Організм деяких людей здатен пригнічувати ВІЛ самостійно. Одна з жінок, можливо, так повністю від нього вилікувалася

Людина з ВІЛ, як правило, живе з ним усе життя. Аби не дати вірусу зруйнувати імунну систему (що зрештою призведе до смерті), ВІЛ-позитивні люди приймають препарати, які пригнічують дію вірусу. Утім приймати такі препарати потрібно на постійній основі, бо ВІЛ дуже швидко розмножується в організмі.

Чому так? Якщо спрощено, ВІЛ поширюється в організмі «самокопіюванням» на основі ДНК здорової клітини. Одна зі стадій цього процесу — провірус: тоді вірус уже вбудований у ділянку ДНК, але перебуває у «сплячому» стані. І саме препарати не дають провірусу активуватися й розмножитися.

Утім деякі люди здатні спонтанно контролювати концентрацію ВІЛ в організмі без антиретровірусної терапії. Їх називають «елітними контролерами» і, за оцінками, їх усього пів відсотка серед усіх ВІЛ-інфікованих.

Чому саме «елітні контролери» здатні стримувати ВІЛ без препаратів — невідомо. Можливі причини — генетика чи міцний імунітет. Утім при цьому в організмі таких людей усе одно зберігається певна концентрація ВІЛ — часом настільки низька, що її не здатен виявити тест.

Саме на особливості «елітних контролерів» і звернули увагу дослідники зі США під керівництвом Сюй Юй із Інституту Рейґона. Вони секвенували геном клітини кісткового мозку 64 таких людей і 41 ВІЛ-позитивного пацієнта на антиретровірусній терапії, аби виявити особливості поширення в них вірусу.

Учені помітили, що в «елітних контролерів» значно менше провірусів ВІЛ у геномі, ніж у пацієнтів на терапії. А в чотирьох «контролерів» узагалі 100% геному виявилися неураженими провірусом.

Крім того, у клітинах «контролерів» провірус виявили в некодуючих ділянках геному. Втім за межами їхнього організму ВІЛ у клітинах поширювався хаотично. Це дозволило вченим припустити, що причина існування «елітних контролерів», скоріш за все, полягає в їхньому особливому імунітеті: той залишає лише ті клітини, які здатні взяти ВІЛ під контроль. Цей процес також має назву імунного відбору.

При цьому в однієї пацієнтки, яка прожила з ВІЛ-інфекцією понад 25 років, не виявили жодного провірусу, здатного до розмноження. Досі таке спостерігали лише в «берлінського пацієнта» — одного з двох підтверджених пацієнтів, якого вилікували від ВІЛ внаслідок операції.

Іншими словами, існує ймовірність, що згадана жінка самостійно, без препаратів і операцій, змогла побороти ВІЛ. Утім для того, аби це підтвердити, потрібні додаткові дослідження, наголошує Сюй Юй із колегами.

Як люди раніше повністю одужували від ВІЛ/СНІД?

Раніше повідомлялося лише про двох людей у світі, які повністю одужали від СНІД — так званих «лондонського» й «берлінського» пацієнтів. Утім процедура їхнього лікування передбачала складну операцію — трансплантацію кісткового мозку. У березні 2020 року «лондонський» пацієнт дав інтерв'ю The New York Times, де розкрив свою особу і заявив, що хоче «бути послом надії» для інших ВІЛ-позитивних.

У липні міжнародна група вчених повідомила про повне одужання чоловіка від синдрому набутого імунного дефіциту (СНІД), який викликається вірусом імунодефіциту. Унікальність цього випадку (лише третього у світі) — в тому, що для лікування чоловікові не пересаджували кістковий мозок, а використовували експериментальні антиретровірусні препарати.

Утім поки рано говорити, чи справді так званий «бразильський» пацієнт повністю одужав. Його тести з часом після початку експериментальної терапії почали вказувати на ймовірну слабшу реакцію імунної системи.

За даними ООН, у світі наразі понад 40 мільйонів людей живе з діагнозом СНІД. За 2019 рік хворобу виявили в 1,7 мільйона людей.