Олімпієць на коні, «регіонал» і меценат конкурсів краси. Чим запам'ятався заочно засуджений ексдепутат-утікач Онищенко

«Газова справа» Олександра Онищенка, розслідування якої тягнулося роками, нарешті завершилася вироком. Колишній депутат і його спільниця отримали реальні терміни увʼязнення.

Та справедливість усе одно відкладена, адже Онищенко вже багато років переховується за кордоном. Він ігнорує слідство й повномасштабну війну — схоже, живе собі спокійне життя «поза політикою». У соцмережах ексдепутата переважно коні, малолітня донька та фото з друзями.

Прізвище колись одіозного політика все рідше згадується в медіа, тож hromadske нагадує, який слід він лишив в Україні — як «регіонал», корупціонер і зрадник.

Поціновувач жінок і нафтогазовий трейдер

Олександр Онищенко народився в російському місті Матвіїв Курган, що в Ростовській області. За даними низки українських медіа, його батько — військовослужбовець. Сам Онищенко також закінчив Харківське вище військове училище, а ще здобув спеціальність «економіка підприємства» в Національному транспортному університеті.

За інформацією руху «Чесно», Онищенко — майстер спорту з боксу та майстер спорту міжнародного класу з конкуру. У 2008 та 2012 роках навіть брав участь в Олімпійських іграх у складі збірної України з конкуру.

У 1990-х Олександр Онищенко займався підприємницькою діяльністю у сфері палива й енергетики. Співпрацював, як сам зазначав, із Туркменістаном та Узбекистаном. Пізніше його бізнес-інтереси були пов’язані з видобутком газу в Україні. Про нього стали писати як про «нафтогазового трейдера».

Крім цього, журналісти закидали Онищенку причетність до організованих злочинних угруповань, які діяли в Києві у 90-х. Сам він це заперечував.

Бокс і кінний спорт — не єдині захоплення ексдепутата від «Партії Регіонів». Йому приписують володіння конкурсами краси «Міс Україна». У 2011-му OBOZ.UA підрахував, що він як «меценат» організовував ці конкурси собі у збиток, але дорожив репутацією. Така розвага, схоже, дійсно приносила «регіоналові» задоволення. Так, у 2013 році, на свій 43-й день народження він організував позачерговий конкурс краси, запросивши світових зірок, — писала «ТСН».

Як не важко здогадатися, Онищенко — мультимільйонер. Його прізвище неодноразово зʼявлялось у рейтингах найбагатших українців. Якими статками він володів «у тіні» підрахувати важко, але лише офіційно в декларації за 2015 рік тодішній депутат парламенту вказав дохід за попередній рік у більш як 33 млн грн. Це була остання його декларація як депутата — перед зняттям недоторканості та виїзду за кордон.

«Регіонал» і прогульник

До списків «Партії Регіонів» Олександр Онищенко вперше потрапив у 2010 році як депутат Київської облради. А через два роки він зайшов уже в залу Верховної Ради як мажоритарник. Тодішня кампанія в Обухівському районі Київщини запам’яталася місцевим передусім приїздом зірки американських бойовиків — Жана-Клода Ван Дамма. Утім, голлівудський актор приїхав не лише аби поагітувати за Онищенка в Кагарлику, а й відсвяткувати з ним свій 50-й ювілей на конкурсі «Міс Всесвіт — Україна» (день народження він святкував на цьому самому заході й попереднього року).

Повернімося від світської хроніки до політичної діяльності. На жаль чи на щастя, Онищенко у Верховній Раді не набув реноме успішного законотворця: із чотирьох проєктів, які він подав, лиш один — щодо держрегулювання угод про розподіл продукції — зрештою став законом.

Після Революції, у 2014 році на позачергових парламентських виборах Олександру Онищенку ЦВК спершу відмовляла в реєстрації. Підставою стало те, що у 2011 та 2012 роках він проживав на території України менш як пів року. Колишній депутат через це навіть позивався до суду, але програв.

Згодом йому все ж удалося надати ЦВК документи, які підтверджували, що він нібито був у відрядженнях, тож має право на реєстрацію. Щоправда, документи видала Федерація кінного спорту України, яку Онищенко очолював понад 10 років.

Онищенко таки потрапив удруге до парламенту — цього разу як безпартійний самовисуванець. Як і в попередньому скликанні, став заступником голови Комітету з питань енергетики. Частину каденції був членом депутатської групи «Воля Народу», а пізніше вступив до популістської партії «5.10», яка у ВР представлена не була.

У «Чесно» про Онищенка згадують як про прогульника та «кнопкодава». У 2012-му він не надав антикорупційному рухові свою біографію та приховав список своїх помічників-консультантів.

З-поміж ініціатив, які пропонував Онищенко сам або спільно з колегами, цього скликання знов ухвалено лише одну — зміни в розподілі коштів за користування надрами для видобування нафти й газу. Решта були відкликані, відправлені на доопрацювання або ж провалили голосування.

Корупціонер і шахрай

Прізвище Онищенка фігурує в різних корупційних історіях. Зокрема, йому приписували підкуп виборців. Як писало видання OBOZ.UA з посиланням на дані громадянської мережі «ОПОРА», на виборах 2014 року політик використовував свій благодійний фонд «Родина» для закупівлі обладнання для шкіл та їхнього ремонту, а це кандидатам заборонено законом.

Ще із цікавого: Онищенко заявляв, що заплатив 6 млн доларів депутатові й бізнесменові Давиду Жванії за місце у Верховній Раді у 2014 році. Про це він прямо заявив: «Жванія тоді взяв у мене 6 млн доларів на передвиборчу кампанію. Наступного дня Пєтя (Петро Порошенко — ред.) мене викликав до себе».

Ще коли Онищенко мав мандат, НАБУ запідозрило його у створенні злочинної організації, шахрайстві, корупції та інших злочинах, що завдало Україні матеріальної шкоди на мільярди гривень. У 2017 році за цими справами в Іспанії затримали матір Онищенка — Інесу Кадирову.

Через одну зі справ, яка стосується зловживань під час продажу газу, видобутого за участю компанії «Укргазвидобування», у 2016 році парламент зняв з Онищенка недоторканність і дав згоду на його затримання. Але здійснити це так і не вдалося: парламентар зміг покинути Україну, а відтоді проживає за кордоном.

Згадане вище провадження стало відомим під назвою «газова справа». Обвинувальний акт у її межах Спеціальна антикорупційна прокуратура передала до Солом'янського суду у 2019-му, а відтак її передали до Вищого антикорупційного суду.

Зрадник і втікач

Олександру Онищенку 31 березня виповнилося 55. Від України він отримав не дуже приємний подарунок — Вищий антикорупційний суд заочно призначив йому 15 років позбавлення волі у «газовій справі». Правоохоронці довели, що ексдепутат причетний до незаконного привласнення 740 мільйонів гривень через «Укргазвидобування».

Оскільки до України колишній депутат так і не повернувся, наразі він не перебуває у вʼязниці. Із серпня 2017-го він проживав в Іспанії, а потім перебрався до Німеччини, де навіть просив політичного притулку. Там його пізніше й затримали за запитом України, але видати Онищенка німецький суд відмовився, вказавши, що умови українських в’язниць нібито не відповідають стандартам Європейської конвенції з прав людини.

Де саме він мешкає зараз, точно не відомо. Ймовірно, час від часу мігрує різними країнами. У 2020 році ексдепутат-утікач набув російське громадянство — «по спортивній лінії», бо ж збирався виступати за збірну росії.

Через два роки, за даними журналістів, експарламентар отримав статус резидента Німеччини. А вже під час великої війни, у 2023-му, його помітили на відпочинку у французькому гірськолижному курорті Куршевель. Прямо про повномасштабне вторгнення та російську агресію Онищенко в соцмережах не згадує. Після 24 лютого перший допис ексдепутата був про те, що він зазнав травми, займаючись кінним спортом. У своїх публікаціях уже після початку широкомасштабного вторгнення рф Онищенко, зокрема, обурювався через демонтаж пам'ятника Олександру Пушкіну й попереднє ухвалення закону про заборону УПЦ московського патріархату. А ще сфотографувався з дітьми, які нібито прибули з України на відпочинок, додавши, що «діти поза політикою».

У Facebook Онищенко востаннє відмітився в Іспанії у свій останній день народження — на коні біля моря.