Міст через Керченську протоку, що з'єднує анексованиій Крим із російським Таманським півостровом, 26 листопада 2018 р. Ввечері 25 листопада російські прикордонники захопили три українські військові судна, коли ті проходили Керченську протоку, прямуючи із Одеси в Маріуполь. За даними Генштабу ЗС України на кораблях перебували 23 військовослужбовців, шістьох моряків поранено, важко поранених двоє
Фото: EPA-EFE/STRINGER
Плановий перехід 25 листопада українськими буксиром «Яни Капу» та катерами «Нікополь» і «Бердянськ» з Чорного до Азовського моря закінчилася стріляниною. Прикордонна служба ФСБ РФ застосувала зброю та захопила кораблі.

Що з нашими військовими?

На трьох українських кораблях перебували 23 військовослужбовців. За даними Генштабу ЗС України, шістьох моряків поранено, важко поранених двоє.

За інформацією російської уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової, постраждали троє — вони з «легкими пораненнями» перебувають у 1-й міській лікарні Керчі. Інші — на допитах.

Стріляти росіяни почали, коли українські кораблі вийшли з 12-мільної зони узбережжя окупованого Криму. Це — виключна морська економічна зона України, яку після окупації Криму Росія вважає своєю. За словами Головнокомандувача ВМСУ Ігоря Воронченка, українські моряки у відповідь не стріляли: «чинили фізичний спротив».

Захоплені кораблі пришвартували в Керчі на Генуезькому молі. До окупації Криму там був причал Керченського загону морської охорони, тепер — загін Прикордонної служби ФСБ РФ.

Захоплені український військовий корабель «Нікополь» і буксир «Яни Капу» пришвартовані в порту Керчі на Генуезькому молі, 26 листопада 2018 року. 25 листопада біля Керченської протоки російське судно протаранило український буксир та пошкодило його. Згодом російські катери заблокували українські та обстріляли їх. Поранення, за даними ВМС, дістали шестеро українських моряків
Фото: EPA-EFE/STRINGER

Чому вони йшли туди?

Детально про мету походу трьох українських кораблів з Одеси до Маріуполя 25 листопада не повідомлялося. Марія Уманець, дружина пораненого українського військовослужбовця Андрія Артеменка, каже, що завданням екіпажу була передислокація кораблів до Бердянська. Раніше уряд України анонсував створення військової бази Військово-морських сил України на Азовському морі через дії Росії в регіоні.

Коли ми почали розбудовувати флотилію на Азові?

Від початку російської збройної агресії українські сили на Азовському морі представлені 23 загоном Морської охорони Державної прикордонної служби. Загалом це 18 катерів і кораблів. 7 з них від початку базувалися в Маріуполі. Ще 11 — вийшли з Керчі спершу до Бердянська, а потім до Маріуполя.

Будівництво морської бази в Бердянську почалося наприкінці 2016 року. Перед цим туди з Миколаєва перекинули 501 батальйон морської піхоти, який до окупації Криму базувався в Керчі.

Чому ми почали це робити?

Активна розбудова української флотилії на Азові почалася після загострення Азовської кризи. Навесні 2018 року, після встановлення арки Керченського мосту росіяни почали зупиняти громадянські судна, які прямували до українських портів Бердянська та Маріуполя. До того часу на Азові втратили два українські катери, один з яких згодом удалося повернути до строю.

6 вересня 2018 року Рада національної безпеки та оборони України затвердила комплекс заходів з посилення військово-морської присутності в акваторії Азовського моря. На Азові вирішили створити корабельно-катерне угрупування ВМС ЗСУ, розбудувати інфраструктуру, забезпечити підрозділи берегової оборони новітньою високоточною ракетною зброєю тощо.

Уже за два дні після рішення РНБО на вулицях Бердянська бачили автомобільні платформи, які везли два бронекатери «Лубни» та «Кременчуг» проекту «Гюрза-М». Пізніше їх спустили на воду. Імовірно, саме вони 25 листопада вийшли на підтримку українських кораблів, які блокувалися росіянами в районі Керченської протоки.

Чи виникали у наших кораблів проблеми із цим раніше?

20 вересня з Одеси до Бердянська вийшли пошуково-рятувальне судно проекту А500 «Донбас» та буксир «Корець». Ці судна мали використати для формування бази ВМС у Бердянську.

Уже тоді проходу українських кораблів намагалися завадити — переслідування почалося ще з Севастополя двома кораблями. Вже під Керченським мостом «Донбас» і «Корець» проходили під супроводом флоту росіян: одного буксиру, двох катерів «Раптор» зі спецназом Чорноморського флоту, корабля берегової охорони «Світлячок», 3 катерів проектів «Мангуст» і «Чібіс». З неба росіян прикривала військова авіація.

Тоді, на відміну від передислокації 25 листопада, українські військові погодилися прийняти на борт лоцмана з окупованої Керчі для проводки Керч-Єнікальським каналом.

19 листопада за участі буксира «Корець» і катера «Кременчук» проводили військово-морські навчання в Азовському морі. Уперше на Азові застосували протитанковий ракетний комплекс «Бар’єр», адаптований виробником до використання на морі. Стрільби пройшли успішно.

Що буде далі?

Наразі усі полонені українські моряки офіційно затримані, російськими слідчими органами порушено кримінальну справу «за порушення державного кордону РФ». У вівторок 27 листопада Київський районний «суд» в окупованому Сімферополі обере запобіжний захід для полонених.

Доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка Кориневич пояснив, що відповідно до третьої Женевської конвенції 1949 року, українські військові мають статус військовополонених. Відтак РФ повинна в повній мірі застосовувати до них положення Конвенції:

«Притягнення Російською Федерацією цих військовослужбовців ВМС ЗС України до кримінальної відповідальності за т.зв. «незаконний перетин державного кордону» чи будь-який інший загальнокримінальний злочин буде черговим порушенням Росією міжнародного права, адже, відповідно до МГП, військовополонених не можна притягати до кримінальної відповідальності у зв'язку з самим фактом їхньої участі у бойових діях в межах міжнародного збройного конфлікту, який в даній ситуації, без сумніву, мав і має місце»

Поділитись: