Норвегія звинуватила Росію у серпневій кібератаці на парламент. Хакери вкрали персональні дані працівників і депутатів

Уряд Норвегії заявив, що російські хакери здійснили кібератаку на парламент країни наприкінці серпня, спрямованої проти низки депутатів. При цьому норвезька влада стверджує, що ці атаки здійснювалися за вказівкою російської влади.

Про це під час засідання норвезького парламенту у вівторок, 13 жовтня, заявили міністерка закордонних справ Норвегії Іне Марі Еріксен Сорейде та міністр оборони Франк Бакке-Єнсен, передає місцеве видання Aftenposten.

Про кібератаку норвезький парламент повідомив 24 серпня. Як наслідок, зловмисники отримали доступ до поштових скриньок, банківських рахунків, страхових номерів та інших персональних даних низки працівників парламенту. Постраждали й кілька депутатів.

«Служби безпеки й розвідки тісно співпрацюють, аби врегулювати цей інцидент на національному рівні. На підставі інформації, що є в розпорядженні уряду, ми вважаємо, що за цією діяльністю (кібератакою — ред.) стоїть Росія», — сказав Бакке-Єнсен.

Очільники МЗС і Міноборони Норвегії також заявили, що за кібератакою стоять саме державні структури Росії, але не уточнили, які саме.

Повторення німецького сценарію?

Це не вперше європейські країни повідомляють про кібератаки на свої органи законодавчої влади, в яких звинувачують Москву. Одним із найгучніших випадків стала кібератака на німецький бундестаг у квітні 2015 року.

У червні 2020-го міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що німецькі правоохоронці мають докази причетності Російської Федерації до хакерської атаки на Бундестаг у 2015 році. Одним із підозрюваних у справі Берлін називав російського хакера Дмитра Бадіна, пов'язаного з ГРУ.

Той же Бадін причетний до масової кібератаки на Організацію із заборони хімічної зброї, заявили нідерландські правоохоронці. На той момент ОЗХЗ розслідування отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його доньки Юлії у Великій Британії.

«Російська рука» в Норвегії

Видання Aftenposten ще у травні з’ясувало, що частина російських дипломатів у посольстві в Норвегії пов’язані з російською розвідкою.

А в середині серпня в Норвегії правоохоронці затримали громадянина, який міг шпигувати на користь Росії. Зробили це після нібито його зустрічі з російським дипломатом в Осло.

Норвежець працював у компанії DNV GL, яка надає консалтингові послуги у сфері відновлювальної енергетики та нафтової галузі. Російського дипломата, із яким зустрічався затриманий, оголосили персоною нон-грата.

Узагалі ж шпигунські війни між Росією та Норвегією сягають часів «холодної війни». Тоді Норвегія засудила на 20 років за державну зраду і шпигунство на користь Радянського Союзу головного прессекретаря МЗС Норвегії Арне Трехольда.