Екс-беркутівці Павло Аброськін, Сергій Тамтура, Олександр Маринченко та Олег Янішевський на лаві підсудних у Святошинському суді, Київ, 11 червня 2019 року
Фото:

Тетяна Безрук/Громадське

Святошинський суд Києва продовжує розглядати справу про розстріли на Майдані 20 лютого 2014 року. На лаві підсудних — п’ятеро екс-беркутівців. Їх звинувачують у вбивстві 48 та поранененні 80 людей на вулиці Інститутській. Суд триває уже четвертий рік. І перейшов до свідчень силовиків.

На засіданні 11 червня свідчили троє працівників Управління державної охорони. Того дня вони охороняли будівлю кабінету міністрів. Один із них — «таємний» свідок у масці, контрснайпер Олександр.

— У нього була холодна зброя? — запитує дівчина-поліцейська свого колегу під дверима зали засідань у Святошинському суді.

— Гаряча, — сміючись відповідає той, дивлячись у екран свого смартфону.

Саме у цій залі за декілька хвилин розпочнеться чергове судове засідання у справі про розстріли 20 лютого 2014 року на Євромайдані. Разом із поліцейськими під дверима чатують коренасті чоловіки у цивільному одязі та родичі екс-беркутівців.

Охорона відчиняє двері. Залу миттєво заповнюють слухачі. Вільних місць майже не залишається. У скляній клітці п'ятеро обвинувачених — Сергій Зінченко, Павло Аброськін, Сергій Тамтура, Олександр Маринченко та Олег Янішевський. Саме в такому порядку екс-беркутівці сидять на лаві підсудних кожне судове засідання.

Олег Янішевський — екс-замкомандира полку «Беркут», решта — зі спецроти. Серед них мав бути ще один «беркутівець» — командир спецроти Дмитро Садовник. Проте, в 2014 році, коли справу щодо розстрілів на Євромайдані передали до суду, Садовник утік. Навіть у скляній клітці суду Олег Янішевський намагається віддавати накази нижчим за званням силовикам, коментуючи за них питання журналістів.

Засідання Святошинського райсуду Києва, 11 червня 2019 року. Розгляд справи щодо розстрілів на Майдані 20 лютого 2014 року
Фото:

Громадське

Родичі підходять до захисного скла, за яким перебувають обвинувачені. Вітаються з ними, намагаються потримати за руки через вузькі отвори клітки. Згодом до екс-беркутівців підходять і адвокати. Вони розказують, що залегендований свідок буде у масці.

— В масці? Він що Зеленського захищає? — говорить Олег Янішевський та починає сміятися.

За моєю спиною, у білій сукні, сидить сестра Павла Аброськіна Євгенія. Вона обговорює із літньою жінкою те, чому так багато людей прийшли цього разу до суду.

— Проплатили, напевно, — каже одна із них.

Родичі підсудних колишніх бійців спецпідрозділу «Беркут» та родичі загиблих на Майдані у залі Святошинського райсуду Києва, 11 червня 2019 року
Фото:

Громадське

Розпочинається засідання. Суддя Сергій Дячук просить усіх свідків, окрім залегендованого Олександра, залишити залу.

Свідок Олександр — консультант-експерт контрснайперської служби, який 20 лютого 2014 року працював в Управлінні державної охорони України. Його робота була пов’язана з протидією снайперам, які могли скоїти замах на вищих посадових осіб в країні. У день масових розстрілів на Майдані з’явилася інформація, що в готелі «Україна» є снайпер, який стріляє в міліцію. Керівник свідка поставив йому завдання виявити снайпера в готелі.

Про розстріли на Майдані Олександр дізнався зі ЗМІ вранці 20 лютого під час сніданку. Тоді свідок побачив відео, як люди в чорній формі з автоматами, в районі “Жовтневого” палацу, стріляли в бік Майдану. Згодом Олександра викликали на базу. Там керівник Олександра — Ігор дав йому та трьом його колегам команду перевдягатися, озброюватися та виїжджати до Кабінету міністрів.

— Він [керівник — ред.] тоді від себе додав: «Думайте, чиї накази виконуєте і що ви робите». Я запам’ятав це правило, — сказав під час свідчень прокурору Янісу Сімонову Олександр.

Свідок Олександр, консультант-експерт контрснайперської служби, засідання Святошинського райсуду Києва, 11 червня 2019 року
Фото:

Громадське

Судді Святошинського райсуду Києва під час засідання, 11 червня 2019 року. Ліворуч — суддя Сергій Дячук
Фото:

Громадське

В Кабінет міністрів свідок потрапив через підземний хід Верховної Ради. Зі зброї в Олександра була снайперська гвинтівка 308-го калібру і пістолет «Форт 14».

— Як відбувалася комунікація із іншими підрозділами? Вам доводили до відома, хто там ще був? — запитує прокурор.

— Я пам’ятаю з розмов. Була кримська «Альфа», «Омега» і співробітники міліції. — відповів свідок.

— Який підрозділ міліції?

— В самому приміщенні Кабміну бачив “Беркут”. Вони були у синьому камуфляжі.

— Скажіть, у цей проміжок часу ви розпочали спостереження?

— Ми не розпочали спостереження. У нас був достатньо пригнічений стан через загальну ситуацію в Києві, масовими вбивствами. І те, що ми тут робимо якби… ми спостереження не вели, вікна не відчиняли. — відповів Олександр.

Свідок також розповів, що кримську “Альфу” очолював Володимир Савчук. Олександр знав Савчука ще до зустрічі 20 лютого. Вони познайомились під час одного із відряджень свідка. Олександр також додав, що потім Володимир Савчук присягнув на вірність Росії, але згодом його затримали.

В Кабміні свідок був до обіду, потім перейшов в Адміністрацію президента. Згодом, через площу, — в “будинок з химерами”.

— Коли ми туди перейшли, починало сутеніти. Там вже хлопці піднімалися на дах, дивилися «Україну». Але жодних ознак, що там є якийсь снайпер наші співробітники не виявили, — розповів Олександр.

Свідок Олександр (в центрі), консультант-експерт контрснайперської служби, засідання Святошинського райсуду Києва, 11 червня 2019 року
Фото:

Громадське

Екс-беркутівці Павло Аброськін (ліворуч) та Сергій Тамтура на лаві підсудних у Святошинському суді, Київ, 11 червня 2019 року
Фото:

Громадське

За весь час перебування в Адміністрації президента та в Кабміні свідок не чув пострілів у бік цих будівель.

— Перебуваючи в АП, вам було відомо, які підрозділи несуть службу на вулиці Банковій? — запитує прокурор Сімонов.

— Нам не казали, але наскільки я знаю це “Беркут” та внутрішні війська. Ми ні з ким не спілкувалися, просто візуально пройшлися із Адміністрації в “химери”. І знову ж таки з кримської “Альфи”, — говорить Олександр.

— Комунікація із “Альфою” чи внутрішніми військами відбувалася?

— Ні, нам не було необхідності з ними спілкуватися. Єдине, що кримська “Альфа” була безпосередньо з нами. Тому так, просто звичайна розмова.

— Чи повідомляли можливо вони, що використовували вогнепальну зброю?

— Ні, не чув. Тобто вони не казали такого. Казали: «Если будут солдатиков валить, тогда будем валить и мы». Це все, що вони сказали.

— Ще раз?

— Ну «якщо будуть солдатиків, ну з внутрішніх військ, стріляти, тоді будемо і ми». Але про застосування вони нічого не казали.

— А вам було відомо про втрати чи пошкодження правоохоронців в цей день 20 лютого?

— Ні, нічого не відомо.

Про поранених правоохоронців Олександра запитав і адвоката екс-”беркутівців” Олександр Горошинський. Свідок відповів, що вся інформація, яку він знав, була із інтернету та телебачення.

За словами контрснайпера, серед протестувальників було чимало його знайомих.

— Я воювати не збирався, — заявив він.

Свідок Олександр відповідає на запитання сторони обвинувачення — адвокатки Євгенії Закревської, засідання Святошинського райсуду Києва, 11 червня 2019 року
Фото:

Громадське

Судді Святошинського райсуду Києва під час засідання, 11 червня 2019 року. Ліворуч — суддя Сергій Дячук
Фото:

Громадське

Відповідаючи на питання адвоката потерпілих Віталія Титича, Олександр розповів, що розумів протиправність дій, які відбувалися.

— Вам відомий порядок застосування зброї? — запитує адвокат Титич.

— При значному скупченні громадян, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи — заборонено, — відповів залегендований свідок.

— Ви сказали, що передивилися відео 20 лютого, на якому особи в чорній формі застосовують автоматичну зброю. Можете описати момент, щоб ми зорієнтувалися?

— Це відео, де в чорній формі, в масках, з жовтим скотчем та автоматами поруч з Жовтневим стріляють в бік Майдану.

— Ви можете надати професійну характеристику діям тих осіб, які ведуть вогонь. Чи відповідає він закону про застосування зброї?

— Щодо дій тих, хто був з автоматами, то в тих умовах, в яких вони використовували зброю, зброя була досить потужна і могли постраждати сторонні особи.

— Це не вибірковий вогонь?

— Навіть якщо він був вибірковий, то враховуючи калібр зброї, куля могла пройти далі і вбити інших.

Також Олександр сказав, що не вважає, що силовики у чорній формі відчували небезпеку вогнепальних поранень. За його словами “беркутівці” ходили у повний зріст та не ховалися.

В кінці допиту свідка до запитань доєднався і обвинувачений Олег Янішевський. Він запитав у Олександра, чи може той надати суду конкретні свідчення щодо ймовірних незаконних дій п’яти обвинувачених екс-співробітників “Беркуту” на час подій 18-20 лютого 2014 року. На що свідок відповів “Ні”.

Олег Янішевський (праворуч) під час засідання Святошинського райсуду Києва, 11 червня 2019 року
Фото:

Громадське

Наступним почався допит другого свідка Юрія Марченка, який 20 лютого 2014 був керівником охорони Кабінету міністрів.

Після чого суддя оголошує перерву.

Свідок Юрій Марченко — колишній керівник охорони Кабінету міністрів у лютому 2014 року, засідання Святошинського райсуду Києва, 11 червня 2019 року
Фото:

Громадське

На задньому плані екс-беркутівці Павло Аброськін, Сергій Тамтура, Олександр Маринченко та Олег Янішевський на лаві підсудних у Святошинському суді, Київ, 11 червня 2019 року
Фото:

Громадське

Швидко вмикаю телефон та йду до Олега Янішевського. Саме його обвинувачення вважає тією людиною в плямистому камуфляжі, котра на численних відео єдина стріляє чергою в натовп.

— Давайте поговоримо, — прошу Янішевського.

— Я не даю інтерв’ю, — відповідає той.

— Може ваші колеги будуть готові?

— Колеги також не дать інтерв’ю, — не поступається Янішевський.

Навіть тут, у суді, в клітці та у статусі обвинуваченого він керує своїми підлеглими. Хоча Янішевський і відмовляється від розмови, проте, помітно готовий до неї. Навіть посміхається, жартує.

— Цей суд не ефективний, — каже він мені.

— Чому? — перепитую його.

— Вони не говорять про нас, а лише про Кабмін.

Знову беру телефон, щоб його сфотографувати. Спочатку екс-”беркутівець” ухиляється та просить не знімати. Але через декілька секунд знову сміється та навіть починає позувати. В кінці піднімає великий палець та чекає, поки я його сфотографую.

Охорона підганяє, просить вийти із зали суду. На телефоні залишається нечіткий знімок усміхненого екс-беркутівця, замкомандира полку Олега Янішевського у випрасуваній сорочці.

Олег Янішевський під час засідання Святошинського райсуду Києва, 11 червня 2019 року
Фото:

Тетяна Безрук/Громадське

Авторка: Тетяна Безрук
Поділитись: