Перехід до плану «Б». Чи зʼявляться російські миротворці в окопах на Донбасі?

Що відбувається?

Контрольовані Росією бойовики звинувачують Україну в підготовці до наступу. Так, ватажок самопроголошеної «ДНР» Денис Пушилін 9 березня сказав в інтервʼю «Росії 24», що «Україна йде шляхом силового розв’язання конфлікту».

Повномасштабний наступ із боку України він назвав малоймовірним, однак припустив, що «Зеленський може спробувати врятувати свій рейтинг проведенням локальних бойових дій».

Посилаючись на звіти ОБСЄ, Пушилін заявив, що Україна «за останній період перевезла до лінії розмежування 104 одиниці важкої техніки».

Україна справді готується до наступу?

Стверджувати це немає причин. Такі переміщення техніки ОБСЄ фіксує постійно, до того ж з обох боків лінії фронту.

Пушилін говорив, що ОБСЄ зафіксувала техніку в Костянтинівці, Олексієво-Дружківці та Покровську. Ці три населені пункти справді згадуються в одному з останніх звітів місії ОБСЄ. Проте 7 зенітно-ракетних комплексів, 4 гаубиці й 11 танків, про які йдеться у звіті, перебували за лінією відведення.

У тому ж звіті буквально в попередньому абзаці написано, що на окупованій території місія помітила 3 гаубиці й 1 танк, які були в зоні відведення — тобто там, де їх не мало бути з 2015 року.

Також популярним є відео перекидання танків у бік лінії фронту. Однак відео зняте біля Розівки Запорізької області — за 60 кілометрів від лінії фронту. Водночас, згідно з домовленостями, танки відвели на відстань 15 км від фактичної лінії розмежування, Тому говорити про перевезення важкої техніки до лінії розмежування, як це робить Пушилін, навряд чи є підстави.

Що відповідає на ці закиди Україна?

Офіційні представники українських військових говорять про провокаційні дії бойовиків.

«Метою дій противника було провокування підрозділів Збройних сил України на відкриття вогню у відповідь для супроводження російських інформаційних наративів щодо підготовки українських військових до силового сценарію», — сказала 10 березня речниця командування Обʼєднаних сил Анна Новіцька.

За її словами, така ситуація означає «ескалацію обстановки в районі проведення Операції обʼєднаних сил».

Чи готуються до наступу бойовики?

Інформацію про колони з військовою технікою, які прибувають із Росії до «ДНР», і початок вербування добровольців для участі в бойових діях 8 березня опублікувала Східна правозахисна група.

«За всіма ознаками це більше схоже на підготовку до наступу (а не до оборони — ред.), до нової ескалації конфлікту, — каже в коментарі hromadske директорка Східної правозахисної групи Віра Ястребова. — Вони намагаються створити штучний привід задля того, щоб виправдати свою агресію. Бо це для них вигідно і корелюється з тенденціями в інших сферах життя на окупованій території».

«Що більше буде загострюватися цей конфлікт, то краще для російських політичних лобістів в Україні», — вважає вона.

А от представник Донецької області у Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш дійшов іншого висновку: Росія готується до оборони та… подальшого введення російських миротворців.

Чому Кремль може почати розміщення на Донбасі російських миротворців?

«Росія розчарувалась у Зеленському — вони сподівалися, що він піде на прямий діалог із Донецьком і Луганськом, що дозволило б їм подати цей конфлікт як громадянську війну, — говорить у коментарі hromadske Сергій Гармаш. — Тож Росія може перейти до плану “Б”. Не факт, що Путін ухвалить це рішення, адже він людина консервативна. Але певні сили у Кремлі просувають сценарій провокації, на яку, за їхніми розрахунками, має відповісти Україна. Ціль — введення російських миротворців».

На думку Гармаша, це докорінно змінило б ситуацію відразу за кількома напрямками.

«Для України це сильно ускладнить можливість у військовий спосіб повернути цей регіон. Воювати з громадянами Росії, які там вдаватимуть миротворців — це інша фронтова й геополітична ситуація. Вона справді здатна законсервувати конфлікт — можуть перестати стріляти. Водночас збережеться можливість у будь-який момент знову почати. Це дозволить заспокоїти Захід, зробивши конфлікт менш гострим. Але залишаться інструменти впливу на Україну», — каже Гармаш.

Чи можливо ще розв’язати ситуацію в мирний спосіб?

Голова Офісу президента Андрій Єрмак 10 березня заявив, що Німеччина, Франція та Україна розробили план мирного врегулювання конфлікту на Донбасі й чекатимуть на відповідь Росії.

«Розроблений мирний план на цьому етапі являє собою так звані кластери — кроки, що відповідають духу та принципу Мінських домовленостей, міжнародному праву. У разі їх узгодження вони стануть основою для дорожньої карти, яка справді завершилася б установленням миру, поверненням і реінтеграцією окупованих територій в Україну та місцевими виборами», — сказав Єрмак.

Глава української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук був більш відвертим.

«Українська делегація висуне масу пропозицій з тим, щоби розглянути мирний сценарій. Але якщо та сторона відмовиться, тоді нам залишиться лише одне — захищатися», — сказав перший президент України.

Тож «кластери», можливо, є останньою спробою України та західних партнерів спробувати домовитися з Росією щодо повернення окупованих територій.

Сергій Гармаш вважає, що у Кремлі цією можливістю не скористаються.

«З огляду на коментарі того ж Козака (Дмитро Козак, заступник голови Адміністрації президента Росії, відповідальний за політику щодо України — ред.), який оцінював “кластери” на початковій стадії їхньої розробки, Росія точно не пристане на ці пропозиції. Якщо Росія не прийме цей план, Захід буде посилювати санкційний тиск», — вважає Гармаш.

На питання, чи не є це переходом до плану «Б», про існування якого свого часу говорив президент Зеленський, Сергій Гармаш запевняє, що перехід уже відбувся.

«На мій погляд, політика Зеленського стосовно Донбасу і так змінилася, починаючи приблизно з листопада, — вважає Гармаш. — Я думаю, що це і є план “Б”. Ця політика веде до реалістичнішого погляду на конфлікт і більш адекватної реакції».

«Вона спрямована на ослаблення Росії як супротивника в цьому конфлікті», — додає він.