Пакуйте валізи: куди та навіщо перенесуть столицю Індонезії

Це стало однією з причин, чому влада Індонезії вирішила перенести столицю за понад тисячу кілометрів — у східний Калімантан. Якщо Джакарта — це шумний мегаполіс із постійними заторами та забрудненим повітрям, то східний Калімантан є домом для джунглів, орангутангів, малайських ведмедів та носачів.

Для перенесення столиці є й економічні причини. Острів Ява є найбільш густонаселеним з усіх островів країни: тут проживає 54% індонезійців, які виробляють 58% внутрішнього валового продукту.

Влада планує побудувати у східному Калімантані «розумне» зелене місто і вже до 2024 року переселити туди півтора мільйони держслужбовців. Це коштуватиме 33 мільярди доларів — 19% суми надасть держава, а решту планують залучити з громадсько-державного співробітництва та приватних інвестицій. Але якою ціною це обійдеться для природи? Чому Джакарта тоне, як будуть переносити столицю Індонезії та якою вона буде?

Чому Джакарта тоне? 

Йде під воду не все місто, лише північна та східна його частина. За останні майже півстоліття місто в деяких місцях опустилося аж на чотири метри. Попри те, що Джакарта розкинулась на болотистій землі, ба більше — її пронизує 13 річок, тож тут часто трапляються повені. Однак не це є основною причиною того, що місто тоне.

«Кожен — від жителів до промисловості — має право використовувати ґрунтові води, доки це не підпадає під регулювання», – розповів ВВС експерт Інституту технологій Бандунґа Хері Андреас. Тож багато хто викачує більше води, ніж потрібно, що призводить до просідання землі та руйнування будівель.

Таким чином, уже 40% території міста опинилося нижче рівня моря — це означає, що Джакарту легко може затопити внаслідок шторму. Страждають жителі міста і від постійних повеней, наприклад, у березні після проливних дощів затопило 143 мікрорайони, вода в деяких місцях сягала 80 сантиметрів.

Чимало людей викачують воду нелегально, оскільки лише 60% населення Джакарти мають доступ до води в трубопроводі — інші вимушені добувати її з глибоких скважин.

Якою буде нова столиця? 

Якщо парламент погодить законопроєкт, то будівництво розпочнеться уже в 2021-му. Столицю планують розмістити між двома округами — Кутай Картанегара та Пенаджам Пасер Утара. Планується, що вона займатиме площу у 180 тисяч гектарів, що втричі більше за розмір Джакарти.

«Розташування дуже стратегічне — у центрі Індонезії та близько до міських територій», — сказав президент країни Джоко Відодо під час телезвернення. «Той тягар, який несе зараз Джакарта як урядовий, бізнесовий, фінансовий та центр послуг, занадто важкий».

Джакарта і далі буде комерційним та фінансовим центром, у нову столицю планують перенести адміністративний ресурс.

У східному Калімантані проживає 3,5 мільйона людей. Деякі жителі розповіли ВВС, що радіють переїзду, адже вони сподіваються, що близькість до центрального уряду покращить їх життя, і в свою чергу, принесе кращі ресурси в регіон. Водночас, дехто скептично ставиться до такого кроку, вважаючи, що вигоду отримає лише уряд та бізнесмени. У те, що перенесення столиці вирішить усі проблеми, вірять не усі.

«Перенесення столиці лише зменшить певне навантаження на місто, – каже місцевий журналіст Ганс Ніколас. – Основні проблеми, як от масовий видобуток ґрунтових вод, через який місто тоне, чи недостатня кількість громадського транспорту, через що створюються хронічні затори, залишаться, якщо влада не займеться цими питаннями».

Індонезія — не єдина країна, що захотіла збудувати собі нову столицю. Такі ж плани, наприклад, у Єгипту, який споруджує місто з поки що невідомою назвою, аби перемістити туди державні органи. Переносили свої столиці чимало країн. Через проблему перенаселення у Нігерії, Бразилії, у Пакистані — аби зменшити вплив багатих місцевих бізнесменів на політику, у М’янмі це зробили тому, що за традицією, кожна нова правляча династія засновує свою столицю. Щоправда, не у всіх країнах рішення перенести головне місто стали ключем для розв’язання проблем, що спонукали на такий крок.

Що буде з природою? 

«Ми не зачепимо існуючі заповідні ліси, натомість ми їх реабілітуємо», – сказав міністр планування Індонезії Бамбанг Броджонеґоро. Уряд до листопада планує завершити стратегічне дослідження довкілля, аби впевнитися, що будівництво нового міста не призведе до знищення тропічних лісів.

Влада обіцяє «розумне місто» в лісі, проте чи вдасться побудувати його без шкоди для довкілля? У нещодавньому дослідженні онлайн-журналу Scientific Reports йдеться, що нинішні та заплановані роботи з будівництва доріг на індонезійській частині острова Борнео (це ще одна назва острову Калімантан — ред.) призведуть до фрагментації лісів. Це, у свою чергу, обмежить доступ рідкісних видів до лісового середовища. Серед таких — орангутанги, носороги та слони. Дослідження також вказує на ризик того, що нові інфраструктурні проєкти призведуть до поширення законних та незаконних лісозаготівель, освоєння земель, незаконного видобутку корисних копалин та браконьєрства на недоторкані зони. Варто наголосити, що дослідження не враховувало будівництво цілого міста.

Східний Калімантан багатий на природні ресурси — не лише ліси, а й нафту, газ, вугілля, золото та інші мінерали. Тож тут добре розвинена видобувна промисловість. Однак, якщо влада вирішить добувати енергію на вугільних електростанціях, це негативно вплине на навколишнє довкілля, вважає голова Greenpeace Indonesia Леонард Сіманджутак.

«План будівництва вугільних електростанцій треба зупинити, бо він суперечить концепції “розумного зеленого міста” для нової столиці, енергію для якої мали б добувати з відновлюваних джерел. Існування цих вугільних шахт не лише спричинить забруднення повітря, але й інші лиха — повені та засухи», — вважає Сіманджутак.

Поки що здається, що влада Індонезії докладає зусиль для того, аби нова столиця не була повторенням помилок Джакарти з недбалим урбаністичним плануванням та невчасним реагуванням на проблеми. Принаймні, так запевняють в уряді. Але, якщо промахів не врахують, то через кілька десятків років питання перенесення столиці Індонезії може постати знову.