На борту затриманого біля Гібралтару танкера є українці

На борту іранського танкера Grace 1, який затримали 4 липня біля Гібралтару, є громадяни України.

Про це повідомляє Sky News з посиланням на представника влади Гібралтару.

За його словами, екіпаж танкера здебільшого складається з індійців, однак там також є пакистанці і українці. Разом з тим він не уточнив кількість українців.

За інформацією «BBC News Україна», консул України звернувся до влади Гібралтару з проханням підтвердити чи спростувати наявність серед членів екіпажу громадян України. У своїй відповіді правоохоронці заявили, що членів екіпажу розглядають як свідків, а не підозрюваних.

Нагадаємо що супертанкер Grace 1 затримали рано вранці 4 липня поліцейські і митні органи Гібралтару за підтримки загону британських морських піхотинців.

Grace 1 перевозив нафту з Ірану до Сирії. Це перший випадок, коли європейська влада захопила танкер за нібито порушення санкцій проти Сирії, які діють з 2011 року.

Санкції проти Ірану

Після повалення шаха Мохаммед Реза Пахлаві і приходу до влади аятоли Рухолла Мусаві Хомейні на хвилі Ісламської революції (1978-1979), відносини США та Ірану різко загострилися. Кульмінацією стало захоплення в заручники американських дипломатів у Тегерані 4 листопада 1979 (звільнені в січні 1981 року, спецоперація «Канадська хитрість»). Результат — розрив дипломатичних відносин і введення перших санкцій Вашингтона проти Іламської Республіки Іран, зокрема ембарго на постачання іранської нафти у США.

У наступні роки, звинувачуючи Тегеран у підтримці тероризму і розробці ядерної зброї, Вашингтон неодноразово вводив або посилював вже діючі обмежувальні заходи відносно цієї країни, зокрема в нафтовій сфері.

20 січня 2014 року, коли набула чинності «ядерна угода», підписана 24 листопада 2013 року Іраном і «шісткою» міжнародних посередників — Великою Британією, Китаєм, США, Францією, Німеччиною та Росією, Вашингтон послабив санкції відносно експорту іранської нафти, призупинив обмеження для іноземців, навіть на транзакції, пов'язані з експортом іранської нафтохімічної продукції. У листопаді 2014 року припинено дію санкцій США щодо третіх країн.

У своїй передвиборчій програмі президент США Дональд Трамп обіцяв протидіяти зміцненню Ірану як головного, на його думку, спонсора ісламського тероризму. 13 жовтня 2017 року він виклав більш жорстку стратегію Вашингтона по відношенню до Тегерану, згідно з якою США мають намір протистояти його «дестабілізуючому впливу».

8 травня 2018 року Трамп заявив, що Сполучені Штати вийдуть з угоди щодо іранської ядерної програми й відновлять санкції проти Ірану. Іран назвав вихід США з ядерної програми «незаконним».

У листопаді 2018 року старі санкції проти Ірану, що включають заборону на закупівлю нафти, відновлені в повному обсязі. Сполучені Штати надали деяким країнам тимчасові дозволи на закупівлі нафти в Ірану (дійсні до травня 2019 року). 22 квітня 2019 року американська адміністрація оголосила, що не буде продовжувати терміни дії цих винятків.

Автор: Андрій Андрійченко