ОП: 2021-й буде роком зростання економіки — але для цього треба покращити інвестклімат та судову систему

Це він зазначив в інтерв’ю одному з українських медіа, цитує пресслужба Офісу президента.

За його словами, протягом останніх місяців на зовнішніх ринках зростали ціни на ті сировинні групи, які експортує Україна. Це, зокрема, метали та продукція сільського господарства. З його слів, така ситуація може зберегтися й надалі.

По-друге, як зауважив Устенко, після закінчення виборчої кампанії у США покращилася ситуація й на світових фінансових ринках. Це означає, що кредитори й інвестори почали проявляти активність.

«Взагалі міжнародні ринки виросли більш як на 15% за цей час. Це означає, що інвестори, які раніше шукали «тихі гавані», зараз починають шукати можливості для інвестування. Це означає, що Україна, яка перебуває в групі країн з ринками, що розвиваються, може вже активно конкурувати за ресурс та розраховувати на глобальний захід інвестицій», — уточнив він.

Важливим стимулом для економічного розвитку радник президента назвав Нацбанк, який, як він передбачає, буде продовжувати відносно м'яку монетарну політику. Нещодавно монетарна рада НБУ залишила облікову ставку без змін, тобто вона залишається на історично низькому рівні за всі часи незалежності — 6%.

«Це означає, що економіка кредитується під 10–12% з можливим трендом на зменшення кредитної ставки. Це буде додатковим стимулом для економічного росту в цьому році», — розповів Олег Устенко.

Ще одним додатковим імпульсом для економічного зростання, з його слів, можуть бути державні програми стимулювання економіки, такі як «Велике будівництво» та спорудження великих інфраструктурних об’єктів — мовляв, це сприяє появі робочих місць, підтримує вітчизняне машинобудування тощо.

«Відновлювальна траєкторія буде у 2021 році на рівні 4–4,5% росту. Можливо, зростання буде навіть більшим, якщо вдасться активно залучати в економіку інвестиційний ресурс — і не тільки ззовні, а й всередині країни», – вважає радник Зеленського.

Що має зробити держава?

Зі слів радника Зеленського, Україна має «серйозно підійти до виконання свого "домашнього завдання"», зокрема в частині створення якісного інвестклімату, захисту права власності, покращення судової системи тощо.

Водночас він нагадав нещодавні слова Зеленського про те, що дії України не повинні порушувати домовленості в межах зони вільної торгівлі з іншими країнами. Тому, за його словами, у так званий законопроєкт про локалізацію потрібно буде внести правки, щоб він узгоджувався з міжнародними домовленостями України.

Що не так з локалізацією?

Цей проєкт закону №3739, зокрема, виділяє 4 основні підгалузі машинобудування (залізничний транспорт, міський пасажирський транспорт комунальна і спецтехніка, енергетичне машинобудування), для яких пропонує локалізацію на рівні 25-40%. Фактично у публічних закупівлях певних видів техніки не зможуть брати участі іноземні компанії. Його депутати ухвалили в першому читанні.

Під час обговорення проєкту депутати наголосили, що локалізація — це світова практика. Однак організація Transparency International Ukraine наголошує, що «у тому вигляді, в якому її пропонують впровадити в Україні, вона не працює в жодній країні, що є членом СОТ». Вони закликають відмовитися від ідеї локалізації у публічних закупівлях і розглянути інші, більш ефективні й менш ризикові, методи підтримки національного виробника: дешеві кредити, податкові пільги чи програми підтримки.