Одомашнені вовки не стали повноцінною заміною собак для людей. Можливо, саме тому ми їх не приручили

Одомашнені вовки не стали повноцінною заміною собак для людей. Можливо, саме тому ми їх не приручили
pikist

Група вчених із Угорщини експериментально встановила, що вовки навіть у разі тісного контакту з людьми складніше піддаються навчанню, ніж собаки. Дослідники припускають, що причиною цьому є більша поступливість (tractability) собак порівняно з вовками, яка сформувалася еволюційно — в процесі одомашнення тварин.

Про це йдеться в публікації в науковому виданні Scientific Reports.

За оцінками, собаки живуть у приблизно 45% усіх домогосподарств світу, де виконують ролі захисника або ж члена сім’ї. Вочевидь, про вовків те саме сказати не можна, хоча біологічно між видами немає значних відмінностей.

Утім між собаками і вовками існує важлива відмінність поведінкового плану — здатність взаємодіяти з людиною. Собакам більше, ніж вовкам, притаманна поступливість — у цьому контексті під нею розуміється здатність виконувати накази людей. Крім того, перші легше піддаються навчанню: вовки також можуть виконувати команди, але набагато гірше.

Група вчених із Угорщини під керівництвом Доротьї Юлії Уйфалуші припустила, що поступливість виникла в собак еволюційним шляхом унаслідок одомашнення, а не особливостей виховання. На це частково вказує і той факт, що собаки, генетично споріднених із вовками, також важче піддаються дресируванню.

Щеня віком три тижні виконує команду "До мене!"Dorottya Júlia Ujfalussy et al. / Scientific Reports

Для перевірки своєї гіпотези угорські вчені здійснили експеримент. У ньому брали участь 16 вовченят і 11 щенят, яких виховували спеціально навчені інструктори. Ще 12 щенят (контрольна група) виховувалися з матір’ю. Для вовченят і щенят від 6-го до 24-го тижня їхнього життя влаштовували різні поведінкові тести, які мали перевірити їхню здатність виконувати накази й дотримуватися фізичних обмежень.

Приміром, коли тварин навчали принести м’ячик (6-9 тиждень), то всі цуценята охоче приносили м’ячик незалежно від віку. Лише вовченята виявляли агресивну поведінку, а четверо з них навіть намагалися вкусити експериментатора, коли той намагався забрати м’ячик у них. На приблизно однаковому рівні щенята і вовченята виконували команди «До мене» і «Сидіти», хоча перші робили це швидше за других.

Вовченя віком 16 тижнів виконує команду "Сидіти!" Вовки засвоювали команду нарівні із собаками, але в середньому пізніше на неї відгукувалисяDorottya Júlia Ujfalussy et al. / Scientific Reports

Загалом, висновує Уйфалуші з колегами, здатність собак і вовків до дресирування не залежала від методу виховання (тісного перебування з людиною чи матір’ю). У практично всіх випадках щенята виявляли більшу поступливість. Тому, припускають дослідники, в процесі одомашнення тварин саме це й стало причиною того, чому люди віддали перевагу собакам, а не вовкам.

Своєю чергою, вовки мають переваги над собаками, які забезпечують їхнє виживання в дикій природі: краща здатність кооперуватися із сородичами й жити в межах зграї. Вочевидь, через одомашнення еволюційно собаки такі навички втратили, бо вони для них були непотрібними.