Засідання Святошинського суду Києва у справі про розстріли на Майдані 20 лютого 2014 року, Київ, 14 січня 2020 року
Фото:

hromadske

14 січня у Святошинському суді Києва відбулося перше судове засідання після того, як п’ятьох обвинувачених у справі ексберкутівців віддали на обмін 29 грудня 2019 року. Головуючий суддя Сергій Дячук заявив, що Офіс генерального прокурора не має втручатися у судовий розгляд, а адвокати обвинувачених розповіли, що не мають контакту зі своїми підзахисними з дня обміну. Про те, як пройшло засідання та які подальші ймовірні варіанти розгляду справи — у репортажі hromadske.

— Не фотографуйте мене, — звертається до мене прокурорка Марина Мазепіна, яка нині представляє державне обвинувачення у справі про розстріли на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

Разом зі своїми колегами Олександром Шевеленком та Віталієм Субботіним Мазепіна увійшла до складу нової групи прокурорів у справі. До них обвинувачення представляли Олексій Донський, Яніс Сімонов та Ігор Земсков. Але 27 грудня, коли Апеляційний суд Києва розглядав апеляційні скарги ексберкутівців на зміну запобіжного заходу, за постановою генпрокурора Руслана Рябошапки стару групу прокурорів замінили.

— Коли ви дізналися, що будете прокурорами у цій справі? Чи встигли ознайомитися із матеріалами? — питаю Шевеленка.

— За усіма коментарями звертайтеся до пресслужби прокуратури, — відповідає той. Відповіді не дає жоден із прокурорів.

Нова група прокурорів — Шевеленко, Суботін та Мазепіна — під час засідання Святошинського суду Києва у справі про розстріли на Майдані 20 лютого 2014 року, Київ, 14 січня 2020 року
Фото:

hromadske

У залі Святошинського суду людно. Приїхали потерпілі з Вінниці та Чернівців. 28 грудня по відеозв’язку вони зверталися до судді Апеляційного суду Києва Маргарити Васильєвої, аби та не відпускала колишніх співробітників «Беркуту» під особисте зобов’язання, а фактично на обмін. Але наступного дня Олег Янішевський, Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Сергій Тамтура та Олександр Маринченко виїхали на КПП «Майорське», де відбувався обмін, а згодом — на непідконтрольну Україні територію Донбасу.

Офіс генерального прокурора одразу після рішення Апеляційного суду 28 грудня 2019 року оприлюднив заяву, що судовий розгляд продовжать, а ексберкутівці зобов’язані з’являтися за першим викликом суду.

— Суд безумовно констатує, що в даному засіданні не з’явилися п’ятеро обвинувачених, — розпочинає засідання головуючий у справі суддя Сергій Дячук.

Він наголошує на тому, що жодної офіційної інформації про обмін суд не отримував. І знає про зміну запобіжного заходу обвинуваченим лише зі ЗМІ.

— 28 грудня, після рішення суду, усі підзахисні продовжили перебувати під контролем правоохоронних органів України. 29 грудня їх доставили на КПП «Майорське», і це останній раз, коли ми з ними спілкувалися. Хочу сказати, що з того часу минуло два тижні, і в нас немає контакту з нашими підзахисними, — говорить адвокат Стефан Решко.

Засідання Святошинського суду Києва у справі про розстріли на Майдані 20 лютого 2014 року, Київ, 14 січня 2020 року
Фото:

hromadske

Адвокатка потерпілих Євгенія Закревська називає заміну групи прокурорів безпідставною, заявляє їй відвід та наголошує, що раніше Субботін, Мазепіна та Шевеленко не брали участі в жодному судовому засіданні по цій справі та не подавали клопотання про ознайомлення із матеріалами.

— Я спираюсь на чинний закон, що на сьогоднішній день у суду немає підстав розглядати цей відвід по процедурним питанням, — звертається до Дячука адвокат Решко. Та додає:

 — Не завдання захисту вказувати суду, як вирішувати питання, але я все ж таки хотів би звернути вашу увагу на статтю 323 КПК.

Мова про статтю 323 Кримінально-процесуального кодексу України. В ній ідеться, що судове засідання не може розпочатися, якщо на нього не з’явилися обвинувачені.

Суддя Дячук оголошує перерву та йде в нарадчу кімнату розглядати клопотання про відвід прокурорів.

Суддя Сергій Дячук під час засідання Святошинського суду Києва у справі про розстріли на Майдані 20 лютого 2014 року, Київ, 14 січня 2020 року
Фото:

hromadske

Журналісти питають адвокатів про те, як вони планують захищати ексберкутівців, якщо у них немає зв’язку з ними.

— Суд на сьогоднішній день зобов’язаний був оголосити перерву для направлення судової повістки і встановлення в подальшому місця перебування осіб. Це загальне правило, яке передбачене законом, — пояснює інший адвокат обвинувачених Олександр Горошинський. Та додає, що поки не розглядає ймовірність заочного засудження його підзахисних.

Про можливість заочного засудження говорить адвокатка потерпілих Олена Сторожук. Але звертає увагу на те, що українське законодавство дозволяє заочний розгляд справи, тільки якщо обвинувачених оголосять у міжнародний розшук та вони опиняться в базі Інтерполу. Підстав для цього може не бути. 

По-перше, є лист генерального прокурора Руслана Рябошапки до Апеляційного суду про зміну запобіжного заходу обвинуваченим. По-друге — це пояснює адвокат обвинувачених Олександр Горошинский — ексберкутівці Янішевський, Аброськін та Зінченко покинули СІЗО, а Тамтура та Маринченко залу Апеляційного суду Києва під контролем держави, тобто не самовільно.

Також Олена Сторожук звертає увагу на те, що в Україні немає прецеденту, коли можна було зі звичайного розгляду справи перейти в заочний.

— У КПК є норма, що якщо здійснювався заочний, а з’являється особа (обвинувачений — ред.) — то розгляд починається з початку. Можливо розпочнеться розгляд з початку. Прямої норми продовжувати судовий розгляд з моменту, коли втекли, немає. Навпаки, стаття 335 КПК України прямо зобов’язує зупинити судовий розгляд після оголошення розшуку обвинувачених, — продовжує Сторожук.

Як все ж таки можуть відбуватися засідання по цій справі? Один із можливих варіантів — відеоконференція за участі обвинувачених. Якщо вони, наприклад, проживають в іншій країні. У цьому випадку адвокати ексберкутівців подають клопотання до Святошинського суду, і вже він вирішує, задовольняти його чи ні.

Родичі Героїв Небесної сотні під час засідання Святошинського суду Києва у справі про розстріли на Майдані 20 лютого 2014 року, Київ, 14 січня 2020 року
Фото:

hromadske

За годину суддя Дячук повертається з нарадчої кімнати та, по-перше, задовольняє клопотання адвокатки Євгенії Закревської про відвід прокурорів. По-друге — відповідає на ту саму заяву Офісу генерального прокурора про продовження судового розгляду.

— Твердження про те, що безапеляційно буде продовжено судовий розгляд, може скласти враження у пересічного громадянина, що суд — це структурний підрозділ Генпрокуратури, який керується дорожніми картами. Ми маємо надію, що створений Офіс генерального прокурора не буде повторювати помилку Генеральної прокуратури та в такий спосіб не впливатиме на суд та на присяжних, які не є фаховими юристами та можуть сприймати такі рекомендації як єдино можливий правильний крок суду, — заявляє Дячук, оголошує, що наступне засідання відбудеться 17 березня цього року та покидає залу.

Адвокати Євгенія Закревська, Віталій Титич, Павло Дикань та родичі Героїв Небесної сотні біля дверей Святошинського суду Києва, 14 січня 2020 року
Фото:

hromadske

На думку адвокатки Олени Сторожук, вироку в цій справі не буде.

— Варіант один, справа зупиниться на дуже довгий період. Саме це мета — надати оцінку всім цим подіям. А ті, хто керує, хто має доступ до влади, їм цей вирок не потрібний, їм не потрібна оцінка подій, — каже Сторожук.

Також адвокатка наголошує на тому, що вирок набуде сили лише після апеляції, розгляд якої також буде тривалим.

Ви знаєте, скільки це років, щоб заслухати в першій інстанції, а потім знову в апеляції? Це настільки нереально. Далі почнеться, що той захисник не прийшов, той не прийшов. Ніхто не дасть винести вирок. Якщо його зірвали таким чином — його не дадуть винести просто, — додає Сторожук.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile