Навчання під час та після карантину. Як працюватимуть дитячі садочки, школи та університети

Початок навчального року понад два десятки районів і міст України зустрінуть у червоній зоні. Діти там навчатимуться дистанційно щонайменше до 6 вересня. Але більшість українських навчальних закладів у зелених, жовтих та помаранчевих зонах, тому починають працювати офлайн вже наступного тижня. hromadske вже писало про особливості «кольорового карантину» в освіті та про міжнародний досвід навчання під час пандемії. Тепер розповідаємо, які зміни відбудуться у садочках, школах та університетах та які з цих змін збережуться і після карантину.

Освіта у нових реаліях

Формально навчальні заклади та місцева влада можуть самі визначати, як відбувається навчальний процес. На практиці головний санітарний лікар країни буквально за тиждень до початку навчального року — 22 серпня — встановив єдині для всіх навчальних закладів правила роботи.

Серед основних вимог:

• Учні, крім 1-4 класів, мають носити маски поза класами, якнайменше пересуватися між кабінетами, за можливості вчитися надворі.
• Вчителям мають перевіряти температуру — вона не має перевищувати 37,2 С.
• На входах мають стояти антисептики, в туалетах — рідке мило, паперові рушники або електросушарки.
• Поверхні мають дезінфікувати щодня, а кімнати провітрювати після кожного заняття.

Батьки мають пояснити дітям, що навчання тепер буде у незвичному форматі, що тепер не можна ділитися пляшкою з водою або їжею з друзями, навчити дітей правильно мити руки, носити маску. На сторінці колишньої в.о. міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун є детальні рекомендації щодо такої розмови.

Школи змішаного формату

Відновлення навчання офлайн — необхідність. І школи, і суспільство ще не готові до виключно дистанційного навчання.

Минулого року лише 38,3% українських шкіл мали доступ до швидкісного інтернету, понад 4 млн українців мешкають у селах, де теж немає якісної мережі (дані МОЗ та Мінцифри). Згідно з опитуванням Міністерства цифрової трансформації, 53% населення країни мають цифрові навички нижче середнього рівня за методикою ЄС.

Офіс освітнього омбудсмена провів онлайн-опитування батьків щодо форми навчання дітей під час карантину. Опитування не є репрезентативним, але дозволяє ідентифікувати проблеми, з якими стикнулися родини. Дві третини опитаних зазначили, що вдома недостатньо техніки, аби дитина могла вчитися онлайн.

Держслужба якості освіти провела своє онлайн-опитування і виявила, що більшість батьків, учнів та вчителів негативно відгукуються про дистанційне навчання.

Ще одна проблема — програмне забезпечення. Більшість шкіл не мають власних систем управління навчанням. Під час карантину їм довелося опановувати хмарні рішення. За даними центру «Освіт Аналітика», найпопулярнішими в Україні є програми Moodle та Google Classroom. Деякі заклади використовують WebTutor, iSpring, Collaborator, SAP LSO, Edmodo, Мій клас та ClassDojo.

Ірина Хміль, директорка львівського ліцею імені Івана Пулюя, наголошує на змінах у поведінці батьків та учнів — вони навчилися самоорганізуватися, комунікувати онлайн, більше експериментувати. «Найшвидше зорієнтувалися саме учні», — каже Хміль.

Однак, пані Ірина впевнена, що технології не зможуть замінити необхідність особистого контакту: «Живе спілкування, особливо в початковій і середній школі, — обов’язкове, адже дитина вчиться разом із вчителем. Вчитель для неї сьогодні і коуч, і модератор, і фасилітатор. Важко також працювати дистанційно з дітьми з аутизмом». 

Ймовірно, після карантину у школах будуть застосовуватися змішані формати навчання з онлайновими та офлайновими складовими. Потреби у виключно онлайнових школах не буде. Водночас правила безпечної епідповедінки та цифрові навички залишаться.

Гнучкі дитячі садочки

Голова The Lego Foundation Оксана Роман каже, що карантин виявив усі недоліки української освіти: «Освіта не може бути формальною, якою вона у більшості є... Важливі не шаблони і плани, а гнучкість».

На самому початку карантину педагоги залишились наодинці із проблемами: далася взнаки недосконала комунікація всередині закладів освіти та з батьками дошкільнят. А батьки вимушено почали проводити більше часу з дітьми, і виявилося, що це важливо.

«Багато батьків виявилися до цього не готовими, бо не розуміють, як з дитиною грати, які казки читати, які розвивальні канали використовувати... Звісно, нам дуже потрібна гнучка політика роботодавців щодо батьків, які виховують дошкільнят. Ми ще маємо провести широкий діалог і побудувати систему, де батьки змогли б більше приділяти часу дітям», — каже пані Оксана.

Реформа ринку праці, яку розпочав ще попередній уряд, могла б легалізувати дистанційну, проєктну роботи та роботу фрілансерів та нормалізувати ситуації, коли дитина ходить у садочок не з ранку до ночі, а на погодинно, або лише у першій чи лише у другій половині дня. Садочки вже не «камери зберігання» для дітей пролетаріату, а місце для соціалізації та навчання дошкільнят, карантин лише прискорив цю трансформацію.

Студенти вчаться вчитися

«Дистанційна освіта — це не просто перенести навчання в Zoom таким, яким воно було в аудиторії. Це принципово інший формат», каже Єгор Стадний, ексзаступник міністра освіти і науки. Але деякі університети досі надсилають завдання студентам та очікують від них письмові роботи.

Як змішана, так і дистанційна освіта стануть після карантину повноцінною послугою, поширеною формою здобуття вищої освіти.

«Глобальна конкуренція в освіті буде дуже жорсткою. Після пандемії університети будуть використовувати здобутий досвід для того, щоби виходити на нові ринки. За українських абітурієнтів змагатимуться європейські університети. Якщо українські університети почнуть активно удосконалювати свої дистанційні форми навчання або вводити змішані, вони зможуть дати конкурентну відповідь на неминучу експансію. Ба більше, самі зможуть виходити на нові ринки», — сподівається Стадний.

Фінансові обмеження

Цифрова трансформація освіти — дороге задоволення. Водночас вже під час карантину депутати вилучили з бюджету Міносвіти 4,9 млрд грн на користь антикоронавірусного Фонду. В етері «Радіо НВ» освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що «уряд не дає грошей для того, щоб освіта могла захищатися». Він звернувся до прем'єра з проханням виділити освітянам цільову субвенцію на подолання негативних наслідків епідемії COVID-19. Про міжнародну експансію українських університетів наразі не йдеться.

Авторка: Маргарита Тулуп