистецького арсеналу» протягом наступних п’яти років бачать його нинішня директорка Олеся Островська-Люта, міністр культури часів Януковича Михайло Кулиняк та колишня директорка музейного комплексу Наталія Заболотна — у матеріалі hromadske.
Продовжувати почате
Олеся Островська-Люта. Чинна директорка «Мистецького арсеналу». Отримала три голоси.
У виступі кандидатка на посаду директора сказала, що планує продовжувати розпочате разом зі своєю командою.
На найближчі п’ять років основні напрями програмної роботи «Мистецького арсеналу» охоплюють сфери музейної, освітньої роботи, сучасного візуального мистецтва, літератури, книжкової справи та меншою мірою сучасного театру й музичного мистецтва.
Важливим фокусом у майбутній роботі Островська-Люта називає музей сучасного мистецтва як окремої програми.
«"Мистецький арсенал" залишається музеєм, який має колекцію національного значення. І так має продовжуватися. Колекціонувати в сучасному світі надзвичайно важко. Один зі способів — колекціонування сучасних творів мистецтва. Інший — археологічні знахідки.
Пропоную колекціонувати за тим принципом, якого вже дотримуємося в "Мистецькому арсеналі" — за принципом ядра та відцентрових кіл навколо нього. Де ядром слугує корпус творів сучасного українського мистецтва, а колами — як артефакти художньої культури в широкому сенсі (рукописи, партитури, елементи декорацій), так і художні твори раніших періодів (наприклад XX ст.)», — каже Островська-Люта.
Слабким місцем «Мистецького арсеналу», на думку чинної директорки, є його інфраструктура. Вона має відповідати міжнародним стандартам і принципам безбар’єрності. Над цим вона планує працювати найближчими роками.
Також важливо завершити всі будівельні роботи.
Управлінські цілі на 5 років, котрі, як зазначає Островська-Люта, великою мірою залежатимуть від фінансування та ресурсів, такі:
- Запустити повноцінне функціонування усіх приміщень «Мистецького арсеналу» з акцентом на збереження старої будівлі.
- Розбудувати команду «Мистецького арсеналу» з огляду на нові потреби (зокрема запуск музею сучасного мистецтва).
- Запустити музей сучасного мистецтва як окрему програму.
- Розширити книжково-літературну й театральну програми «Мистецького арсеналу» та перезапустити «Книжковий Арсенал» у ліпшій інфраструктурі.
- Розбудувати діджитал у роботі «Мистецького арсеналу».
- Поглибити презентування історичної частини колекції «Мистецького арсеналу» та колекції, у складі якої є мистецтво XX століття.
Інституції, на які Островська-Люта пропонує орієнтуватися: BOZAR у Брюсселі та Гумбольдт-Форум у Берліні.
Співпраця з Лувром
Михайло Кулиняк. Міністр культури часів Януковича. На голосуванні отримав найбільше балів — 4.
На його думку, «Мистецький арсенал» як музейний комплекс має бути об'єднавчою платформою музеїв та пам’яток України.
«Я завжди відстоював позицію, за якою скарби мають залишатися на своїх місцях. Тому що це живить простір, де вони перебувають, і є важливим джерелом для розвитку наших регіональних обласних музеїв. А "Мистецький арсенал" має бути тим місцем, де представлений кожен музей України».
Кулиняк планує посилити роль «Мистецького арсеналу» в культурній дипломатії. Також він хотів би втілити усі попередні міжнародні домовленості, які досі залишаються відкритими. Зокрема з Лувром.
«Відкриваючи виставку творів Пінзеля у Луврі та маючи безпосередній контакт із ректором, президентом Лувру, співпрацюючи з ними напряму, нам вдалося зав'язати дружні стосунки з цим найбільшим музеєм у світі. І серед потенційних, поки не втілених, можливостей є співпраця зі школою Лувру щодо спільних археологічних досліджень, проведення спільних мистецьких та музеєзнавчих конференцій».
Напрямки розвитку «Мистецького арсеналу», за якими збирається працювати Кулиняк:
- «Мистецький арсенал» має залишатися демонстраційною моделлю культурної політики.
- Креативний кластер України. Таке позиціювання, на думку Кулиняка, посилить його інвестиційну привабливість і дасть можливість залучати не тільки державне, а й приватне фінансування/користування. «»Ми всі розуміємо, що державно-приватне партнерство може значно прискорити завершення всіх капітальних робіт в Арсеналі».
- Успішні музейні проєкти «Мистецького арсеналу» вже продемонстрували спроможність цієї інституції стати об'єднавчою платформою для організації музейної справи та ревіталізації культурної спадщини.
Завершити довгобуд
Наталія Заболотна. Очолювала «Мистецький арсенал» у 2010-2016 роках. Отримала один голос.
Однією з основних цілей, яку колишня директорка озвучила у своїй програмі розвитку на наступні п’ять років, є закінчення будівництва «Мистецького арсеналу».
У 2021-му Заболотна планує завершити проєктування «Мистецького арсеналу» — приступити до активної розбудови та реставрації музеєфікації комплексу. До 2024 року будівництво та реставрація об’єкта мають бути закінчені.
Пріоритетною місією та візією «Мистецького арсеналу» Заболотна називає музей:
«Він має стати титульним музеєм України. Адже в одній з найбільших країн Європи досі немає музею такого масштабу, як Метрополітен чи Лувр. "Мистецький арсенал" своїм архітектурним потенціалом може заповнити всі прогалини, які існують у музейному середовищі нашої країни».
Заболотна наголошує, що формування колекції «Мистецького арсеналу» також має бути одним із пріоритетів. Насамперед це має бути колекція сучасного мистецтва, що повинна становити 50% музейного простору.
Під час презентації Заболотна повсякчас нагадувала про свої досягнення як колишньої директорки установи. У 2015-му на квитках вдалося заробити 11 мільйонів гривень. Тому Заболотна й надалі ставить за мету заробляти і збільшувати кількість відвідувачів.
Протягом 2011-2016 років «Мистецький арсенал» відвідали приблизно три мільйони людей. До кінця 2026-го Заболотна планує приймати орієнтовно 5 мільйонів людей на рік.
- Поділитися: