Накопичувальна пенсія. Хто й коли платитиме за старість у достатку

Яка ситуація з пенсіями?

Середня пенсія, хоч і зросла за останні 2,5 року, усе ще невелика — 4470 гривень.

Мінімальна — взагалі копійки — 2093 гривні.

За даними Мінсоцполітики, в Україні нині 10,7 мільйона платників єдиного соціального внеску і 10,8 мільйона пенсіонерів. Тобто на одного пенсіонера — один працівник.

«Це є дуже небезпечним і поганим показником, тому що зазвичай у міжнародній практиці бажано, щоб хоча б двоє зайнятих працею припадало на одного пенсіонера», — зазначила перша заступниця міністра відомства Дарина Марчак під час публічних консультацій щодо цієї реформи у профільному комітеті Верховної Ради.

А як вплинула війна?

Повномасштабне вторгненняросії зробило ситуацію ще більш критичною. Багато працездатних виїхали за кордон, тож кількість платників єдиного соціального внеску, який наповнює Пенсійний фонд, зменшилась.

Крім того, зросла кількість тих, хто має право на підвищені пенсії, зокрема — військових пенсіонерів. Через війну їх ставатиме ще більше. І це також впливатиме на Пенсійний фонд.

Що пропонує влада?

Нині українці забезпечують собі майбутні пенсії, сплачуючи єдиний соціальний внесок та формуючи страховий стаж. Паралельно з цим можна добровільно накопичувати «на старість» через недержавне пенсійне страхування. Громадян, які це роблять, за даними Мінсоцполітики, сьогодні тільки 9%.

І от влада взялася оновити цю концепцію та запровадити накопичувальну пенсійну систему.

Хто і скільки платитиме?

У проєкті закону пропонується, що розмір накопичувального внеску, який за людину сплачуватимуть роботодавці, становитиме: 1% від заробітної плати в перший рік запровадження другого рівня пенсійних накопичень, 1,5% — у другий, 2% — у третій та наступні роки. Ці витрати перші три роки держава роботодавцю компенсує.

Додатково до цих коштів на індивідуальні рахунки людини будуть надходити гроші з держбюджету — на паритетних засадах із роботодавцями: від 1% до 2%. Збереження коштів гарантує держава.

Після трьох років адаптації громадяни матимуть змогу сплачувати пенсійні внески на паритетних умовах із роботодавцями. Умовно, якщо українець готовий сплачувати 3% від зарплати, то такий самий відсоток мусить платити і його роботодавець. Максимальний поріг такого відсотка ще узгоджують.

Окремо громадяни, які мають будь-які заощадження, можуть скерувати їх на свій накопичувальний рахунок для збільшення майбутньої пенсії.

Куди йтимуть кошти?

Накопичувальна пенсійна система передбачає, що відрахування із зарплати українців надходитимуть не до Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки до Державного накопичувального пенсійного фонду. Цей орган, якщо депутати схвалять відповідний законопроєкт, планують створити 2023 року.

У майбутньому, за декілька років після впровадження системи, кошти йтимуть на рахунки із трьох джерел:

• внесок роботодавця;
• внесок держави на паритетних із роботодавцем засадах;
• добровільні внески громадян.

Планується, що через «Дію» українці зможуть дізнаватися, скільки коштів у них назбиралося на майбутню пенсію. Такий механізм дасть змогу бачити, як працює накопичення, та сформувати звичку цікавитися: «А що з моїми пенсійними грошима?»

Накопичувальна пенсійна реформа торкнеться тільки офіційно оформлених працівників віком до 55 років. Решта й далі отримуватимуть пенсії з Пенсійного фонду.

Який плюс державі?

Пенсійні накопичення не «лежатимуть на рахунку». Їх одразу будуть вкладати в економіку країни. Уряд обіцяє, що накопичення українців інвестуватимуть лише в «найнадійніші інструменти»: депозити, банківські метали, нерухомість, землю тощо.

Що отримає пенсіонер?

У підсумку пенсіонер матиме звичну нині солідарну пенсію та окремо накопичувальну. Він буде бачити суму на своєму рахунку й сам вирішить: отримати все одразу, поділити гроші частинами на певний період чи отримувати довічно. За бажанням почати отримувати накопичувальну пенсію можна пізніше, ніж солідарну.

Тобто накопичені кошти при настанні пенсійного віку людина може забрати одразу, якщо там невелика сума. Влада планує встановити поріг, допустимий для зняття повної суми. Якщо накопичена сума перевищуватиме цей ліміт, зняти всі кошти можна буде в разі надзвичайної ситуації (наприклад, хвороби). В іншому разі знімати можна буде частинами, з певним проміжком часу.

Інший варіант — поділити рівними частинами для отримання пенсії. Наприклад, на рахунку українця є 500 тисяч гривень. Він може розділити цю суму на 120 місяців (10 років по 12 місяців) і тоді отримуватиме по 4166 гривень щомісячно.

Третій варіант — довічна пенсія. Для її отримання українець має обрати для себе компанію зі страхування життя та передати їй усю накопичену суму. І вже ця компанія індивідуально прорахує, яку суму виплат громадянин зможе отримувати щомісяця до кінця своїх днів.

Чи можна отримати гроші раніше?

Так. В окремих випадках пенсійні накопичення можна буде використати до виходу на пенсію. Зокрема, на лікування в разі критичного стану здоров’я — для себе чи членів родини. Також це стосується набуття інвалідності І або ІІ групи. А ще українець зможе забрати свої пенсійні накопичення, якщо переїжджає до іншої країни.

У разі смерті людини до настання пенсійного віку її накопичення перейдуть спадкоємцю. Хто саме ним має бути, українець зможе визначити сам.

Які є ризики?

Очільниця Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова каже про неоднозначне ставлення до запуску накопичувальної системи. Вона зауважує, що весь фінансовий тягар на найближчі роки лягає винятково на держбюджет. І це тоді, коли економіка падає через війну.

«От як сьогодні все лежить на бюджеті… Ну, яка різниця — у формі Пенсійного фонду чи державного бюджету, на публічних фінансах і на зобов'язанні держави — отак воно і лишиться. І мене це дуже турбує, тому що одним із завдань і дуже важливим завданням запровадження обов'язкової накопичувальної системи є, з моєї точки зору, якраз розподіл зобов'язань щодо відповідальності», — зазначає Лібанова.

А член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Юрій Бойко вважає «хибним і спотвореним уявлення», що 2-3 відсотки відрахувань мають забезпечити мільйони накопичень на пенсії. За його словами, система потребує доопрацювань і «ліпше її на пів року пізніше запустити, ніж запустити неякісно».

Коли реформа запрацює?

Наразі законопроєкт №2683 щодо накопичувальної пенсії доопрацьований Комітетом соціальної політики та захисту прав ветеранів. Коли його узгодять, винесуть на розгляд парламенту. Чинна його редакція передбачає, що внески потрібно буде робити з 2024 року, а 2023-й стане роком підготовки.

Для запровадження реформи ще потрібно ухвалити значну кількість нормативних актів Кабміну та Нацкомісії з цінних паперів. За оцінками уряду, йдеться приблизно про сто нормативних актів. Після цього ще треба передбачити фінанси в бюджеті та розробити необхідні ІТ-рішення.