«Перемир’я» путіна та Bradley для України: головні новини за день 5 січня

БМП від США та Німеччини

До чергового пакета військової допомоги Києву від США увійдуть близько 50 бойових машин піхоти M2 Bradley. Його планують оголосити вже завтра, 6 січня. Новий пакет військової допомоги від США коштуватиме майже 3 мільярди доларів.

Крім того, канцлер Німеччини Олаф Шольц за результатами телефонної розмови з президентом США Джо Байденом вирішив передати Україні систему ППО Patriot.

Також він підтвердив, що планує надати Києву бойові машини піхоти Marder.

«Перемир’я» на Різдво

5 січня путін доручив міністру оборони сергію шойгу ввести 6 і 7 січня «режим припинення вогню» по всій лінії зіткнення в Україні.

Перед тим московський патріарх кирило закликав припинити вогонь з 12:00 6 січня до 24:00 7 січня, щоб «православні люди могли відвідати богослужіння на Святвечір і в день Різдва Христового».

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк у коментарі hromadske пояснив, що «перемир’я» є частиною плану путіна: «Зафіксувати ситуацію на невизначений час, а після накопичення сил почати новий наступ».

Згодом ватажок самопроголошеної «ДНР» денис пушилін заявив, що не планує дотримуватися «режиму припинення вогню» на Різдво, про яке розпорядився президент росії володимир путін.

Обстріл Херсонщини

російські війська обстріляли центральну частину Херсона та місто Берислав.

У Херсоні окупанти влучили в будинок. Від отриманих поранень на місці загинув 18-річний хлопець.

А в Бериславі внаслідок влучання російського снаряда в будинок загинула родина — двоє дорослих і дитина.

Розслідування теракту в Оленівці

Генсекретар ООН Антоніу Гутерреш розпустив місію зі встановлення фактів липневого нападу на Оленівську колонію, внаслідок якого загинули українські військовополонені.

В організації пояснили, що не можуть розгорнути місію через відсутність гарантій безпеки для учасників розслідування.

Речник генсека Стефан Дюжаррік заявив, що попри згоду на проведення місії з боку росії та України, в ООН вважають, що не отримали необхідних гарантій безпеки.

Ердоган поговорив із путіним та Зеленським

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з турецьким колегою Реджепом Тайїпом Ердоганом. А перед цим Ердоган мав розмову з президентом рф володимиром путіним, під час якої вони обговорили, серед іншого, Україну.

Зеленський та Ердоган торкнулися теми ядерної безпеки, зокрема ситуації на ЗАЕС. Президент України наголосив на необхідності повної демілітаризації станції.

У розмові з путіним Ердоган зазначив, що заклики до миру та переговорів мають бути підкріплені одностороннім припиненням вогню.

Обстріл Житомирської траси

Правоохоронці ідентифікували більшість російських військових, які у березні 2022-го розстріляли 10 цивільних автівок на Житомирській трасі у Київській області.

Загалом слідчі створили базу фотографій 400 окупантів, які брали активну участь у бойових діях і вчиняли воєнні злочини на Київщині.

Два собори Лаври повернули державі

Успенський собор і Трапезну церкву Києво-Печерської лаври повернули у власність держави. В Української православної церкви (московського патріархату) завершилася оренда цих об’єктів.

Перед тим комісія, до складу якої увійшли представники національного заповідника «Києво-Печерська лавра», юридичної компанії «Міллер», УПЦ МП та Мінкульту, інвентаризували майно та склали акт технічного огляду двох храмів.

Ліміти споживання світла

Усі регіони отримали ліміти споживання електроенергії, що діють із 08:00 до 23:00. Якщо ліміти буде перевищено, обленерго вводитиме аварійні вимкнення.

Споживання електрики продовжує зростати через похолодання й активізацію роботи промисловості та бізнесу. Однак уночі електростанції виробляють достатньо електроенергії для покриття споживання.

Премія імені Андерсена залишилася без королеви Данії

Королева Данії Маргрете II відмовилась від патронату над премією імені Ганса Крістіана Андерсена на тлі того, що російську ілюстраторку призначили головою журі.

У вересні 2022 року на конгресі Міжнародної ради з дитячої книжки (IBBY) російську ілюстраторку та професорку мистецтва Анастасію Архипову обрали головою журі, що присуджуватиме премію.

Філії Швеції, Фінляндії, Норвегії, Бельгії, Естонії, Латвії та Литви намагалися домогтися відставки Архипової. Данська філія не підписала лист із вимогою про відставку.