«Нас дуже багато, нехай готуються». Як працює рух спротиву «Жовта стрічка» на тимчасово окупованих територіях

«Крим — час повертатися», «російський паспорт позбавляє майбутнього», «До перемоги залишилося ще кілька бавовн» — такі проукраїнські графіті, листівки та плакати дедалі частіше з'являються в тимчасово окупованих містах України й на півострові Крим. Від початку широкомасштабного вторгнення українці намагаються будь-якими способами показати окупантам, що їм тут не раді: влаштовують мітинги, йдуть у партизани, здають позиції росіян та створюють рухи спротиву. Громадянський рух «Жовта стрічка» — один із них.

Про діяльність руху, переслідування, мітинги та роботу на окупованих територіях розповідає один із засновників руху. З міркувань безпеки залишаємо розповідь анонімною. 

Від Вовчанська до Херсона

Наша діяльність розпочалася після того, як 27 квітня ми організували мітинг у Херсоні. На нього прийшли близько 500 людей, але їх потім розігнали росіяни. Одна жінка навіть загинула через звірську поведінку росгвардійців. Тоді акцію досить активно висвітлювали ЗМІ, а тег «Херсон» увійшов у твітері до топ-5 за тегами. Ми зірвали плани росіян щодо організації референдуму про створення ХНР (Херсонської народної республіки).

Наступні мітинги влаштували в Новій Каховці, Бердянську, Мелітополі та Херсоні 9 травня. Ці мітинги теж швидко розганяли російські військові. Одного нашого активіста зачинили в підвалі, ФСБшники потім порадили йому поїхати з Херсона. Добре, що тоді ніхто не постраждав.

Третій мітинг робили у Криму. Це був таємний мітинг на 400 людей. 19 травня ми зібралися в Сімферополі. Було надзвичайно важко зібратися такою кількістю людей. Ми поділилися на групи, дехто збирався в підвалі, дехто — у ТЦ, коворкінгах, кав'ярнях. Ми роздали активістам плани дій, проговорили з ними, встановили контакти. Це був наш перший такий мітинг-збори у Криму.

Ми працювали й продовжуємо працювати на всіх тимчасово окупованих територіях України — від Вовчанська до Херсона, включно з Кримом.

«Активіст має 5-7 секунд, аби наклеїти листівку, швидко сфоткати й утекти»

Між собою ми спілкуємося і плануємо наступні заходи у платних vpn-месенджерах. У кожному місті є свій координатор, який організовує активістів та роздає завдання.

Зазвичай ми приходимо на місце, де плануємо розклеювати листівки чи малювати графіті. Дивимося, чи нікого нема, де можна переодягнутися, чи нема патрулів. Активіст має 5-7 секунд, аби наклеїти листівку, швидко сфоткати й утекти. Ми просимо наших активістів, аби в якомусь конкретному місці були листівки, а вони вже по змозі їх розклеюють з урахуванням безпекових моментів.

Листівки ми вважаємо одним із найефективніших методів донесення інформації до людей, тому часто використовуємо саме їх. І плануємо ще більше їх поширювати. Крім того, зазвичай на графіті йде більше часу, а це значить, що активіст має довше перебувати на одному місці.

«Нас у Криму близько тисячі» 

Нині ми ледь не єдиний рух, який працює активно та регулярно там. Активність на півострові досить велика: Керч, Алушта, Сімферополь, Ялта, Феодосія, Євпаторія, Судак, Партеніт — у всіх цих містах є люди, які доєдналися до нашого руху. Але в Криму найважче працювати саме через безпекову ситуацію там і постійні переслідування активістів протягом цих років. Однак, попри це, ми знайшли підтримку серед населення. У нас є численні активісти, які малюють графіті, розклеюють листівки та плакати. Люди продовжують долучатися до нашого руху.

Окупанти відкрили на нас полювання в Керчі. Радник так званого глави Криму Сергія Аксьонова сварився, що хтось розклеює листівки в Керчі. Вони зараз погрожують нам, що знайдуть і посадять до в'язниці. А втім, поки жодного нашого активіста не затримали. Ми продовжуємо працювати, і нас стає тільки більше.

Лише в Криму близько тисячі людей, які належать до руху «Жовта стрічка». Якщо в такий спосіб можна передати повідомлення до спецслужб рф, то я скажу: «Нас дуже багато, нехай готуються».

«росіяни розуміють: відлік їхнього перебування в Криму пішов на місяці» 

Людей окрилює факт українського контрнаступу на Харківщині, Донбасі та півдні України. Це дає людям віру, що Крим повернеться назад до України. Також це впливає на самих росіян. Вони розуміють, що відлік їхнього перебування на півострові пішов на місяці. росіяни продають квартири, колаборанти вже розписують шляхи втечі, перевезення своїх сімей із Криму, переказують гроші до російських та турецьких банків. Усі ці сигнали свідчать, що відлік пішов на місяці. Ми віримо, що в Криму все тільки починається.

«Передаємо інформацію СБУ та поліції»

Окупантів намагаємося давити інформаційно. Показуємо ворогу, що йому тут не раді. Щодо радикальнішого, збройного опору — це більше до силових органів України. Ми співпрацюємо з ними, як відповідальні громадяни, — передаємо інформацію СБУ, поліції щодо колаборантів та їхньої діяльності. Ми бачимо, що переважна більшість людей на тимчасово окупованих територіях підтримують Україну.