Прихильники експрезидента Алмазбека Атамбаєва охороняють його будинок у селі Кой поблизу Бішкека, Киргистан, 7 серпня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/IGOR KOVALENKO

Спроба заарештувати експрезидента спричинила в єдиній демократії Центральної Азії найгіршу кризу за десятиріччя. Поки прем’єри країн Євразійського союзу злітаються в Киргизстан на саміт, вулиці столичного Бішкека порожніють в очікуванні протистояння прихильників колишнього та діючого президентів.

Що сталося: головні факти

Спроба заарештувати експрезидента Киргизстана Алмазбека Атамбаєва в його резиденції під Бішкеком тривала два дні. Спочатку, в ніч з 7 на 8 серпня, прихильники ексглави країни змогли його відбити: в результаті зіткнень та перестрілки з правоохоронцями більш ніж 80 людей були поранені, один спецпризначенець загинув

Спецназ приїхав за експрезидентом після того, як той тричі проігнорував виклик на допит в якості головного свідка у справах про корупцію та незаконне звільнення кримінального авторитета.

В результаті повторного штурму добою пізніше силовики змогли затримати Атамбаєва.

Киргизька влада звинуватила експрезидента у тому, що сталося. «Ми не хотіли, аби сталось кровопролиття, і тому використовували гумові кулі. Якщо вчора ми викликали його в якості свідка, то тепер викликатимемо за тяжкий злочин», — заявив президент країни Сооронбай Жеенбеков, виступаючи на екстреному засіданні парламенту, яке було скликане через зіткнення. Депутати вимагали запровадження надзвичайного стану.

У відповідь Атамбаєв записав відеозвернення, в якому закликав «повернутися у правове поле», попросив силовиків «не стріляти у власний народ» і скликав прихильників на безстроковий мітинг біля будівлі парламенту та адміністрації президента у Бішкеку.

Кровопролиття викликало ескалацію політичної кризи в країні та суспільну критику обох сторін протистояння: владу критикують за некомпетентні дії правоохоронних органів, а експрезидента — за невиконання законних вимог влади. 

У столиці — напружена атмосфера: багато хто в Бішкеку не вийшов на роботу. Зважаючи на мародерство під час останньої революції 2010 року, деякі торговельні центри та магазини були закриті раніше, ніж зазвичай, їхні вітрини зміцнили захисними панелями. Збираються «народні дружини» для відсічі можливим мародерам. ЗМІ повідомляють про сутички поліції з учасниками спонтанних мітингів на підтримку Атамбаєва.

На тлі кровопролиття під Бішкеком 8-9 серпня в Киргизстані проходить урядовий саміт Євразійського економічного союзу. Його вирішили не скасовувати — зустріч проходить на курорті на узбережжі озера Іссик-Куль у більш ніж 250 км від столиці. У саміті беруть участь прем’єри Білорусі, Вірменії, Казахстану. Участь російського прем’єр-міністра Дмитра Мєдвєдєва уточнюється.

Що спричинило кризу

Політична криза в Киргизстані — результат довготривалого конфлікту екс- та нинішнього президентів — Атамбаєва та Жеенбекова.

Алмазбек Атамбаєв — президент Киргизстану в 2011-2017 роках. У 2017 році його замінив Сооронбай Жеенбеков. Атамбаєв активно підтримував свого друга та однопартійця на пост глави держави, але щойно Жеенбеков вступив на посаду, ситуація почала змінюватися. Новий президент оголосив війну корупції та розкритикував боротьбу з нею за часів минулої влади. Давні друзі почали критикувати один одного і конфлікт переріс у відкрите протистояння.

У травні Жеенбеков підписав закон, в якому передбачений механізм позбавлення недоторканності експрезидента. На основі цього закону в червні парламент позбавив Атамбаєва недоторканності, і тепер йому загрожує довічне ув’язнення за звинуваченням у корупції. 

За версією депутатської комісії, експрезидент доклав руки до корупційних схем під час модернізації ТЕЦ Бішкека, що призвело до аварії взимку 2018 року, незаконного привласнення земель, а також звільнення кримінального авторитета Азіза Батукаєва. Генпрокуратура підтримала більшість звинувачень — у корупції, незаконному збагаченні, заволодінні земельною ділянкою, звільненні кримінального авторитета та інших корупційних діях.

Правоохоронці тричі викликали Атамбаєва на допит, однак той не з’являвся. На затримання експрезидента очікували ще після зняття з нього недоторканності. Тем не менш, більше місяця Атамбаєв знаходився в себе в резиденції в Кой-Таші, а спробу затримання здійснили лише 7 серпня.

Прихильники експрезидента Алмазбека Атамбаєва б'ють спецпризначенця під час операції захоплення у будинку Атамбаєва у селі Кой поблизу Бішкека, Киргистан, 7 серпня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/IGOR KOVALENKO

Чому це важливо

Киргизстан — єдина демократія Центральної Азії. На відміну від сусідів, тут влада змінювалась уже декілька разів — мирно або за допомогою революцій. 

Сооронбай Жеенбеков — президент номер п’ять. Два перших були скинуті під час революцій 2005 і 2010 років. Після останньої, щоб запобігти черговим спробам узурпації влади президентами, у Киргизстані ухвалили нову конституцію. Вона збільшила повноваження парламенту, заборонивши президентам обиратися повторно.

Але механізм не спрацював так, як очікували. Перший президент, якого обрали за новою конституцією — Атамбаєв — спробував обійти заборону за схемою «Путін-Мєдвєдєв». Після закінчення законного терміну він планував стати спікером парламенту, де більшість складала його ж партія СДПК (Соціал-демократична партія Киргизстану). Друг і однопартієць колишнього президента Жеенбеков ставав наступником, у тому числі й за рахунок активної підтримки держапарату під час виборів 2017 року. Але «гамбіт» не спрацював — через конфлікт із Жеенбековим колишній президент втратив вплив у партії та парламенті, а згодом і недоторканність.

Криза у Киргизстані розвивається на тлі інших політичних потрясінь у Центральній Азії: транзит влади в Казахстані, «перебудова» в Узбекистані та невизначеність у Туркменістані через чутки про смерть місцевого диктатора. Регіональна нестабільність доповнюється тим, що в Киргизстані зростає економічний вплив Китаю (включаючи боргову «яму» Бішкека перед Пекіном, що збільшується). Така напружена геополітика регіону — джерело додаткового тиску на демократію Киргизстану.

Автори: Світлана Козлова, Максим Еріставі. «Медиасеть»
Поділитись: